ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2025Справа № 904/4397/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Управління Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви
до Дніпропетровської обласної ради
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Представники учасники справи:
Від позивача: Мицул М.С.;
Від відповідача: не з'явились.
Управління Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви (далі -позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24 р.;
- зобов'язати Дніпропетровську обласну раду укласти договір оренди нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1, загальною площею 202, 30 кв. м. з Управлінням Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви, як з переможцем електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24р. у відповідності до норм чинного законодавства.
Окрім того, позивач просить суд постановити ухвалу, якою заборонити відповідачу вчиняти дій, щодо укладання договору оренди з наступним учасником електронного аукціону № LLE001-UA20240829-28902 від 11.09.2024р. на період розгляду позовної заяви до ухвалення рішення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 матеріали справи № 904/4397/24 передано за підсудністю на розгляд Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 904/4397/24 передані на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви Управління Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 позовну заяву Управління Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви залишено без руху.
15.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
21.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2024.
05.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
05.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав:
Відповідач вказує, що як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, долученого позивачем, органом управління юридичної особи Управління Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви є Священний синод УПЦ. За інформацією з офіційного сайту «Священний Cинод УПЦ» (режим доступу: https://sinod.church.ua/pro-sinod/sklad/), до складу синоду, серед інших осіб, входить й Митрополит ОСОБА_2 (справжнє ім'я ОСОБА_1) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Указом № 820/2022 введено в дію рішення РНБО від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з якого розглянувши діяльність релігійних організацій на території України в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, з метою забезпечення духовної незалежності, недопущення розколу у суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів Рада національної безпеки і оборони України, зокрема застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком.
Серед фізичних осіб, до яких застосовуються санкції, зокрема значиться гр. Лебідь Петро, до вказаної особи застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції».
З урахуванням викладеного, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Дніпропетровській єпархії УПЦ було правомірно відмовлено у затвердженні протоколу, за результатами електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24 р, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Представник позивача у підготовче засідання 23.12.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник відповідача у підготовче засідання 23.12.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 відкладено підготовче засідання на 20.01.2025.
13.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення не зазначено жодних ознак та не підтверджено жодного факту приналежності позивача та УПЦ до російської православної церкви на території України.
За доводами позивача, застосування санкцій до одного із членів Священного Синоду УПЦ жодним чином не впливає на діяльність самого Священного Синоду УПЦ та управління української Православної Церкви як релігійної організації і юридичної особи та не дає підстав вважати приналежність позивача та управління УПЦ до російської православної церкви на території України, а тому зазначені твердження відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву є лише припущеннями без зазначення обставин, які мають значення для справи.
13.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
14.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та додано до матеріалів справи Висновок релігієзнавчої експертизи від 27.01.2023 № Н-8/11.
16.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
16.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що відсутність прямої заборони чи рішення суду, що набрало законної сили про пряму заборону діяльності управління УПЦ в Україні є підставою вважати про упередженість відповідача та необґрунтованість його рішень про відмову у затвердженні протоколу, за результатами електронного аукціону LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24 р.
Представник відповідача у підготовче засідання 20.01.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 закрито підготовче провадження по справі № 904/4397/24 та призначено розгляд справи по суті на 17.02.2025.
07.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача у судове засідання 17.02.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.
Судом у судовому засіданні 17.02.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 10.03.2025.
06.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника
Представник відповідача у судове засідання 10.03.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у судовому засіданні 10.03.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 10.03.2025.
У судовому засіданні 10.03.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.09.2024 позивач взяв участь у аукціоні № LLE001-UA-20240829-28902, який проводився відповідачем щодо передачі в оренду нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, загальною площею 202, 30 кв.м, розташованого за адресою: вул. Бехтерева, 1, м. Дніпро.
Як зазначає позивач, до початку проведення аукціону останній ознайомився з оголошенням про передачу в оренду нерухомого майна через аукціон, подав документи та сплатив гарантійний внесок для участі у аукціоні № LLE001-UA-20240829-28902.
В оголошенні про передачу в оренду нерухомого майна через аукціон зазначено:
Загальна інформація: нежитлове приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, загальною площею 202,30 кв. м по вул. Бехтерева, 1, м. Дніпро» (далі - об'єкт оренди).
Розмір стартової орендної плати: 202, 30 грн. (без ПДВ)
Строк оренди : 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців.
Розмір гарантійного внеску: 30628,22 грн.
Розмір реєстраційного внеску: 710,00 грн.
Цільове призначення об'єкта оренди - розміщення релігійної громади для забезпечення проведення релігійних обрядів і церемоній.
Додаткові умови оренди:
Здійснення невід'ємних поліпшень можливо тільки у разі надання орендодавцем згоди на поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна.
Якщо це вимагається законом, договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Майно може бути використано під розміщення релігійної громади для забезпечення проведення релігійних обрядів і церемоній.
Потенційний орендар повинен відповідати вимогам до особи орендаря, визначеним статтею 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Суборенда: не дозволяється передавати майно в суборенду.
Після проведення аукціону для укладення договору оренди орендар визначений за результатами аукціону повинен надати наступну інформацію:
інформація про відповідність орендаря вимогам, визначеним статтею 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна";
витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за поточний рік, Статут, Наказ про призначення директора - для юридичних осіб;
паспорт, код - для громадян України та нерезидентів.
Спосіб проведення аукціону: аукціон передачі нерухомого майна в оренду.
Дата та час проведення аукціону: аукціон в електронній формі буде проведено 11 вересня 2024 року, час проведення визначається електронною торговою системою автоматично.
Кінцевий строк подання заяви на участь в електронному аукціоні встановлюється електронною торговою системою для кожного електронного аукціону окремо в проміжок часу з 19 години 30 хвилин до 20 години 30 хвилин дня, що передує дню проведення електронного аукціону.
11.09.2024 було проведено аукціон та за його результатами Управління Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви визнано переможцем, про що було оформлено протокол за результати електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24 (копію, додано до матеріалів справи).
14.09.2024 позивач підписав протокол та відправив його оператору електронного майданчика ТОВ «Закупівлі.Про».
Проте, як зазначає позивач, 23.09.2024 року на сторінці аукціону за посиланням https://zakupivli.pro/auctions/lle001-ua-20240829-28902 дізнався, що останнього дискваліфіковано і відповідачем прийнято рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24.
Так, в рішенні про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону зазначено, що керуючись Законом України від 03.10.2019 № 157-IХ «Про оренду державного та комунального майна», Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 про «Порядок передачі в оренду державного та комунального майна»: Відмовлено у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону з УПРАВЛІННЯМ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ переможцем аукціону з оренди нерухомого майна, за адресою місто Дніпро, вулиця Бехтерева, 1, нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу загальною площею 202,30 кв. м (лот 232, RGL001-UA-20240729-93087) відповідно до частини 9 статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та пунктів 29, 54 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, a саме УПРАВЛІННЮ ДНПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено норми чинного законодавства, зокрема Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та прийнято рішення про відмову у затвердженні протоколу LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24 за результатами електронного аукціону, що призводить до порушення прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24 р. та зобов'язати Дніпропетровську обласну раду укласти договір оренди нерухомого майна.
Відповідач у задоволенні заявлених позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
З огляду на положення статті 4 ГПК України, а також статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення, отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна», регулює, зокрема, правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»:
аукціон - спосіб передачі в оренду державного та комунального майна особі, яка запропонувала найбільшу орендну плату, що проводиться в електронній формі (п. 2);
електронна торгова система (ЕТС) - дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють з центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних. ЕТС забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі (п. 4);
- потенційний орендар - фізична або юридична особа, яка виявила бажання взяти майно в оренду у спосіб, визначений цим Законом (п. 16);
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
Частиною 5 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; врахування особливостей об'єктів державної та комунальної форм власності; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного, достовірного інформування про об'єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів.
Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено етапність передачі в оренду державного та комунального майна.
Етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає:
- прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду;
- внесення інформації про потенційний об'єкт оренди до ЕТС;
- прийняття рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного із Переліків;
- опублікування інформації про потенційний об'єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС;
- розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду;
- проведення аукціону на право оренди майна або передача об'єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди (ч. 1 статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією (абзац перший ч. 2 статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду (абзац другий ч. 2 статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об'єкта згідно із статтею 18 цього Закону.
Порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.
Адміністратор ЕТС визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, а також здійснює контроль за її реалізацією.
Адміністратор ЕТС не може бути власником, засновником або пов'язаною особою з особою оператора електронного майданчика. Поєднання функцій адміністратора ЕТС та оператора електронного майданчика в одній особі забороняється.
Аукціон розпочинається за наявності не менше двох заяв на участь та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення щонайменше одного кроку аукціону будь-яким учасником аукціону, якщо інше не передбачено Порядком передачі майна в оренду.
Для участі в аукціоні потенційний орендар подає в ЕТС заяву на участь в аукціоні, вимоги до якої встановлюються адміністратором ЕТС, в електронній формі. До заяви додаються:
1) для потенційних орендарів - фізичних осіб - громадян України - копія паспорта громадянина України;
2) для потенційних орендарів - іноземних громадян та осіб без громадянства - копія документа, що посвідчує особу;
3) для потенційних орендарів - юридичних осіб:
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;
документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і причина його відсутності;
документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску на рахунок оператора електронного майданчика.
Орендодавець не має права вимагати від потенційного орендаря інші документи і відомості, ніж передбачені частиною третьою цієї статті та умовами оренди майна, опублікованими в оголошенні про проведення відповідного аукціону.
У випадку, якщо після оголошення аукціону було подано заяву на участь в аукціоні лише від одного учасника, договір оренди укладається з таким учасником за запропонованою ним орендною платою, за умови, якщо така орендна плата дорівнює або перевищує стартову орендну плату.
Аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між орендодавцем та оператором електронного майданчика.
Типовий договір між орендодавцем та оператором електронного майданчика затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, а також здійснює контроль за її реалізацією.
Відомості про учасників аукціону не підлягають розголошенню до завершення аукціону.
Аукціони з передачі майна в оренду проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше ніж через 35 днів після публікації в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду.
Протокол про результати аукціону формується та оприлюднюється ЕТС автоматично в день завершення аукціону в електронній формі, у тому числі у випадку, передбаченому частиною п'ятою цієї статті.
У разі відмови переможця аукціону або орендодавця від підписання (затвердження) протоколу аукціону або від укладення договору оренди, що підтверджується відповідним актом, ЕТС автоматично формує та оприлюднює новий протокол аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.
Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору оренди, до участі в повторному аукціоні на право оренди того самого об'єкта не допускається.
Орендодавець не затверджує протокол аукціону, не укладає договір оренди за результатами аукціону з потенційним орендарем, який:
не відповідає вимогам статті 4 цього Закону;
не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом;
подав неправдиві відомості про себе;
відмовився від підписання протоколу аукціону або договору оренди за результатами аукціону на право оренди того самого об'єкта.
Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу аукціону та подальшому укладенні договору оренди формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви, документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
Рішення орендодавця про відмову у затвердженні протоколу аукціону або про відмову від укладення договору оренди має містити вичерпний перелік підстав для його прийняття і приймається після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки орендодавцем заяви на участь переможця аукціону і доданих до неї документів та інформації.
Переможець аукціону може оскаржити таке рішення орендодавця до суду протягом одного місяця з дати отримання його копії, але не пізніше трьох місяців з дати опублікування цього рішення в ЕТС.
Після закінчення аукціону сплачений потенційними орендарями гарантійний внесок повертається потенційним орендарям, які не стали переможцями аукціону, протягом 10 робочих днів з дня затвердження протоколу аукціону орендодавцем, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду.
У разі якщо об'єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, протягом п'яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення повторного аукціону із зниженням стартової орендної плати на 50 відсотків.
Всі учасники процесу організації та проведення електронних аукціонів (торгів) мають право подавати скарги та пропозиції, розгляд яких здійснює Комісія.
Розгляд скарг та пропозицій щодо організації та проведення електронних аукціонів (відкритих торгів (аукціонів) здійснюється Комісією. Рішення Комісії є обов'язковими до виконання. Діяльність Комісії є відкритою та прозорою.
Порядок подання та розгляду скарг та пропозицій, формування, функціонування та повноваження Комісії затверджуються Кабінетом Міністрів України за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, а також здійснює контроль за її реалізацією.
На виконання абзацу першого ч. 2 статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна" (далі - Порядок № 483).
Згідно з п. 29 Порядку № 483 не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об'єкти оренди:
майно закладів охорони здоров'я;
майно закладів освіти;
об'єкти соціально-культурного призначення (майно закладів культури, фізичної культури і спорту);
нерухоме майно, в якому розміщені органи державної влади або органи місцевого самоврядування, Збройних Сил, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, правоохоронних органів і органів доходів і зборів;
майно, що було закріплене на праві господарського відання за Національним банком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність або закріплене на праві господарського відання за Національним банком з цільовим функціональним призначенням для зберігання запасів готівки Національного банку та проведення технологічних процесів щодо забезпечення готівкового грошового обігу;
майно, щодо якого відповідним представницьким органом місцевого самоврядування прийняте рішення про його використання за конкретним цільовим призначенням.
Такі об'єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов'язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об'єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.
Майно з цільовим функціональним призначенням для зберігання запасів готівки Національного банку та проведення технологічних процесів щодо забезпечення готівкового грошового обігу може бути передане в оренду Національному банку або уповноваженим банкам, в яких держава володіє часткою статутного капіталу в розмірі понад 75 відсотків. Право оренди на нерухоме майно таких уповноважених банків визначається окремим рішенням Правління Національного банку.
Обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров'я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об'єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об'єктів протягом трьох років (для об'єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п'яти років (для об'єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об'єкті, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.
Не можуть також використовуватися за будь-яким цільовим призначенням об'єкти оренди, щодо яких укладено договір оренди до набрання чинності Законом та відповідно до якого встановлено обов'язок орендаря використовувати майно за визначеним цільовим призначенням.
Відповідно до пункту 51 Порядку № 483 орендодавець через свій особистий кабінет оприлюднює в електронній торговій системі оголошення про передачу майна в оренду на аукціоні у випадках та у строки, передбачені частиною першою статті 12 Закону, а щодо єдиного майнового комплексу - у строки, передбачені частиною п'ятою статті 14 Закону.
У межах строків, передбачених частиною першою статті 12 Закону, орендодавець розробляє та затверджує умови оренди майна, додаткові умови оренди майна (в разі наявності), крім тих, які затверджуються в порядку, передбаченому абзацом третім пункту 54 цього Порядку.
Проект договору оренди, що розміщується в оголошенні про передачу майна в оренду на аукціоні, повинен містити всю інформацію, передбачену примірним договором оренди, крім інформації про особу орендаря та орендну плату.
Абзацами першим, другим п. 54 Порядку № 483 визначено, що додаткові умови оренди майна розробляються орендодавцем на підставі пропозицій балансоутримувача, уповноваженого органу управління або з власної ініціативи орендодавця. Орендодавець проводить аналіз пропозицій у частині обмеження конкуренції та дискримінації учасників. Забороняється встановлювати додаткові умови оренди майна, що містять такі положення.
За змістом абзаців четвертого та десятого п. 54 Порядку № 483, як додаткові умови оренди майна, можуть бути визначені інші умови, передбачені законодавством або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (у такому разі в оголошенні зазначається посилання на відповідні нормативно-правові акти або рішення, згідно з якими визначені такі додаткові умови).
Пункт 55 Порядку № 483 визначає зміст оголошення про передачу майна в оренду, в тому числі в оголошенні зазначаються:
- умови оренди майна та додаткові умови оренди майна (в разі наявності): стартова орендна плата для всіх видів аукціонів; строк оренди, а в разі коли об'єкт оренди пропонується для погодинного використання, - також інформація про графік використання об'єкта оренди; наявність рішення уповноваженого органу про затвердження додаткових умов оренди майна; наявність згоди на здійснення поточного та/або капітального ремонту орендованого майна під час встановлення додаткової умови оренди щодо виконання конкретних видів ремонтних робіт (поточного та/або капітального ремонту), реконструкції або реставрації об'єкта оренди із зазначенням суми і строку (пп. 4);
- інформація про те, що об'єкт може бути використаний переможцем аукціону за будь-яким цільовим призначенням або про цільове призначення об'єкта оренди у випадках неможливості використання об'єкта за будь-яким цільовим призначенням відповідно до пункту 29 цього Порядку, у тому числі у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 29 цього Порядку, або про перелік обмежень, за якими не допускається використання об'єкта оренди, у випадку встановлення додатковими умовами оренди майна обмеження щодо використання майна для розміщення об'єктів, перелік яких визначений у додатку 3 (пп. 5);
- інша додаткова інформація, визначена орендодавцем (пп. 14).
Згідно з п. 65 Порядку № 483, потенційний орендар, який має намір узяти участь в електронному аукціоні, через свій особистий кабінет подає заяву на участь в електронному аукціоні шляхом заповнення електронної форми, вимоги до якої встановлюються адміністратором електронної торгової системи, і завантажує електронні копії документів, передбачені частиною третьою статті 13 Закону та умовами оренди майна, що оприлюднені в оголошенні про передачу майна в оренду (в разі їх наявності).
Переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону, крім випадків використання переважного права чинним орендарем при проведенні аукціону на продовження договору оренди відповідно до пункту 149 цього Порядку (абзац перший п. 73 Порядку № 783).
Відповідно до п. 74 Порядку № 783 переможець підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою;
укладає договір оренди об'єкта оренди та підписує акт приймання-передачі протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Пунктом 76 Порядку № 483 визначено: у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 4 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 13 Закону, орендодавець завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору оренди в електронну торгову систему. Орендодавець завантажує рішення про відмову від укладення договору оренди також у разі, коли переможець електронного аукціону не сплатив авансовий внесок та вартість невід'ємних поліпшень відповідно до пункту 80 цього Порядку (у разі проведення електронного аукціону на продовження договору оренди). Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору оренди чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орендодавець складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону з переможцем аукціону з оренди нерухомого майна, за адресою місто Дніпро, вулиця Бехтерева, 1, нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу загальною площею 202,30 кв. м (лот 232, RGL001-UA-20240729-93087) відповідно до частини 9 статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та пунктів 29, 54 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна.
В матеріалах справи наявні умови оренди нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1, загальною площею 202, 30 кв. м, а саме:
1.8. Цільове призначення об'єкта оренди - розміщення релігійної громади для забезпечення проведення релігійних обрядів і церемоній.
1.10. Здійснення невід'ємних поліпшень можливо тільки у разі надання орендодавцем згоди на поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна.
1.12. Майно може бути використано під розміщення релігійної громади для забезпечення проведення релігійних обрядів і церемоній.
Як встановлено судом, інших додаткових умов оренди, відповідно до п. 54 Порядку № 483 відповідачем не було встановлено.
Також у відповідності до п. 29 Порядку № 483 відповідачем не визначено нежитлове приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, за адресою місто Дніпро, вулиця Бехтерева, 1, загальною площею 202,30 кв.м., як об'єкт, який не може бути використаний за цільовим призначенням, в оголошенні про проведення аукціону вказано: об'єкт не є пам'яткою культурної спадщини.
Щодо зазначення відповідачем в рішенні про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону з переможцем аукціону з оренди нерухомого майна частини 9 статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд зазначає наступне.
Частина 9 статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що Орендодавець не затверджує протокол аукціону, не укладає договір оренди за результатами аукціону з потенційним орендарем, який:
не відповідає вимогам статті 4 цього Закону;
не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом;
подав неправдиві відомості про себе;
відмовився від підписання протоколу аукціону або договору оренди за результатами аукціону на право оренди того самого об'єкта.
Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу аукціону та подальшому укладенні договору оренди формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви, документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
Рішення орендодавця про відмову у затвердженні протоколу аукціону або про відмову від укладення договору оренди має містити вичерпний перелік підстав для його прийняття і приймається після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки орендодавцем заяви на участь переможця аукціону і доданих до неї документів та інформації.
Переможець аукціону може оскаржити таке рішення орендодавця до суду протягом одного місяця з дати отримання його копії, але не пізніше трьох місяців з дати опублікування цього рішення в ЕТС.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути орендарями:
фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", а також пов'язані з ними особи;
юридичні особи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, долученого позивачем до позовної заяви, органом управління юридичної особи Управління Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви є Священний синод УПЦ, керівником є Середній Іван Петрович.
Крім того, до матеріалів позовної заяви додано протокол про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.2024, з якого вбачається, що підписав його зі сторони позивача керуючий - Середній І.П.
Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що до складу синоду, серед інших осіб, входить й Митрополит ОСОБА_2 (справжнє ім'я ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 та те, що Указом № 820/2022 введено в дію рішення РНБО від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та серед фізичних осіб, до яких застосовуються санкції, відповідно до Закону України «Про санкції», зокрема значиться гр. Лебідь Петро не підтверджено матеріалами справи.
Натомість судом встановлено, що керівником позивача є гр. Середній Іван Петрович, який підписував протокол за результатами електронного аукціону від 11.09.2024, платіжною інструкцією № 58 від 10.09.2024 встановлено, що реєстраційний внесок у розмірі 710 грн також сплачено гр. Середній Іваном Петровичем, що спростовує дані твердження відповідача про належність до керівного складу гр. Лебідь Петра, до якого застосовано санкції.
Будь - яких інших доказів на підтвердження своєї позиції, відповідачем до матеріалів справи не додано, а тому, за висновком суду, доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву суд вважає необґрунтованими, безпідставними та непідтвердженими іншими доказами.
За висновком суду, відповідачем в порушення вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не надано обґрунтованого та вмотивованого рішення про відмову у затвердженні протоколу аукціону, не надано доказів порушення позивачем приписів законодавства відповідно до пунктів 29, 54 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна № 483 та частини 9 статті 13 Закону, що свідчить про його невідповідність нормам Закону, у зв'язку з чим рішення про відмову у затвердженні протоколу підлягає скасуванню.
Щодо посилання відповідача на частину 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 23.09.2024 в частині заборони передавати державне та/або комунальне майно в безоплатне користування або позичку, або оренду іноземній релігійній організації, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", та юридичним особам, власником, учасником яких є така іноземна релігійна організація, а також релігійним організаціям, діяльність яких не допускається відповідно до статті 5-1 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". У разі якщо ознаки афілійованості, визначені зазначеною статтею, виявлені після передачі майна в безоплатне користування або позичку, або оренду, відповідний договір припиняється достроково, а рішення про передачу відкликається на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, суд зазначає наступне.
Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» № 3894-IX від 20.08.2024 набрав чинності 23.09.2024 року.
Тоді, як аукціон № LLE001-UA-20240829-28902, який проводився відповідачем щодо передачі в оренду нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, загальною площею 202,30 кв.м, розташоване за адресою: вул. Бехтерева, 1, м. Дніпро був проведений 11.09.2024.
Дані обставини виключають застосування до правовідносин Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який на момент проведення аукціону не набрав законної сили.
Щодо позовних вимог про укладення Договору оренди нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1, загальною площею 202, 30 кв. м. з Управлінням Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви, як з переможцем електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24р. у відповідності до норм чинного законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 81 Порядку № 483 протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, між орендодавцем, балансоутримувачем та переможцем електронного аукціону укладається договір оренди об'єкта оренди за результатами проведення електронного аукціону, який в межах зазначеного строку оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі через особистий кабінет. У разі відмови балансоутримувача від підписання договору оренди договір укладається між орендодавцем та переможцем електронного аукціону. Акт приймання-передачі підписується та оприлюднюється одночасно з укладенням договору оренди об'єкта оренди, крім випадків, передбачених пунктом 42 Порядку.
Отже, умовами Порядку передачі в оренду державного та комунального майна передбачені етапи електронного аукціону після визначення переможця за його результатами, а саме: 1) підписання переможцем електронного аукціону протоколу про результати електронного аукціону та надання його оператору електронного майданчика; 2) затвердження цього протоколу орендодавцем та оприлюднення цього протоколу через особистий кабінет; 3) укладення договору оренди між орендодавцем, балансоутримувачем та переможцем електронного аукціону.
В матеріалах справи відсутні докази підписання між позивачем, як з переможцем електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.2024 Договору оренди нерухомого майна.
Також у матеріалах справи відсутній акт про непідписання договору оренди нерухомого майна, що свідчить про те, що відповідачем не виконано свого обов'язку з підписання договору оренди відповідно до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача укласти договір оренди нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1, загальною площею 202, 30 кв. м. з Управлінням Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви.
Принагідно, суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійної організації» в редакції від 23.09.2024 державне та/або комунальне майно, в тому числі культові будівлі, споруди і майно не можуть використовуватися або передаватися релігійній організації, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", а також релігійним організаціям, діяльність яких не допускається відповідно до статті 5-1 цього Закону.
Право користування державним та/або комунальним майном, надане релігійним організаціям, діяльність яких не допускається відповідно до статті 5-1 цього Закону, і укладені з такими релігійними організаціями договори, пов'язані з використанням державного або комунального майна (оренди, найму, лізингу, інших форм користування чужим майном) припиняються достроково, через 60 днів з дня прийняття рішення про визнання відповідної релігійної організації афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Договори, пов'язані з використанням державного та/або комунального майна іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", припиняються достроково через 60 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом.
Згідно з ч. 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 05.03.2025 року у разі якщо ознаки афілійованості, визначені зазначеною статтею, виявлені після передачі майна в безоплатне користування або позичку, або оренду, відповідний договір припиняється достроково, а рішення про передачу відкликається на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії".
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (зазначену правову позиція викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Отже, враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позивач надав більш вірогідні докази порушення відповідачем приписів чинного законодавства, аніж докази, які на спростовування надав відповідач.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, враховуючи вище наведені норми права та встановлені фактичні обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд наголошує, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.24 р.
3. Зобов'язати Дніпропетровську обласну раду укласти договір оренди нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення на першому поверсі одноповерхового комплексу, за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1, загальною площею 202, 30 кв. м. з Управлінням Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви, як з переможцем електронного аукціону № LLE001-UA-20240829-28902 від 11.09.2024.
4. Стягнути з Дніпропетровської обласної ради (адреса: 49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд.2; код ЄДРПОУ 23928934) на користь
Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви (адреса: 49070, м. Дніпро, площа Червона, буд. 7; код ЄДРПОУ 19429817) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 24.03.2025.
Суддя Літвінова М.Є.