79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" березня 2025 р. Справа №907/10/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді О.І. Матущак
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-2» б/н від 30.10.2024 року (вх. № 01-05/3093/24 від 30.10.2024 року)
на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2024 року (суддя О.Ф.Ремецькі; повне рішення складено 17.10.2024 року)
у справі № 907/10/24
за позовом: Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-2» (надалі ТзОВ «Інвестгруп К-2»)
про стягнення суми 509608,83 грн,
за участю:
від позивача (в режимі відеоконференції): Баняс В.Ю. (самопредставництво юридичної особи);
від відповідача (в режимі відеоконференції): Майор І.В. - адвокат (ордер серії АО №1113399 від 19.01.2024 року),
Короткий зміст позовних вимог
02.01.2024 року Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ «Інвестгруп К-2» про стягнення суми 509608,83 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати з моменту укладення договору до часу звернення з відповідним позовом.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.2024 року у справі №907/10/24 задоволено позов Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради. Стягнуто з ТзОВ «Інвестгруп К-2» на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради суму 509608,83 грн, в т.ч. 4743,27 грн основного боргу та 504865,56 грн штрафу, а також суму 7644,13 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, 17.11.2021 змінено назву на департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп К-2" (Орендар було укладено договір оренди землі від 15.09.2021.
На підставі цього договору відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості в м. Ужгороді, вул. Миколи Боб'яка, 15 «д», прим. 1. Кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:23:001:0080.
У період з листопада 2022 року по 09.03.2023, та з квітня 2023 року по 26.05.2023 відповідачем систематично в повному обсязі не сплачувались орендні платежі відповідно до умов договору, у зв'язку з чим виникала значна заборгованість по орендній платі. Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 4743,27 грн. станом на жовтень 2023 року.
У зв'язку з наведеним суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 504865,56 грн штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 14 договору за порушення строків сплати орендної плати у 2022 р. та 2023 р.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення штрафу. Вважає, що оскаржуване рішення в цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що в матеріалах справи відсутні буть-які докази, які б вказували на те, що позивач повідомляв відповідача про нарахування штрафу за договором 01.09.2022 року та 01.05.2023 року до моменту звернення до суду з позовною заявою. Вказує на те, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив у випадку задоволення позову зменшити такий штраф на 99 % від сум, які позивач просить стягнути з відповідача. Вважає, що стягнення штрафу в розмірі 100% не відповідає принципам розумності, справедливості та виступає каральною санкцією для відповідача, покладаючи на нього непомірний тягар, що не відповідає обсягу порушеного зобов'язання. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2024 року у справі №907/10/24 скасувати в частині стягнення штрафу та ухвалити нове рішення, яким зменшити штраф на 99% від позовних вимог.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що за узгодженими сторонами істотними умовами договору передбачено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою. Вказує на те, що умови вказаного договору відповідали волі сторін, оскільки такий був підписаний в добровільному порядку і в подальшому ніким не оспорювався, а відтак, в силу норм законодавства, є обов'язковим для виконання сторонами. Вважає, що в даному випадку мають місце доведені належними та допустимими доказами істотні порушення умов договору щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, в розмірі та строки встановлені договором, у період з вересня 2021 року по 26.05.2023 року. Вказує на те, що у зв'язку з невнесенням орендної плати у строки, визначені договором, за липень 2022 року та березень 2023 року позивачем відповідно до пункту 14 договору нараховано штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати в сумі 234821,52 грн та 270044,04 грн відповідно. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2024 року у справі №907/10/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Представник позивача заперечив доводи скаржника з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Обставини справи
Як вбачається з наявних у справі копій документів, на черговій сесії Ужгородської міської ради Закарпатської області 14.11.2019 було прийнято рішення за №1768 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».
Пунктом 2.8 цього рішення, надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-2» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею їх в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-2» земельної ділянки площею 0,7100 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Миколи Бобяка, 15 «д», прим.1.
ТзОВ «Інвестгруп К-2» замовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Миколи Бобяка, 15 «д», прим.1, який був розроблений ТзОВ «Центр проектів».
В подальшому, в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 0,7024 га та присвоєно кадастровий номер 2110100000:23:001:0080, з відповідними обмеженнями у використанні зони вздовж об'єкта транспорту газу та енергетичної інфраструктури.
Пунктом 1.7. рішення Ужгородської міської ради від 07.09.2021 року за №406 затверджено проект землеустрою щодо відведення ТзОВ «Інвестгруп К-2» земельної ділянки, кадастровий номер 2110100000:23:001:0080, площею 0,7024 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості по вул. Миколи Бобяка, 15 «д», прим.1 та передано її в оренду строком на 5 років.
На підставі цього рішення було укладено договір оренди землі від 15.09.2021 року між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, 17.11.2021 змінено назву на департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (орендодавець) та ТзОВ "Інвестгруп К-2" (орендар).
За умовами пункту 1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості в м. Ужгороді, вул. Миколи Боб'яка, « 15 д», прим. 1. Кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:23:001:0080.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7024 га. (пункт 2 договору).
В пункті 3 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: згідно землевпорядної документації розміщено нежитлове приміщення загальною площею 48,5 кв.м.
Відповідно до пункту 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 2021 рік становить 7115803,68 грн. згідно витягу з технічної документації пpo нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 492/0/419-21 від 08.09.2021 р.
Строк дії договору 5 років. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами па укладення договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір використати переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк (пункту 8 договору).
Згідно із пунктом 10 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3%, від нормативно грошової оцінки землі у грошовій формі та складає 213474,11 грн на рік.
У відповідності до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 17789,51 грн.
Розмір орендної плати переглядається щороку у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни нормативно - грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміни ставок орендної плати, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміні граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України; - інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).
Пунктом 14 договору встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Пунктом 21 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється одночасно з підписанням акту її приймання-передачі.
Відповідно до пункту 30 договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою.
Згідно пункту 40 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами
Відповідно до акту приймання-передачі від 15.09.2021 року Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передав, а ТзОВ «Інвестгруп К-2», м Ужгород прийняло в оренду земельну ділянку за адресою: м.Ужгород, вул. Миколи Боб'яка, 15 «д», площею 7024 кв.м, прим. 1. Сторонами встановлено, що земельна ділянка передається у стані, що відповідає умовам договору (п.1, 2 акту приймання-передачі).
16.09.2021 року до Державного реєстру речових прав внесено відомості про набуття ТзОВ «Інвестгруп К-2» права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:23:001:0080) на підставі договору оренди землі від 15.09.2021 року.
Департамент, керуючись пунктом 27, договору в односторонньому порядку переглянув розмір плати за землю, шляхом його збільшення на відповідний коефіцієнт індексації за 2021 рік, про що відповідачу 23.02.2022 року було надіслано повідомлення № 30.01-12/401 про перегляд плати в односторонньому порядку в т.ч. щодо обов'язку такого перегляду самостійно орендарем у відповідності до пункту 30 угоди станом на 01.01.2022 року.
Отже, розмір місячної орендної плати з січня 2022 року (в т.ч. на підставі пункту 30 договору) становив 19568,51 грн./міс.
Згідно даних Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік склав 1,15. В свою чергу, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки станом 27.02.2023 остання становить 9001466,72 грн.
Таким чином, департамент, керуючись пунктом 27, договору в односторонньому порядку переглянув розмір плати за землю, шляхом його збільшення на відповідний коефіцієнт індексації за 2022 рік, про що відповідачу 03.03.2023 було надіслано повідомлення № 30.01-12/593 про перегляд плати в односторонньому порядку, в т.ч. щодо обов'язку такого перегляду самостійно орендарем у відповідності до пункту 30 угоди станом на 01.01.2023.
Отже, розмір місячної орендної плати з січня 2023 року (в т.ч. на підставі пункту 30 договору) становить 22503,67 грн./міс.
Як видно з матеріалів справи, Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звертався до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в примусовому порядку.
Так, Господарським судом Закарпатської області розглядалась справа № 907/653/22 за позовом департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ТОВ "Інвесттруп К-2" пpo стягнення 204 579,36 грн заборгованості по сплаті орендної плати, яка виникла у період з вересня 2021 року по липень 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2023 р. провадження у справі закрито за клопотанням позивача, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки після пред'явлення позову до суду відповідачем у добровільному порядку та в повному обсязі погашено спірну суму заборгованості.
Позивач зазначає, що орендар систематично не сплачував орендну плату в повному обсязі у період з листопада 2022 року по 09.03.2023, та з квітня 2023 року по 26.05.2023 року.
Як видно з доданого позивачем розрахунку (за період з вересня 2021 року по жовтень 2023 року), станом на день подачі позовної заяви до господарського суду Закарпатської області у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за земельну ділянку площею 0,7024 га за адресою: м. Ужгород, вул.Миколи Бобяка, 15 "д" (кадастровий номер 2110100000:23:001:0080) в сумі 4743,27 грн.
У зв'язку з чим, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача суми 504 865,56 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 14 договору.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з нього штрафу у розмірі 504 865,56 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 14 договору, та просить зменшити такий штраф на 99 %, апеляційний господарський суд надає правову оцінку спірним правовідносинам в межах заявлених вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У цій справі суд встановив, що 15.09.2021 року між департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та ТзОВ "Інвестгруп К-2" укладено договір оренди землі.
Отже, укладений договір став підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1, 2 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно із частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Пунктом «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Відповідно до пункту 30 договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою.
У відповідності до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 17789,51 грн.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасної сплати відповідачем орендної плати за договором оренди землі від 15.09.2021 року в період з вересня 2021 року по жовтень 2023 року та наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 4743,27 грн. станом на жовтень 2023 року.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 14 договору оренди землі від 15.09.2021 року сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Розрахунком позивача, не спростованим належними і допустимими доказами, підтверджено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати в повному обсязі за період з вересня 2021 року по жовтень 2023 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано штраф за 2022р. та 2023р. у загальному розмірі 504 865,56 грн. (234 621,52 грн. + 270 044,04 грн.).
Суд, перевіривши правильність нарахування заявленої до стягнення суми штрафу прийшов до висновку, що розрахунок проведено вірно.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 504865,56 грн штрафу, нарахованогоо у відповідності до пункту 14 договору, у зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати орендної плати.
Щодо зменшення штрафу колегія суддів зазначає наступне.
За положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 року у cправі № 920/437/22 зазначив про те, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 року у справі №915/2095/19.
У справі, що розглядається, місцевий господарський суд вірно врахував, що в даному випадку відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявності виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), які стали приводом порушення зобов'язання зі своєчасної сплати орендних платежів по договору.
Твердження відповідача про те, що нарахування штрафу відбулось за відсутності заборгованості за основним зобов'язанням не підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищеописані правові норми та обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції законно й обгрунтовано задовольнив позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради.
Щодо заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 743,27 грн. основного боргу колегія суддів зазначає наступне.
11.12.2024 року через систему «Електронний суд» відповідач подав заяву (вх. № 01-04/8622/24 від 11.12.2024 року) про закриття провадження у справі.
Заяву мотивує тим, що відповідач в період січень-травень 2024 року сплатив орендні платежі на загальну суму 163264,40 грн, що свідчить про відсутність предмету спору в частині стягнення 4743,27 грн. До заяви додав платіжні інструкції від 23.01.2024 року, від 30.04.2024 року та від 29.05.2024 року. Просить закрити провадження у справі в частині стягнення з нього 4743,27 грн. основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи, що станом на час розгляду справи судом першої інстанції вказаних у заяві платіжних інструкцій відповідачем не було надано, та не зазначено причин, що об'єктивно не залежали від нього, які унеможливили їх подання до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд позбавлений можливості оцінити зазначені докази в силу приписів статті 269 ГПК України.
Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4743,27 грн. основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Отже, рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у рішенні господарського суду Закарпатської області від 11.10.2024 року у справі №907/10/24.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-2» б/н від 30.10.2024 року (вх. № 01-05/3093/24 від 30.10.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 11.10.2024 року у справі №907/10/24 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя О.І. Матущак
Суддя І.Ю. Панова