"17" березня 2025 р. Справа №909/609/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді (доповідача) МАТУЩАКА О.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С.
За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.
Без виклику сторін.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Планета буд» (вх.ЗАГС №01-05/3095/24 від 30.10.2024)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 ( суддя Максимів Т.В.)
у справі №909/609/24
за позовом Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Івано-Франківськ
в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд", с. Ямниця Івано-Франківської області
про стягнення заборгованості за договором в сумі 138 533, 97 грн
Суть спору.
До Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов Договору підряду від 19.07.2023 №14/95 в сумі 138 533 грн 97 коп., нараховані за період з 01.01.2024 по 01.05.2024, з яких 90 487 грн 12 коп. - пені та 48 046 грн 85 коп. - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору підряду відповідач повністю не виконав роботи в обумовлені сторонами строки, у зв?язку з чим позивач нарахував відповідачу 90 487,12 грн пені та 48 046, 85 грн штрафу.
Господарський суд Львівської області рішенням області від 30.09.2024 позов Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 задовольнив. Стягнув з ТОВ «Планетабуд» на користь Військової частини № 90 487, 12 грн - пені, 48 046, 85 грн штрафу та 2 422, 40 грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено порушення виконання відповідачем умов договору в частині дотримання строку виконання підрядних робіт у зв?язку із правомірним є стягнення із відповідача на користь військової частини штрафних санкцій.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Планета буд» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі та додаткових поясненнях від 28.11.2024, скаржник зазначає , що позивач в суді першої інстанції не надав підтвердження того, що роботи не були виконанні з вини підрядника і не надав актів передачі підготовлених у встановленому порядку приміщень. Також він не погоджується з нарахуванням позивачем штрафу і пені за прострочення, оскільки реалізація принципу недопущення подвійної відповідальності за одне порушення передбачена ст. 61 Конституції України, яка полягає у відсутності можливості застосування декількох штрафів за той же період за одне порушення. Також вважає, що у цій справі не підлягає стягненню пеня, оскільки таку можна стягувати лише за невиконання грошового зобов'язання, в той час, як у цій справі пеня нарахована за невиконання не грошового зобов'язання.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.11.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Планета буд" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 у справі №909/609/24, повідомив сторін, що апеляційна скарга буде розглянута в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надав позивачу строк для подання обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
03.02.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем сформовано клопотання про долучення нових доказів до справи.
05.03.2025 через систему «Електронний суд» позивачем сформовано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження
Матеріалами справи підтверджується, що ухвала суду від 18.11.2024 була доставлена в електронні кабінети сторін 19.11.2024, що підтверджується довідками про доставку такої ухвали.
В ч. 2. ст. 207 ГПК України зазначено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
На основі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення відзиву без розгляду.
Щодо клопотання про долучення нових доказів до справи, Західний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 80 ГПК України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи зазначене, а також те, що поданий доказ не був предметом розгляду в суді першої інстанції і не існував на момент розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про долучення доказів.
Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи зазначене та те, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення в сумі 138 533, 97 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане, Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.11.2024 призначив справу №909/609/24 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Фактичні обставини справи.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.07.2023 Військова частина НОМЕР_1 та ТОВ "Планетабуд" уклали договір підряду №14/95, відповідно до п.1.1. якого, замовник доручає, а підрядник зобов?язується забезпечити виконання відповідно до проектно-кошторисної документації наступних робіт: поточний ремонт будівлі.
Згідно із п.2.1., 2.2. договору його загальна вартість становить 960 937, 00 грн, ПДВ 160 156, 17 грн.
Оплата здійснюється замовником в розмірі 100% після виконання та прийому всіх передбачених договором робіт та підписання сторонами акта прийому - здачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт і витрат форми КБ-3, за наявності фінансування протягом 14 банківських днів.
Обсяг робіт визначений згідно з виділеними бюджетними коштами і складає у 2023 році - 960 937, 00 грн., в т.ч. ПДВ 160 156, 17 грн.
Відповідно до п.4.1.2. договору, підрядник зобов?язаний здійснювати виконання робіт, визначених цим договором, відповідно до проектно-кошторисної документації та у строки, узгоджені з замовником.
Підрядник зобов?язується розпочати виконання робіт не пізніше 2 днів з моменту підписання цього договору, або в інший погоджений із замовником строк. Строк (термін) виконання робіт до 31.12.2023 (п. 5.1, 5.2. договору).
Пункти п.8.1., 8.2. договору визначають, що при порушенні умов цього договору, підрядник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожен день затримки виконання робіт, але не нижче встановленої однієї ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня (договору). При порушенні умов цього договору, підрядник сплачує штраф у розмірі 5% від суми договору.
У жовтні, листопаді та грудні 2023 року відповідач частково виконав підрядні роботи на суму 811 371, 51 грн. Зазначене підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 15.10.2023, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 15.10.2023 на суму 177 278, 92 грн; актом №2 приймання виконаних будівельних робіт від 21.11.2023, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 21.11.2023 на суму 435 778, 03 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 21.11.2023 на суму 184 584, 82 грн.; актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт від 08.12.2023, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 15.10.2023 на суму 137 297, 74 грн. Вказані документи підписані сторонами та скріплені печатками.
Позивач повністю оплатив виконані роботи, що підтверджується платіжними інструкціями №23-7951 від 25.10.2023 року суму 177 278 , 92 грн, № 23-8692 від 21.11.2023 на суму 435 778, 03 грн., №23-8698 від 21.11.2023 на суму 184 584, 82 грн та №23-9323 від 11.12.2023 на суму 13 729, 74 грн.
Іншу частину підрядних робіт, визначених у договорі, відповідач не виконав, у зв?язку з чим позивач, за порушення строків виконання таких робіт, нарахував 90 487, 12 грн - пені та 48 046, 85 грн штрафу і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Оцінка суду.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 - 612, 614 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов?язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як було зазначено вище, договором передбачено, що при порушенні умов цього договору, підрядник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожен день затримки виконання робіт, але не нижче встановленої однієї ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня (договору) та штраф у розмірі 5% від суми договору.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зважаючи на те, що факт порушення відповідачем зобов'язання щодо виконання у строк підрядних робіт підтверджується матеріалами справи, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 138 533, 97 грн штрафних санкцій обґрунтована та підлягає задоволенню.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним покликання скаржника на неможливість одночасного стягнення штрафу та пені за порушення одного і того ж зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що право встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам відповідно до ч. 2 та 4 ст. 231 Господарського кодексу України . В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин, обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, яка встановлена ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України.
Також у зазначеній вище постанові Верховний Суд зазначив, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, про що в апеляційній скарзі зазначає скаржник, так як згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремим і самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи скаржника в частині того, що у цій справі не підлягає стягненню пеня, оскільки таку можна стягувати лише за невиконання грошового зобов'язання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі №912/3237/18, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділенні законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Відтак пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 , 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планетабуд» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 у справі №909/609/24 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК