Справа № 643/5421/24
н/п 2/953/248/25
17 березня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
27 травня 2024 року АТ «Сенс Банк» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №500713914 від 05.09.2022 у сумі 396 552,34 грн., з яких: 333 463,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 63 088,72 грн. - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що 05.09.2022 уклав з відповідачем кредитний договором №500713914, відповідно до умов якого, позивач зобов'язується надати кредит, а відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Позивач своє зобов'язання виконав, а відповідач своє зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, що змусило позивача звернутись до суду.
Відповідач проти задоволення позову заперечував за ненадання позивачем належних та допустимих доказів дотримання встановленого Законом №1734-VIII порядку направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредит, збройну агресію російської федерації, що стала непереборною та незалежною обставиною виникнення заборгованості, бажання подальшого виконання власних зобов'язань у встановленому договором та законом порядку.
У судове засідання представник позивача, представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились, подали заяви про розгляд справи за своєї відсутності.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення справи, судом не встановлено.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
05.09.2022 між позивач та відповідачем укладений кредитний договір №500713914 (далі: Договір), що підтверджується офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту, акцентом пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту.
Умовами вищезазначеного договору передбачено, що відповідач отримав кредит готівкою у розмірі 353 324,53 грн. зі сплатою 25 % річних (фіксований тип ставки, який може бути змінений шляхом укладення відповідної додаткової угоди), строком на 72 міс. (дата повернення 05.09.2028). У випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.
Сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, що підтверджується Додатком №1 до Договору.
Також позивачем 05.09.2022 підписаний паспорт споживчого кредиту.
Позивач своє зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит в сумі 353 324,53 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1303468513 від 05.09.2022.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором, станом на 24.07.2023 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 396 552,34 грн., з яких: 333 463,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 63 088,72 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 05.09.2022 по 24.07.2023, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 05.09.2022 по 24.07.2023.
08.03.2024 з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу досудову вимогу від 04.03.2025 щодо виконання договірних зобов'язань, яка залишена відповідачем без реагування, що підтверджується досудовою вимогою від 04.03.2024, описом вкладення у цінний лист від 08.03.2024, списком згрупованих відправлень від 08.03.2024.
Зі змісту досудової вимоги вбачається, що позивач вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 396 552,34 грн. Також у вказаній вимозі банк попередив відповідача, що у випадку невиконання даної вимоги банк буде змушений звернутися до суду з метою стягнення існуючої заборгованості,
Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновує:
Відповідно до частин 1 і 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, що передбачено ст.1055 ЦК України.
За змістом ст.634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приписами ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач визнає факт укладення з позивачем кредитного договору та отримання грошових коштів.
Однак, отримавши від банку кошти в кредит, в порушення умов виконання кредитного договору відповідач, свої зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 396 552,34 грн., з яких: 333 463,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 63 088,72 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідач вказаного розрахунку під час розгляду справи не заперечував та не спростовував, свого контррозрахунку не надавав.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Твердження відповідача про порушення позивачем Закону №1734-VIII, суд вважає безпідставним, з огляду на наступне:
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц зазначено, що якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього, як у позичальника, відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Частина десята ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017 містила положення про застосування обов'язкового досудового врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а після 10.06.2017 на ці правовідносини почала поширюватися частина ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Наведені приписи дають підстави для висновку, що ч.4 ст.16 зазначеного Закону встановила обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Таким чином, надіславши 04.03.2024 вимогу про усунення порушень АТ «Сенс Банк» виконав вимоги ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим набув права вимоги дострокового стягнення щодо усієї заборгованості за кредитним договором у судовому порядку.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4 758,63 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за тілом кредиту в сумі 333 463 (триста тридцять три тисячі чотириста шістдесят три) грн. 62 коп., заборгованість за відсотками в сумі 63 088 (шістдесят три тисячі вісімдесят вісім) грн. 72 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 758 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 63 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, м. Харків, вул. Велика Васильківська, буд. 100).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення складено 26.03.2025.
Суддя Н.В. Єфіменк