Рівненський апеляційний суд
Іменем України
20 березня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/14449/24
Провадження № 11-сс/4815/77/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_9
слідчого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_9 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 31 січня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу ( з дислокацією у м. Рівне) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, ОСОБА_10 , погоджене прокурором, внесеного на розгляд слідчого судді в рамках кримінального провадження № 62024240030000045 від 05.01.2024 року за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, та за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, і продовжено ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 31 березня 2025 року без визначення розміру застави.
У поданих апеляційних скаргах:
Захисник - адвокат ОСОБА_6 , покликаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, практику Європейського суду з прав людини, доводить, що стороною обвинувачення не надано переконливих доказів, які б підтверджували існування ризиків, на які вказує прокурор у клопотанні, а тяжкість інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення та оголошена підозра, яка, на його думку, є необґрунтованою, не можуть бути підставою для неодноразового продовження строку тримання під вартою. Вказує, що досудове розслідування проводиться з грубим порушенням норм КПК та недотриманням правил підслідності, в тому числі, не уповноваженими на те особами, що є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу і прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник-адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на відсутність стосовно ОСОБА_9 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, доводить, що ОСОБА_9 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, родину, є військовослужбовцем ЗСУ, виключно позитивно характеризується за місцем несення служби, перешкод слідству не чинить, а тому вважає, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити і запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 31 січня 2025 року та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_9 на підтримання поданих апеляційних скарг, доводи прокурора щодо законності оскаржуваного рішення, яке просить залишити без змін, пояснення слідчого ОСОБА_10 , перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість підозрюваного, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , слідчим суддею перевірено обґрунтованість підозри ОСОБА_9 про перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період за попередньою змовою групою осіб, щодо якого 25.11.2024 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - фактом спільно з іншими особами незаконного переправлення значної кількості осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, та можливість вчинити ним дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває.
При апеляційному розгляді прокурор вказав, що на даний час проводяться необхідні слідчі дії, зокрема, витребовуються додаткові документи з органів державної влади, закладів охорони здоров'я та благодійних фондів, допитуються інші особи, які фігурували в переписках ОСОБА_9 , однак у зв'язку з недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування, інформація щодо них на даному етапі досудового розслідування не може бути розкрита, тому запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Що ж стосується доводів захисника ОСОБА_6 щодо необгрунтованої підозри та здійснення досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_9 з грубим порушенням норм КПК, то колегія суддів приходить до наступного.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
А щодо питань, пов'язаних з оцінкою доказів для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, так само і кваліфікації дій підозрюваного, то слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначив, що причетність ОСОБА_9 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього певного обмежувального заходу, строк дії якого встановлено до 31 березня 2025 року.
Поряд з цим, слідчий суддя безпідставно покликався у мотивувальній частині своєї ухвали на вчинення ОСОБА_9 злочинів, оскільки вина ОСОБА_9 за оголошеною йому підозрою та фактом внесення даних про вчинення злочину до ЄРДР не доведена у встановленому законом порядку судом, про що наголошується в суді апеляційної інстанції стороною захисту, а, відтак, таке твердження підлягає виключенню зі змісту процесуального рішення.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Виключити з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 31 січня 2025 року твердження слідчого судді про вчинення ОСОБА_9 злочинів.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 31 січня 2025 року щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 строком на 60 днів до 31 березня 2025 року залишити без зміни, а апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2