Житомирський апеляційний суд
Справа №279/3842/24 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
17 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №279/3842/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М.
встановив:
У червні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») заборгованість за договором позики №74821676 від 11.02.2022 року в розмірі 10 557,72 грн., з яких: 6 124,00 - заборгованість за основною сумою боргу, 4 433,72 грн. - заборгованість за відсотками.
На обґрунтування позову вказував, що 11.02.2022 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74821676 у формі електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики №74821676 від 11.02.2022 року, укладеним між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до TOB «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року до договору факторингу TOB «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №74821676 від 11.02.2022 року, в розмірі 10 557,72 грн., з яких: 6 124,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 433,72 грн. сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахувань жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов'язання.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ TOB «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №74821676 від 11.02.2022 року, в розмірі 10 557,72 грн., з яких: 6 124,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 433,72 грн. сума заборгованості за відсотками, яку просить стягнути позивач.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики № 74821676 від 11.02.2022 року в розмірі 10 557,72 грн., з яких: 6 124,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 4 433,72 грн. - сума заборгованості по відсоткам, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази переходу права вимоги від ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача. Також позивачем не надано доказів видачі відповідачу кредитних коштів, у матеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку. Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом наявності заборгованості.
Звертає увагу суду, що договір факторингу було укладено ще до виникнення первинних кредитних правовідносин між відповідачем та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Додає, що із 16.02.2014 року він перебуває у Збройних Силах України та бере безпосередню участь в зоні активних бойових дій, тому при нарахуванні йому заборгованості за договором мали бути враховані положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де закріплено, що штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався, однак подав додаткові пояснення. Вказує, що дія договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року продовжена до 27.12.2023 року, а тому перехід права вимоги за договором позики від 11.02.2022 року відбувся відповідно до діючого договору факторингу №14/06/21, є правомірним і відповідає чинному законодавству. Право грошової вимоги до відповідача за договором перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» саме за реєстром боржників №11 від 27.10.2023 року. Щодо ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування кредитних коштів, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» повідомляє, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісними кредиторами кредитних договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п. 35 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.
Відповідно для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів з користування кредитом апелянт зобов'язаний був повідомити первісних кредиторів про свій статус, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування процентів за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування процентів за користування кредитом. Але апелянт не скористався цим правом, і результаті чого було нараховано відсотки за прострочення свого зобов'язання повернути кредит первісному кредитору. Однак, на момент відступлення права вимоги до боржника первісний кредитор не надав жодних відомостей щодо звернення відповідача. Враховуючи те, що заборгованість за договором була нарахована первісними кредиторами на підставі умов договору та в подальшому дані нарахування було відступлено ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договорами факторингу - проценти за кредитними договорами є правомірно нарахованими відповідно до істотних умов кредитних договорів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та їх вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов укладених договорів та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, яка не була оспорена та спростована відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту виконував неналежним чином, у зв'язку з чим виникла вищевказана заборгованість, до погашення якої відповідач заходів в добровільному порядку не вживає.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
11.02.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74821676, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 6 124,000 грн., зі сплатою процентів у розмірі 1,6% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Строк надання кредиту визначено у 64 календарних днів (а.с.6-8).
Договір був підписаний електронним підписом позичальника.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 (а.с.9-11).
27 жовтня 2023 року додатковою угодою №12 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року передбачено, що положення даної додаткової угоди діють включно щодо Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року і не змінюють порядок оплати інших реєстрів (а.с.12).
Відповідно до витягу Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики в сумі 10 557,72 грн., з яких: 6 124,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 4 433,72 грн. - заборгованість за відсотками; 0 гривень - заборгованість за пенею (а.с.14).
Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором №74821676 становить 10 557,72 грн., з яких: 6 124,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 433,72 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.15).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказані обставини підтверджують факт укладення між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики №74821676 від 11.02.2022 року.
Також під час розгляду справи було встановлено, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21.
Згідно п. 1.1 укладеного договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу), а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третім осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року під правом вимоги розуміються права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей боржників, які виникли на підставі договору позики.
У матеріалах справи відсутній у повному обсязі договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
27 жовтня 2023 року додатковою угодою №12 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року передбачено, що дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору. Положення даної додаткової угоди діють включно щодо Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року і не змінюють порядок оплати інших реєстрів (а.с.12).
Відповідно до витягу Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики в сумі 10 557,72 грн., з яких: 6 124,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 4 433,72 грн. - заборгованість за відсотками; 0 гривень - заборгованість за пенею.
За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п'ята, шоста статті 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений 11.02.2022 року, натомість договір факторингу 14/06/21, за яким ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», був укладений 14.06.2021 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 14.06.2021 року.
Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу був укладений між первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 14.06.2021 року, тобто до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики, укладеним між ними 11.02.2022 року, тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики №74821676 в розмірі 10 557,72 грн., оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.
Оскільки позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №74821676, що був укладений 11.02.2022 року від первісного кредитора - ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача по справі, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості із відповідача на користь позивача.
Таким чином, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, призвело до ухвалення у справі незаконного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з вищевказаних підстав (п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 25 березня 2025 року.
Головуючий Судді