Справа №760/18480/24
2/760/1867/25
20 березня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Універсал Банк» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивувало тим, що АТ «Універсал Банк» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
13 листопада 2018 року відповідач звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 45000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Разом з тим, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість у розмірі 68863 гривні 62 копійки, яка утворилась станом на 26 травня 2024 року та складається з 68863 гривні 62 копійки суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 68863 гривні 62 копійки за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13 листопада 2018 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що вона просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що 13 листопада 2018 року відповідач звернулась до АТ «Універсал Банк» та оформила договір про надання банківських послуг з метою отримання банківських послуг у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірник у мобільному додатку документи, що складають договір та зобов'язувалась виконувати його умови. З позову вбачається, що станом на 26 травня 2024 року сума боргу складає 68863 гривні 62 копійки. Разом з тим, кредитний ліміт був у сумі 25000 гривень. Крім того, були оплати відповідачем на карту протягом тривалого часу. Анкета-заява від 13 листопада 2018 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією та штрафами за несвоєчасну сплату кредиту і процентів. В анкеті-заяві є прохання відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена. До заяви-анкети банком до позову було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів в редакції, чинній з 27 листопада 2021 року, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які не містять реквізитів та підпис позичальника. Матеріали справи не містять доказів видачі відповідачу кредитної картки з відповідним кредитним лімітом, доказів досягнення сторонами домовленості щодо розміру процентів. Зазначає, що виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватись судом у сукупності з іншими доказами. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору, а тому є неналежним доказом наявної заборгованості. Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки, банком суду не надано. Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитних відносин з відповідачем та суми заборгованості.
З відповіді на відзив представника позивача вбачається, що він підтримує викладене у позовній заяві та просить задовольнити позов у повному обсязі. Зазначено, що у анкеті-заяві, Умовах і правилась надання банківських послуг, Тарифах, таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту, що разом становлять укладений між сторонами договір, містяться всі істотні умови договору, у тому числі умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строк повернення кредиту згідно зі ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Пунктом 6 анкети-заяви відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Сторони погодили використання електронного підпису без сертифіката ключа. Таким чином, підписанням відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватись для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Відповідач визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Отже, підписанням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 13 листопада 2018 року. Обставини видачі кредиту та його розміру, суми заборгованості по кредиту підтверджуються наданою банком випискою за картковим рахунком позичальника. З деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувалась отриманою кредитною карткою та частково погашала утворену заборгованості, проте станом на момент подання позову має заборгованість перед банком у розмірі 68863 гривні 62 копійки. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 25000 гривень, баланс становить мінус 43863 гривні 62 копійки, тобто загальна сума заборгованості складає 68863 гривні 62 копійки. Ця заборгованості складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 25000 гривень та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить 43863 гривні 62 копійки. Овердрафт виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки. Таким чином, сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає. Крім того, додатково відповідачем було оформлено 11 заяв на послуги «Транзакція в розстрочку» на загальну суму 45006 гривень 48 копійок. Дані послуги оформлюються у мобільному додатку «Monobank» та затверджуються електронним цифровим підписом. Відповідно до умов кредитування для списання щомісячного платежу, клієнт має поповнити карту на суму регулярного платежу, якщо на рахунку недостатньо коштів, то сума регулярного платежу списується в овердрафт. Списання щомісячних платежів, які відповідач не здійснювала за рахунок власних коштів, можна простежити у виписці про рух коштів по картковому рахунку. Відповідно до виписки про рух коштів по картці за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень на суму 470863 гривні 41 копійка та зроблено витрат по картці на суму 539727 гривень 03 копійки. Таким чином, сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 68863 гривні 62 копійки (539727,03 - 470863,41 = 68863,62). У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської картки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість. Відповідачу у досудовому порядку надсилались пуш-повідомлення у мобільний додаток з вимогою сплати боргу та інформацією про наявність заборгованості.
З заперечень представника відповідача вбачається, що вона підтримує викладене у відзиві на позовну заяву та просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що відповідачем жодних повідомлень щодо наявності заборгованості, належним чином відправлених, за тривалий час від позивача не отримала. Кредитний ліміт був оформлений у 2018 році, тобто заборгованість начебто існує (як стверджує позивач) вже протягом 7 років. Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності. Посилання на пуш-повідомлення є неналежним доказом підтвердження повідомлення боржника про наявність боргу. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження підписання відповідачем Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, а також на підтвердження суми наданого відповідачу кредитного ліміту та кредитної картки. Виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, проте позивач не надав доказів, коли виникла заборгованість взагалі, а також не надав виписку по рахунку відповідача.
З додаткових пояснень представника позивача вбачається, що він підтримує викладене у позовній заяві та відповіді на відзив, просить задовольнити позов у повному обсязі. Зазначено, що відповідачу у досудовому порядку 13 листопада 2022 року та 28 січня 2023 року було надіслано пуш-повідомлення на мобільний додаток з вимогою сплатити борг та інформацією про наявність заборгованості. Також, умовами визначено, що термін позовної давності щодо вимог банку складає 30 років. Крім того, у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, строк позовної давності позивачем не пропущений.
З додаткових пояснень представника відповідача вбачається, що вона підтримує викладене у відзиві на позовну заяву, запереченнях та просить відмовити в задоволенні позову.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13 листопада 2018 року відповідач звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Стороною відповідача не заперечується факт підписання Анкети-заяви ОСОБА_1 13 листопада 2018 року.
Разом з тим, стороною відповідача вказується на те, що Анкета-заява від 13 листопада 2018 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією та штрафами за несвоєчасну сплату кредиту і процентів. В анкеті-заяві є прохання відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена. До заяви-анкети банком до позову було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів в редакції, чинній з 27 листопада 2021 року, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які не містять реквізитів та підпис позичальника. Матеріали справи не містять доказів видачі відповідачу кредитної картки з відповідним кредитним лімітом, доказів досягнення сторонами домовленості щодо розміру процентів.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано 68863 гривні 62 копійки суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2018 року відповідач підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг monobank. В Анкеті-заяві вказано, що відповідач погоджується з тим, що ця Анкета-заява з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, примірники яких були отримані ним у мобільному додатку. Також відповідач погодилась з тим, що банк має право в односторонньому порядку змінювати розмір кредитного ліміту, а про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
У п. 6 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг Monobank відповідач надав згоду вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналогів (у тому числі його електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним у банку. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка використовуватиметься для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій відповідача згідно з Договором.
Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту були надані банком відповідачу через мобільний додаток.
Відповідно до п. 2.1 розділу I Умов і правил обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Правління ПАТ «Універсал банк» (Протокол № 33 від 27 вересня 2017 року), банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору, в тому числі платіжної картки «Master Card», та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
У п.п. 5.3, 5.8.1 п. 5 розділу I вказаних Умов визначено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в мережі Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Платіжна картка передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки на мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта (п.п. 2.4, 2.5 розділу II Умов).
Підпунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 розділу II Умов передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. Форма надання кредиту: поновлювальний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Згідно зі ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису (при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або сім-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
З наданих позивачем до позовної заяви документів вбачається що між сторонами справи укладений Договір про надання банківських послуг мonobank від 13 листопада 2018 року, який за своєю природою є змішаним договором та містить елементи різних договорів, зокрема, договорів банківського рахунку та договору про споживчий кредит, банк і позичальник досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
У матеріалах справи міститься довідка АТ «Універсал Банк» від 09 листопада 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок «Чорна карта» у гривні, картка активна до 10/28.
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 09 листопада 2024 року вбачається, що з 02 березня 2020 року по картці відповідача був встановлений кредитний ліміт в сумі 10000 гривень, який в подальшому збільшувався. Зокрема, 14 червня 2020 ркоу кредитний ліміт було збільшено до 45000 гривень.
У такому випадку факт укладення кредитного договору між сторонами є доведеним саме згідно з анкетою-заявою, яка додана позивачем до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У матеріалах справи міститься Анкета-заява з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які підписані відповідачем.
З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості станом на 26 травня 2024 року вбачається, що заборгованість за кредитом складає 68863 гривні 62 копійки.
Стороною відповідача у заявах поданих до суду неодноразово наголошувалось про те, що розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує наявність заборгованості по кредиту. Виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, проте позивач не надав доказів, коли виникла заборгованість взагалі, а також не надав виписку по рахунку відповідача.
Разом з тим, на підтвердження користування кредитними коштами та часткового виконання своїх зобов'язань щодо їх повернення стороною позивача надана суду виписка по картковому рахунку відповідача.
З цієї виписки вбачається, що станом на 26 травня 2024 року заборгованість відповідача становить 68863 гривні 62 копійки, сума витрат за період складає 539727 гривень 03 копійки, сума зарахувань за період - 470863 гривні 41 копійка.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому згідно п. 3 цього Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Таким чином, наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за яким обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, зокрема, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, підтверджує заборгованість відповідача за виданим кредитом.
Розрахунок суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону.
Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти та проценти в добровільному порядку банку не повернуті, наявні правові підстави для стягнення із відповідача суми заборгованості по кредитному договору у розмірі 68863 гривні 62 копійки.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 3028 гривень судового збору.
Керуючись статтями 207, 509, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352) суму загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 68863 гривні 62 копійки та 3028 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: