Справа № 295/17943/24
1-кп/296/534/25
Вирок
Іменем України
24 березня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12024065400001561 від 20.11.2024за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Поліське Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
установив:
18 листопада 2024 року близько 15 години 20 хвилин за адресою: вул. Небесної Сотні, 3, м. Житомир ОСОБА_3 перебував у кареті екстреної медичної допомоги, де також перебував і фельдшер ОСОБА_4 .
Під час перебування у вказаному місці та в зазначений час у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у цей же день, час, та місці, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючі їх настання, в положенні сидячи поряд із потерпілим ОСОБА_4 , своєю правою рукою, а саме ліктем, наніс один удар в ділянку обличчя, а саме, носу потерпілого ОСОБА_4 .
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, підшкірної гематоми на повіках правого ока та садна на спинці носа справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024065400001561 за обвинуваченням ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд без проведення судового розгляду в судовому засіданні, письмовою заявою ОСОБА_3 , складеною в присутності його захисника, письмовою заявою потерпілого ОСОБА_4 та матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника, адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 , відповідно до поданої заяви, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні за його відсутності.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні та з урахуванням заяви потерпілого, суд доходить висновку про відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та можливістю розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному ст. 381, 382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження та потерпілою, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, згідно п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Визначаючи вид покарання, суд враховує роз'яснення, які викладені в п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину тощо.
Отже, при обранні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, особу ОСОБА_3 , обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Також суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, тяжкі наслідки від його неправомірних дій не настали.
Майнової шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, цивільній позов під час досудового розслідування не заявлено.
Наведені обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого і дані про його особу в своїй сукупності та співвідношенні, на думку суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і свідчать про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На думку суду, саме таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його застосування відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Процесуальні витрати, речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_6