Справа №127/8312/25
Провадження №1-кс/127/3621/25
17 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, в рамках кримінального провадження №12025020010000512, від 15.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020010000512, від 15.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено, який незаконно зберігав при собі з метою збуту.
У подальшому ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою їх подальшого збуту, 15 березня 2025 року, близько 01:10, незаконно зберігав при собі наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено.
Перебуваючи поблизу будинку №47 на вулиці Радіона Скалецького в місті Вінниці, ОСОБА_7 був зупинений працівниками відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції. Усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на зберігання наркотичних засобів з метою збуту, можуть бути викриті, на запитання про наявність заборонених у обігу предметів чи речовин він повідомив, що зберігає при собі наркотичні засоби з метою їх подальшого збуту.
Надалі, 15 березня 2025 року ОСОБА_7 було затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Під час особистого обшуку у нього вилучено 10 (десять) згортків клейкої стрічки жовто-зеленого кольору, кожен з яких містив поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження.
Згідно висновку експерта надана на дослідження речовина рослинного походження є наркотичним засобом канабісом. Канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить 0,82 г.
15 березня 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин;
- незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_8 неодружений, безробітній, у нього відсутні соціально стримуючі фактори тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 може продовжити свою протиправну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, існують ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 розуміючи те, що він вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, з метою ухилення від відповідальності за вчинене може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а також маючи анкетні дані свідків у кримінальному провадженні незаконно впливати на них з метою зміни їх показів.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
-особисте зобов'язання, є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
-особиста порука, не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_8 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
-домашній арешт, є недостатньо суворим запобіжним заходом, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Зважаючи, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому слідство вважає, що застосування застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у разі внесення такої застави.
За таких обставин та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, тому з урахуванням викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та вказав, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, просив зменшити розмір застави до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, просив не брати його під варту.
Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В силу ст. 178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 інкримінується скоєння тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, раніше судимий, не одружений, дітей на утримані немає, не працює та не має стабільного та регулярного доходу.
Оцінивши в сукупності вищевказані характеризуючі особу підозрюваного обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язків та достатні стримуючі фактори.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків та інших осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) діб з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 01:10 год. 15 березня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 01:10 год. 14 травня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покластина ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати на виклики органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;
-не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.
-носити електронний засіб контролю.
Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_5 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: