Ухвала від 17.03.2025 по справі 127/8299/25

Справа №127/8299/25

Провадження №1-кс/127/3615/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання тимчасово виконуючого обов'язків старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Летичів Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, українця, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в рамках кримінального провадження №12025020050000208, від 15.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020050000208, від 15.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, у березні 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в селищі Летичів Хмельницького району Хмельницької області, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, повідомлення у месенджері «Telegram» із пропозицію зайнятись збутом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, шляхом розміщення «закладок» на території Вінницького району, за грошову винагороду, на що останній добровільно погодився.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 в березні 2025 року, перебуваючи в селищі Летичів Хмельницького району Хмельницької області, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин отримав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, в розфасованому вигляді, тим самим незаконно придбав зазначені особливо небезпечні психотропні речовини, які зберігав з метою їх подальшого збуту шляхом розповсюдження у вигляді «закладок» у фасованому вигляді. Продовжуючи реалізацію спільного умислу, направленого на вчинення кримінально-протиправного діяння, ОСОБА_5 за допомогою громадського транспорту прибув до селища Літин Вінницького району, після чого, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, 15.03.2025 близько 10:00 год., у лісосмузі на околиці селища Літин Вінницького району, розклав у сховках в землі згортки, обмотані ізольованою стрічкою, які замасковував нашаруваннями ґрунту та трави, всередині яких знаходились особливо небезпечні психотропні речовини - PVP, тим самим незаконно їх збувши.

В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання особливо-небезпеченої психотропної речовини - PVP, з метою збуту, 15.03.2025 о 10:45 год., знаходячись в даній місцевості лісосмузі, за місцем розміщення ним зазначених «закладок», а саме за координатами 49.337298, 28.072169, поводившись підозріло та помічено знервувавши, був виявлений та зупинений працівниками сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, де на запитання стосовно наявності у нього заборонених речовин, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його дії спрямовані на зберігання особливо-небезпечних психотропних речовин з метою збуту, були викриті, повідомив працівникам поліції про наявність у нього поліетиленових пакунків з вмістом особливо-небезпечених психотропних речовин - PVP, які він збував шляхом розповсюдження «закладок».

Надалі, в ході проведення затримання ОСОБА_5 , у останнього було вилучено, зокрема один згорток обмотаний ізолюючою стрічкою, з вмістом кристалічної речовини, яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,1534 г.

Отже, ОСОБА_5 у зазначений вище період часу, всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» здійснив незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, що відноситься до таблиці № 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я 01.08.2000 року № 188.

15.03.2025 о 11:35 год., ОСОБА_5 був затриманий уповноваженою службовою особою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України (якщо цю особу застали при вчиненні), за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини.

Цього ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом затримання та особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 15.03.2025, в ході якого у останнього вилучено в якості речових доказів 2 (два) згортки з вмістом кристалічної речовини, один з яких згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, які ОСОБА_5 збував шляхом розповсюдження «закладок»; протоколом огляду місця події від 15.03.2025, а саме лісосмуги в селищі Літин Вінницького району Вінницької області, у якій ОСОБА_5 вказав працівникам поліції 38 (тридцять) вісім захованих ним аналогічних згортків з вмістом кристалічної речовини, які останній збував шляхом розповсюдження «закладок»; висновком експерта від 07.02.2025, яким досліджено одну із «закладок», вилучених під час затримання ОСОБА_5 та встановлено вміст у ній особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP та іншими зібраними доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненими кримінальними правопорушеннями, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5, ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки йому може загрожувати реальне покарання, так як він вчинив умисний тяжкий злочин з корисливих мотивів;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені, зокрема понятих які брали участь в ході проведенні слідчих дій, дані яких наразі відомі ОСОБА_5 ;

- вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру, оскільки останній не працевлаштований, не має постійного заробітку, в свою чергу кримінально-протиправну діяльність використовує як своєрідне джерело свого майнового доходу.

Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам, оскільки:

- особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжного заходу, враховуючи тяжкість вказаного кримінального правопорушення та міру можливого покарання;

- особиста порука, оскільки у ОСОБА_5 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу;

- застава, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, а в разі сплати заставою іншою особою він зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від суду;

- домашній арешт, враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу, так як даний запобіжний захід не запобігає доступу підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, в тому числі з свідками в даному кримінальному провадженні, ким можуть виступати поняті під час слідчих дій, що також може перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік і стан здоров'я, також те, що він офіційно не працевлаштований, не має постійного заробітку, в свою чергу кримінально-протиправну діяльність використовує як своєрідне джерело свого майнового доходу, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не перешкоджатиме йому здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5, ст. 177 КПК України, а крім того, не гарантуватимуть виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не забезпечать дотримання розумних строків досудового розслідування.

Разом з цим, з урахуванням особи підозрюваного, конкретних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також враховуючи міру покарання, яка може бути застосована до підозрюваного в разі доведеності його вини - позбавлення волі на строк до 10 років та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (242 240 гривень), що відповідає меті застосування запобіжного заходу. Саме такий розмір застави, на думку сторони обвинувачення, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний чи його заставодавець боявся б втратити у разі невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.

За таких обставин та беручи до уваги те, що вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, тому з урахуванням викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та вказав, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Захисник ОСОБА_7 просив зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В силу ст. 178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 інкримінується скоєння тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, раніше не судимий, не одружений, дітей на утримані немає, не працює та не має стабільного та регулярного доходу.

Оцінивши в сукупності вищевказані характеризуючі особу підозрюваного обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язків та достатні стримуючі фактори.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість покарання,може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, та незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків з метою зміни їх показів, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання тимчасово виконуючого обов'язків старшого слідчого СВ Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) діб з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 11:35 год. 15 березня 2025 року.

Встановити строк дії ухвали до 11:35 год. 14 травня 2025 року.

Визначити ОСОБА_5 розмір застави в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави покластина ОСОБА_5 наступні обов'язки:

-прибувати на виклики органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;

-не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

-повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.

Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_5 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

Попередній документ
126108591
Наступний документ
126108593
Інформація про рішення:
№ рішення: 126108592
№ справи: 127/8299/25
Дата рішення: 17.03.2025
Дата публікації: 27.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.03.2025)
Дата надходження: 17.03.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
17.03.2025 16:30 Вінницький міський суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОЛОШИН СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ВОЛОШИН СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ