Справа № 346/73/25
Провадження № 11-кп/4808/159/25
Категорія ч.4 ст.185 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
20 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши в режимі відеоконференції матеріали клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання і зменшення строку його відбуття за його апеляційною скаргою на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.01.2025 року, -
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про звільнення його від покарання і зменшення строку його відбуття, яке було йому призначене вироком Берегівського районного суду Закарпатської області суду від 15 серпня 2022 року за ч.4 ст.185 КК України та вироком Берегівського районного суду Закарпатської області суду від 15 лютого 2024 року за ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав законної сили 09.08.2024 року, усунена караність діяння вчиненого засудженим.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 21.01.2025 року клопотання засудженого ОСОБА_7 задоволено частково, звільнено його від покарання, призначеного за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2022 за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом від 04 квітня 2022 року та за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2024 року за епізодом від 22 липня 2023 року у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння, в іншій частині вироки залишено без змін.
Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що тільки за епізодом від 04 квітня 2022 року згідно вироку Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2022 та за епізодом від 22 липня 2023 року згідно вироку Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2024 року дії засудженого ОСОБА_7 , які кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, підлягають декриміналізації. Інші обставини не впливають на остаточно призначене покарання за даними вироками.
Не погодившись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим. У зв'язку з тим, що судом першої інстанції клопотання було частково задоволене, апелянт вважає, що строк відбування ним покарання підлягає зменшенню.
Просить частково задовольнити його скаргу і зменшити його строк відбування покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні апеляційного суду, засуджений ОСОБА_7 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Суд першої інстанції наведених вимог діючого законодавства дотримався та ухвалив судове рішення, яке відповідає діючому законодавству.
09.08.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В силу ст.5 ч.1 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Станом на 01 січня 2022 року сума з якої починається кримінальна відповідальність за крадіжку дорівнює 2481 грн, тобто 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а з 01 січня 2023 року відповідно - 3028 грн.
Звільняючи засудженого ОСОБА_7 від покарання за двома епізодами, суд першої інстанції встановив, що це не вплинуло на кваліфікацію його дій та не стало підставою для зменшення строку покарання.
Згідно вироків Берегівського районного суду Закарпатської області суду від 15 серпня 2022 року вартість викраденого за епізодом від 10 квітня 2022 року становить 3645 грн, а згідно вироку від 15 лютого 2024 року вартість викраденого майна за епізодом від 03 серпня 2023 - 4074 грн. Суми кожного епізоду крадіжок перевищує подвійний розмір прожиткового мінімуму доходів громадян, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ є кримінально-караним.
Разом з тим, декриміналізація дій ОСОБА_7 за деякими епізодами не може призвести до зменшення остаточного покарання, оскільки покарання за вироком від 15 серпня 2022 року призначено із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, а за вироком від 15 лютого 2024 року у виді позбавлення волі строком на 5 років, тобто на мінімальний строк. За сукупністю вироків, остаточне покарання призначене у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, що перебуває в мінімальних межах можливого покарання з урахуванням вимог ст.71 КК України.
Таким чином, апеляційний суд не знаходить підстав для зменшення засудженому ОСОБА_7 строку покарання.
За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновків, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.01.2025 року про звільнення від покарання і зменшення строку його відбуття щодо засудженого ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4