Провадження № 1-кп/643/84/25
Справа № 643/3461/23
26.03.2025 м. Харків
Московський районний суд м.Харкова у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харків кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старосілля, Ракитянського району, Бєлгородської області, громадянина України, з середньою освітою, інваліда 2-ї групи, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 286 КК України, -
21 березня 2023 року приблизно о 18:00 ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Тюрінській зі сторони вул. Віринської у напрямку пр. Героїв Харкова у м. Харкові зі швидкістю приблизно 87 км/год. Під час руху в районі буд. 135-А по пр. Героїв Харкова ОСОБА_4 , діючи необережно, проявив неуважність, не переконався в безпеці руху при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_10 , яка в цей час перетинала проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобілю, яку він об'єктивно спроможний був виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, не маючи для цього перешкод технічного характеру, не дав дорогу пішоходу, чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:
п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 . Внаслідок ДТП пішохід загинула на місці. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10-12/668-С/23 від 19 квітня 2023 року причиною смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стали множинні травми тіла, які супроводжувались крововиливами у речовину головного мозку та мозочку, травмою грудної та черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів та крововиливами у плевральну та черевну порожнину. Згідно з висновком комплексної судової експертизи відео-, звукозапису і автотехнічної експертизи № КСЕ-19/121-23/6503 від 21.04.2023 року у даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля: «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , наявні невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією та її наслідками.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину за вищевикладених обставин визнав частково, та пояснив, що 21.03.2023 о 18:00 в районі універмагу «Харків» він їхав з боку «Барабашово» у бік Героїв Харкова на автомобілі «Volkswagen Golf», в автомобілі був один. Було 18:00 год, було сухо, опадів не було. Були сутінки, вже всі автомобілі їхали з увімкнутим світлом фар. Коли він перемикався з дальнього на ближнє світло відбувся удар. Він зупинився і побачив, що збив жінку. Він подзвонив у швидку та у поліцію. Вони приїхали швидко, заповнили протокол, він в ньому розписався. Потім підійшла жінка і сказала, що є відеозапис ДТП. Потім підійшов чоловік, родич потерпілої. Потім його відвезли до лабораторії, узяли кров на алкоголь, узяли сечу, а також він дихав у прилад. Потім відвезли до слідчого. Перед ударом він бачив, як перед його автомобілем дорогу перейшли чоловік із жінкою. Все відбулося на пішохідному переході, але де стався наїзд на жінку, він точно сказати не може, бо не бачив. Що збив жінку, зрозумів вже коли вийшов з автомобіля і побачив як вона лежить на асфальті. Відшкодував потерпілим 120000 грн. Вину визнає частково, оскільки вважає, що потерпіла повинна була якось позначити світлом себе на дорозі. Також, вважає, що експертизою не вірно визначена швидкість руху його автомобіля. Визнає, що завдав моральну та матеріальну шкоду потерпілим, але суму моральної шкоди визнає частково, у визначенні розміру покладається на розсуд суду та судову практику. Матеріальну шкоду визнає в повному обсязі.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину за вказаних обставин доказана повністю та підтверджується іншими зібраними у справі та дослідженими судом доказами, а саме :
Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , згідно з якими 21.03.2023 його дружина йшла з роботи, переходила дорогу по пішохідному переходу в м.Харкові по вул. Тюринська, 2. Він був в той день на роботі, його привезли на місце о 20:00 год. і він побачив дружину, яка лежала на проїзній частині. Взуття її лежало на пішохідному переході, а сама дружина лежала близько 30 метрів від переходу. Дорога була суха, було ще світло, видимість добра. Момент ДТП він бачив на відео з камери відеоспостереження яка висіла на дріжжевому заводі. На даний момент їм відшкодовано 100000 грн. обвинувачений жодних вибачень їм не приносив, він такого не пам'ятає. Їм та донькою заявлено цивільний позов на 1000000 грн. по 500000 грн. ним та донькою. По 50000 грн. їм відшкодовано. Та до «Арсенал Страхування» 320000 грн матеріальну шкоду. Стан доньки дуже змінився у негативний бік. Вона не спить ночами, постійно плаче, погіршились успішність та зір.
Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , згідно з якими, вона першою дізналася про те, що сталося. Вона подзвонила матері, а їй відповіли поліцейські. Вони нічого не сказали, попросили номер батька. Вона зрозуміла, що щось сталося погане з мамою. Пізніше батько сказав їй, що мами не має. ЇЇ життя дуже змінилося в поганий бік, постійно згадує маму, постійно плаче, погіршився її зір.
Показами свідка ОСОБА_11 , яка суду показала, що 21.03.2023 близько 16:00 год вона виходила з роботи, йшла по території підприємства, почула глухий звук. Вийшла за територію та побачила, що близько 20 м. від пішохідного переходу лежить жінка. Вона викликала швидку, яка приїхала приблизно через 5 хвилин. Першими, хто підійшов до жінки, були представники швидкої. Вона сказала представникам поліції, що у них на підприємстві встановлена відеокамера. Поліцейський тоді сказав, що «ще ж видно на вулиці, в чому проблема?». Погодні умови були сухі. Сам момент ДТП вона не бачила. Якісь люди казали: - «З якою ж швидкістю він їхав, що зупинився аж так далеко?». На вулиці в момент ДТП було ще світло. Тіло лежало ближче до повороту, у бік пр. Героїв Харкова.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_12 , показав, що досліджував відео візуальним методом. Їм було надано два відеозапису і вони цими відео встановлювали механізм вчинення ДТП. Монтажу на відео встановлено не було. Розташування транспортних засобів на проїзній частині та стан дорожнього покриття був врахований при розрахунках. Невідповідностей в матеріалах справи і вихідних даних зазначених у постанові слідчого не було. Помилок в його висновку бути не може. На дослідження слідчим надавалися усі необхідні документи. Відео є об'єктивним відображенням подій і пов'язання відео з іншими доказами не потрібно.
- протоколом огляду місця події від 21.03.2023, та фото таблицею до нього, в ході якого було оглянуто територію проїзної частини в районі вул. Тюринська та пр. Героїв Харкова, 135-А у м. Харкові, на якій знаходився пошкоджений автомобіль «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 та труп ОСОБА_10
- схемою до протоколу огляду місця події від 21.03.2023, на якій зафіксоване розташування автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 та труп ОСОБА_10 на проїзній частині після ДТП, ілюстративним матеріалом до протоколу огляду місця події від 21.03.2023;
- Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 № 10-12/668-С/23 від 22 березня 2023 року. Згідно висновків експерта при досліджені трупа ОСОБА_10 у неї виявлені тілесні ушкодження: Голови: припухлість м?яких тканин у потиличній ділянці справа, крововиливи у м?які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, множинні субарахноідальні крововиливи у речовину головного мозку та мозочку. Грудної клітини: «Прямі» переломи 1-3 го лівих, 10-12х правих ребер по прихребтовій лініям без ушкодження пристінкової плеври. Крововиливи та травматичні дрібні розриви у прикореневих ділянках обох легень з розривами плеври, що супроводжувались крововиливами рідкої крові у плевральні порожнини у кількості по 300 мл. Тулуб: множинні садна, переважно переривчастого характеру та синці на верхніх та нижніх кінцівках, які розташовані по різноманітним поверхням. Крововиливи вздовж хребтового стовпа у м?язи шиї (6 шийних хребет) та спини (по 10 поперековий хребет), відстань від підошовноїповерхні стопи до 6 шийного хребта 110 см. Травматичні розриви паренхіми печінки, переважно правої частки, крововиливи у жирову клітковину обох нирок, та травматичні розриви паренхіми правої нирки, що супроводжувались крововиливом рідкої крові у черевну порожнину у кількості 500мл. Перелом кісток правого плеча та перелом кісток лівої гомілки (відстань від підошовної , поверхні до нижнього краю перелому лівої гомілки 28см). Усі вище вказані ушкодження мають прижиттєвий характер і утворилися одномоментно, або у швидкій послідовності один за одним при наїзді (зіткненні) рухомого транспортного засобу з пішоходом та послідуючим відкиданням тіла, та падінням його. При цьому, вірогідніше всього, у момент первинного контакту громадянки ОСОБА_10 знаходилась у вертикальному або близькому до нього положенні, та була звернена задньою поверхнею тулубу, можливо, дещо праворуч, до травмуючого чинника. Травма голови та ушкодження грудної та черевної порожнини мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя (згідно п.п 2.1.3 «л» і 2.1.3 «про» «Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень"); перелом правої верхньої та лівої нижньої кінцівки мають ознаки СЕРЕДНЬОЇ тяжкості по критеріям відсутності небезпеки для життя і тривалого розладу здоров?я (згідно п.п 2.2.1 і 2.2.2 «Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень"), ці ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів зі значною силою, яким міг бути рухомий транспорт. Синці та садна утворилися за механізмом удар-тертя-ковзання, та не перебувають в прямому причинно-слідчому зв?язку зі смертю, та мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень по критеріям відсутності короткочасного розладу здоров?я (згідно п.п 2.3.2 «б» і 2.3.5 «Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень").
Причиною смерті гр. ОСОБА_10 стали множинні травми тіла, які супроводжувались крововиливами у речовину головного мозку та мозочку, травмою грудної та черевної порожнини з ушкодження внутрішніх органів та крововиливами у плевральну та черевну порожнину.
- Висновком судово-медичної експертизи крові трупа ОСОБА_10 № 16/740-С/2023 від 22 березня 2023 року. Згідно висновків експерта: метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено.
- Висновком судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_10 № 13/442-С/23 від 22 березня 2023 року. Згідно висновків експерта при досліджені мікропрепаратів із внутрішніх органів, встановлено: Крововиливи у жировій тканині біля «сонних артерій шийного відділу», у тканинах біля стінки аорти, та у «серцевій сорочці». Розриви паренхіми печінки, з крововиливами у стінках їх. Субарахноїдальні крововиливи у головному мозку та мозочку. Вогнищеві інтраальвеолярні крововиливи у легені. Вищевказані ушкодження - без проявів перифокальної запальної реакції. Нерівномірне венозне повнокров?я та набряк строми внутрішніх органів. Помірний набряк речовини головного мозку. Клітини Краєвського у печінці. Дисемінований жировий гепатоз.
- Висновком судової експертизи технічного станку автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 № СЕ-19/121-23/6481-ІТ від 10.04.2023. Відповідно до висновку експерта, на момент експертного огляду, а отже і на момент ДТП рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 перебували у працездатному стані, та не мали несправностей, які впливали б на їх вихідні параметри.
- Довідкою Харківського регіонального центру з гідрометеології про погодні умови 21.03.2023, відповідно до даних метеорологічної станції Харків з 17 год 00 хв. до 18 год 10 хв. спостерігалася хмарна з проясненнями погода. Опадів не було. Явищ, погіршуючих метеорологічну дальність видимості не було. Вітер західний, 1м/с. Температура повітря 9 тепла.
- висновком комплексної експертизи відео-, звукозапису і автотехнічної експертизи № КСЕ-19/121-23/6503 від 21.04.2023, відповідно до якої, у відеограмі з файлу «ДТП_20230322.m4», зафіксованому на карті пам'яті «Kingston CANVAS Select Plus Micro SD 32 GB», ознак монтажу не виявлено. У відеограмі з файлу «ДТП 222_03 23.тр4», зафіксованому на карті пам?яті «Kingston» CANVAS Select Plus Micro SD 32 GB» ознак монтажу не виявлено. У даній дорожній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 18.1, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожного руху. В діях водія автомобіля «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 є невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв?язку з настанням даної ДТП. У даній дорожній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання ним вимог п. 18.1 Правил дорожного руху. В момент наїзду автомобіля «Volkswagen Golf» р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_10 , остання знаходилась на дорожній розмітці «Пішохідний перехід» та розташовувалась на відстані приблизно 4.5 м відносно правого краю проїзної частини вул. Тюрінської по напрямку руху від вул. Віринської в бік пр. Героїв Харкова та на відстані приблизно 6 м відносно краю буд. №135-А по вул. Тюрінській.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.04.2023, під час якого свідок ОСОБА_11 розповіла та показала на місці, обставини ДТП які їй відомі. На підставі свідчень свідка було зроблено відповідні заміри та встановлені обставини ДТП, свідком якого була ОСОБА_11
- протоколом огляду предметів від 22.03.2023, яким здійснено огляд флеш носія: «Kingston Select Plus», об?ємом пам?яті 32 гігабайт, який було надано у відповідь на запит у порядку ст. 93 КПК України та долученого 22 березня 2023 року ТОВ «Золота Миля», що розташоване за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 135-А, при відкритті відобразилися відео-файли, які мають назву: 1) ДТП_20230322. mp4, 2) ДТП_22_03_23. mp4.
- довідкою КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 27.03.2023, відповідно до якої, 21.03.2022 о 18 год. 01 хв., до служби ЕМД надійшли виклики з номерів телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 з приводу ДТП за адресою: м.Харків, вул. Якіра, біля універмагу «Харків» та дріжджового заводу.
- довідкою УОАЗОР ГУНП в Харківській області від 22.03.2023, відповідно до якої, за фактом ДТП з потерпілим 21.03.2023 на пр. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків о 18.04 з номеру НОМЕР_5 від громадянки, яка представилась як ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до служби «102» надійшло повідомлення про те, що легковий автомобіль, р.н. НОМЕР_1 збив жінку близько 50 років, 165 см, повної статури, яка загинула на місці події. Згодом, о 18.21 до служби «102» з номеру (093)2882352 від лікаря ОСОБА_13 , БШМД N 213 надійшло повідомлення про смерть до прибуття в наслідок ДТП за вище вказаною адресою невідомої жінки, яка була збита автомобілем сірого кольору «Фольксваген Гольф», р.н. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_4 , 1950 р.н.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.286 КК України включає такі обов'язкові ознаки: 1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв'язок між діянням і наслідками. Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами; 2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов'язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.
Кримінальна відповідальність за ст.286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у виді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України. Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст.286 КК України наслідків.
Згідно висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду від 02червня 2022 року у справі № 369/1271/16-к (провадження №51-6029 км 21) поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння за ст. 286 КК України: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Диспозиція ст. 286 КК України сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК України, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушення правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в ст. 286 частинах 1, 2 або 3 КК України, тобто тільки такі порушення правил дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків, і перебувають із ними у причинному зв'язку. Така позиція щодо кримінально-правової оцінки діяння, передбаченого ст. 286 КК України, міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року (справа № 682/956/17).
Під час розгляду кримінального провадження суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України, тобто знаходилися у причинному зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли. Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.286 КК України.
Виходячи з викладеного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він, будучі особою, що керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 .
Судом досліджувалася особа обвинуваченого і встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином України, одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, після скоєння ДТП 21.03.2023 року проходив лікування у психіатра у зв'язку із погіршенням психічного стану, є інвалідом другої групи, раніше не судимий, за місцем проживання, за останнім місцем роботи та за місцем зайняття громадською діяльністю характеризується позитивно, пенсіонер, займається громадською ветеранською та волонтерською діяльністю, за що нагороджувався почесними грамотами.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить вчинення злочину в похилому віці особою з інвалідністю, часткове погашення шкоди завданої злочином.
Суд не вважає можливим визнати обвинуваченому в якості обставини, яка пом'якшує покарання, щире каяття у скоєному з наступних підстав.
Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 по справі № 944/5954/22 наведено тлумачення прояву щирого каяття обвинуваченого.
Так, у вищевказаній постанові витлумачено, що при встановленні обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щирого каяття, необхідно враховувати, що щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні лише частково визнав свою вину у скоєному, намагався шукати собі виправдання, які не підтвердилися фактичними обставинами справи, а тому його суб'єктивне ставлення до вчиненого не можна вважати таким, що ґрунтуватися на належній критичній оцінці вчиненого та таким, що призвело до щирого каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.
З урахуванням обставин і характеру скоєного правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який до вчинення злочину вів позитивний характер життя та суспільних відносин, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого із застосуванням мінімального розміру основного покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України.
При цьому, проаналізувавши усі обставини справи, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_4 злочину, а саме значне перевищення швидкості в межах населеного пункту та вчинення наїзду на пішохідному переході, тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілої, яка настала в підсумку наїзду, завданої значної незворотної шкоди потерпілим, позицію потерпілих які наполягали на призначенні найсуворішого покарання обвинуваченому, зауважували на намаганні обвинуваченого уникнути відшкодування завданої шкоди шляхом продажу належної йому квартири одразу після вчинення ДТП, зважаючи на суб'єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого та відсутність щирого каяття у скоєному, відсутність повної критичної оцінки вчиненого, суд вважає неможливим виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства із застосуванням звільнення від покарання.
Потерпілими було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 та страховика - ПрАТ СК «Арсенал страхування», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 1320000 грн:
із ПрАТ СК «Арсенал страхування» 320000,00 гри. на відшкодування матеріальної шкоди, із ОСОБА_4 - 1000000 грн. моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що у зв'язку з вище вказаною ДТП загинула ОСОБА_10 . Цивільна правова відповідальність володільця автомобіля марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у вище згаданій Страховій компанії. Розмір страхової суми за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілого становить 320 000, 00 грн, які потерпілі і просять стягнути зі страхової компанії на свою користь.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Згідно з ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, в Угоді про асоціацію України з ЄС зобов'язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно до Директиви 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов'язань щодо страхування такої відповідальності.
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 147/66/17).
Наведені законодавчі положення спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність.
ЦК України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга та четверта статті 14 ЦК України).
Таким чином, внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за законом виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик не має обов'язку здійснити страхове відшкодування. Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування майнової шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, то в такому випадку відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника.
Матеріали справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована. Відповідно до умов договору страхування за шкоду завдану здоров'ю на одного потерпілого страховиком може бути здійснено максимальну виплату у розмірі 320000,00 гривень. Слід зазначити, що на страховика покладений обов'язок відшкодувати не тільки шкоду завдану здоров'ю, але й моральну шкоду (ст. 26-1 Закону № 1961-IV), водночас відповідачем при відшкодуванні моральної шкоди є лише обвинувачений.
Судом встановлено, що потерпілими понесено витрати на поховання в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується договором-замовленням №000546 від 23.03.2023.
Доводи представника - ПрАТ СК «Арсенал страхування» про передчасне звернення із цивільним позовом, до набрання вироком законної сили, є помилковими та не узгоджуються із нормами КПК України. Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Таким чином, можливість звернення із цивільним позовом у кримінальному провадженні не обмежується лише фактом набрання обвинувальним вироком суду законної сили. Також не заслуговують на увагу заперечення страхової компанії щодо невстановлення кола осіб які мають право на частку відшкодування шкоди, так як батько загиблої ОСОБА_8 не звертався з позовними вимогами про відшкодування шкоди.
Оскільки в судовому засіданні встановлено факт понесення потерпілими витрат на поховання ОСОБА_10 , в розмірі 25000 грн, то такі витрати підлягають стягненню з ПрАТ СК «Арсенал страхування», як страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4 , на підставі ст. 1194 ЦК України, ст. 22, 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Інших доказів понесення потерпілими матеріальних збитків, суду не надано, вимог щодо стягнення моральної шкоди зі страхової компанії потерпілими не заявлено, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди частково, у розмірі 25000грн., які підтверджені документально.
На підставі вищевказаних статей ЦК України ОСОБА_4 , зобов'язаний відшкодувати позивачам моральну шкоду, заподіяну їм внаслідок смерті їхньої дружини та матері, так як з вини обвинуваченого сталася ДТП при який загинула ОСОБА_10 .
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає відповідно до вимог ч.3 ст. 23 ЦК з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичного болю та душевних страждань яких зазнали потерпілі, їх тривалості, та безповоротності, форму вини обвинуваченого, та враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості.
На думку суду розмір моральної шкоди, яку на думку потерпілих має відшкодувати ОСОБА_4 , у сумі 500000 тисяч грн., встановлений ними обґрунтовано і позов у даній частині підлягає задоволенню, з врахуванням вже сплачених обвинуваченим сум, по 60 тисяч гривень кожному з потерпілих, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, діями ОСОБА_4 потерпілим дійсно було завдано моральну шкоду в значному розмірі. Злочин завдав сім'ї потерпілих шкоду, яка носить незворотній характер. Вони водночас були позбавлені матері та дружини, їх сім'я та щасливе життя, плани на майбутнє були зруйновані злочинними діями обвинуваченого. Вони були позбавлені близької, рідної людини, яку не можливо повернути та замінити. Потерпілі вимушені докладати додаткових зусиль до організації свого життя, їх звичайні життєві зв'язки були зруйновані назавжди і за будь яких обставин не можуть бути повністю відновлені. Потерпілий ОСОБА_6 був позбавлений дружини, з якою прожив тривалий час у шлюбі і тепер вимушений один виховувати неповнолітню доньку. Потерпіла ОСОБА_7 була позбавлена матері, яку втратила в неповнолітньому віці, у підсумку чого зазнала глибокої психологічної травми, погіршився її стан здоров'я, зокрема зір, а також успішність у навчанні.
Суд приходить до висновку, що в ході слухання справи знайшов підтвердження факт того, що діями обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було завдано значної моральної шкоди, а тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та домірності, враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_4 , і саме його протиправні дії призвели до тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілої, суд вважає, що позов у частині стягнення моральної шкоди підлягає повному задоволенню і вважає доведеним розмір моральної шкоди у сумі 500000 гривень на користь кожного з двох потерпілих. Враховуючи сплачені обвинуваченим потерпілим згідно розписок кошти в загальній сумі 120000 гривень, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду у сумі 440000 грн. на користь кожного з двох потерпілих.
Процесуальні витрати за залучення експерта при проведенні судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/6481-ІТ від 10.04.2023 - 2265,36 грн., комплексної судової експертизи відео-, звукозапису і автотехнічної експертизи № КСЕ-19/121-23/6503 від 21.04.2023 - 7648 грн., оскільки їх розмір підтверджений довідками НДЕКЦ.
Суд вважає необхідним скасувати арешт накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.03.2023 на «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 .
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України
Керуючись ст.ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на ТРИ роки.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , залишити обраний, у вигляді залогу, до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , рахувати з моменту його затримання для виконання даного вироку.
У строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 зарахувати період знаходження під вартою з 21.03.2023 р. по 27.03.2023 р.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за залучення експертів на користь держави в сумі 9913 (дев'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 36 коп.
Цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення з ПрАТ СК «Арсенал страхування» та ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ПрАТ СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 25000 грн, в рівних частках по 12500 грн кожному.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 440 000 (чотириста сорок тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 440 000 (чотириста сорок тисяч) гривень моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Арешт, накладений на рухоме майно, автомобіль «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.03.2023, скасувати.
Речові докази:
- автомобіль марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_14 .
- флеш носій: «Kingston Select Plus», об?ємом пам?яті 32 гігабайт, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили..
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок надрукований у нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1