25 березня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/5007/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Солдаткін Олександр Сергійович до військової частини НОМЕР_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій. Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.09.2023 №693/7386, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 , позивач одержав закритий уламковий перелом верхньої третини малогомілкової кістки правої гомілки, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань. У період з 01.07.2024 по 05.07.2024 позивач перебував у відпустці за станом здоров'я. Також у результаті отриманої травми позивач перебував на стаціонарному лікуванні, зокрема у період з 06.08.2024 по 31.08.2024 у військовій частині НОМЕР_3 . З 30.08.2024 по 28.09.2024 позивач перебував у відпустці за станом здоров'я. Однак, відповідачем за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024, з 06.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 28.09.2024, не виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є порушенням його майнових та соціальних прав.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої з сторін про інше.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказував на те, що наказом командира військової частини визначено порядок звернення із метою отримання додаткової грошової винагороди за поранення, натомість позивачем не використано вказану процедуру (будь-яких рапортів чи заяв з приводу виплати оспорюваної додатково винагороди за поранення від позивача чи його представника на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило) та не застосовано досудовий порядок врегулювання спору.
Разом з цим, відповідач вказував, що на даний момент відсутні підстави для розгляду рапорту позивача та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", оскільки вказаний військовослужбовець самовільно залишив місце несення служби і тому прийняття фінансових рішень по ньому не є можливим у зв'язку із фактичною відсутністю на військовій службі.
Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем додано до суду відповідь на відзив, в якому вказано, що чинним законодавством не передбачено обов'язкового порядку досудового врегулювання спору в спірних правовідносинах. Стосовно посилання відповідача на те, що будь-яких рапортів чи заяв з приводу виплати оспорюваної додаткової винагороди за поранення від позивача чи його представника на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило, вказував, що такі не відповідають дійсності, оскільки з долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що 26.09.2023 позивач звертався до командира військової частини НОМЕР_1 , в якого після поранення він перебуває у безпосередньому підпорядкуванні, з рапортом про перерахунок та виплату додаткової винагороди за періоди лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 06.08.2024 по 28.09.2024. Вказаний рапорт отриманий відповідачем 10.10.2024, однак жодної відповіді від відповідача позивач так і не отримав. Стосовно неможливості розгляду рапорту позивача, оскільки такий самовільно залишив військову частину, вказано про те, що позовні вимоги щодо стягнення додаткової винагороди стосуються періодів з 26.09.2023 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024, тобто за місяці, що передують місяцю так званого самовільного залишення позивачем військової частини.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлені такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.09.2023 №693/7386, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 , позивач 20.09.2023 одержав закритий уламковий перелом верхньої третини малогомілкової кістки правої гомілки. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , на території України, внаслідок обстрілу противником боєприпасами з отруйною речовиною, перебуваючи у засобах індивідуального захисту (бронежилет, кевларова каска). В стані алкогольного та наркотичного сп'яніння не перебував. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2023 №1412.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 05.06.2024 №1466, позивачу проведено медичний огляд позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова госпітальної військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операцій: артроскопія правого колінного суглоба, дебридмент та тунелізація ділянки розшаровуючого остеохондриту латерального виростка правої стегнової кістки (26.02.2024), артроскопія правого колінного суглоба, дебридмент, резекція медіопателярної та інфрапателярної складки, тунелізація ділянки розшаровуючого остеохондриту міжвиросткової ділянки правої стегнової кістки з приводу розшаровуючого остеохондриту латерального виростка міжвиросткової ділянки правої стегнової кістки внаслідок травми (20.09.2023) з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки (S83.7). За ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 № 370), травма відноситься до тяжких. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми № 693/7386 від 26.09.2023, видана командиром військової частини НОМЕР_2 ). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Згідно відпускного листа від 11.06.2024 №693/11959 позивач у період з 06.06.2024 по 05.07.2024 перебував у відпустці за станом здоров'я, терміном на 30 діб.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3191 позивач у період з 06.08.2024 по 31.08.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у військові частині НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 29.08.2024 №2296, позивачу проведено медичний огляд позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова госпітальної військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після оперативного лікування (03.06.2024): артроскопії правого колінного суглоба, дебридменту, резекції медіанателярної та інфрапателярної складок, тунелізації ділянки розшаровуючого остеохондриту міжвиросткової ділянки правої стегнової кістки з приводу післятравматичного (20.09.2023) розшаровуючого остеохондриту, синовіїту, деформуючого артрозу 1 стадії правого колінного суглоба; консервативного лікування післятравматичної нейронатії правого великогомілкового нерва з чутливими розладами внаслідок травми (20.09.2023) з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки (Т93.8, S84.0). За ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 № 370), травма відноситься до тяжких. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №693/7386 від 26.09.2023, видана командиром військової частини НОМЕР_2 ). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Згідно відпускного квитка №693/21764 від 03.09.2024 позивач у період з 30.08.2024 по 28.09.2024 перебував у відпустці за станом здоров'я.
30.09.2024 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив здійснити перерахунок та виплату додаткової винагороди за періоди лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 06.08.2024 по 28.09.2024.
Згідно трекінгу поштових відправлень, рекомендоване повідомлення 0820100252764 вручено відповідачу 10.10.2024.
Однак, як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду рапорту позивача, відповідачем не надано жодної відповіді.
Не погоджуючись із бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 листопада 1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024 строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Абзацом 1 пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168 у редакції зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022, №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022, №43 від 20.01.2023, яка застосовувалася на час перебування позивача на лікуванні після поранення з 11.09.2022 по 10.01.2023 та з 11.01.2023 по 04.04.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також абзацами 5, 6 пункту 1 Постанови №168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови №168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)
Абзацом четвертим пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно пункту 12 Розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.07.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого. При цьому Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Також положеннями Постанови №168 передбачено право військовослужбовців на виплату їм додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Конструкція зазначених вище норм передбачає, що підставами для включення військовослужбовця (в даному випадку - позивача) до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Поряд з цим, абз 2, 3 п. 9 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.09.2023 №693/7386, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 , позивач 20.09.2023 одержав закритий уламковий перелом верхньої третини малогомілкової кістки правої гомілки.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 05.06.2024 №1466, позивачу проведено медичний огляд позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова госпітальної військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операцій: артроскопія правого колінного суглоба, дебридмент та тунелізація ділянки розшаровуючого остеохондриту латерального виростка правої стегнової кістки (26.02.2024), артроскопія правого колінного суглоба, дебридмент, резекція медіопателярної та інфрапателярної складки, тунелізація ділянки розшаровуючого остеохондриту міжвиросткової ділянки правої стегнової кістки з приводу розшаровуючого остеохондриту латерального виростка міжвиросткової ділянки правої стегнової кістки внаслідок травми (20.09.2023) з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки (S83.7). За ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 № 370), травма відноситься до тяжких. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми № 693/7386 від 26.09.2023, видана командиром військової частини НОМЕР_2 ). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Згідно відпускного листа від 11.06.2024 №693/11959 позивач у період з 06.06.2024 по 05.07.2024 перебував у відпустці за станом здоров'я, терміном на 30 діб.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3191 позивач у період з 06.08.2024 по 31.08.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у військові частині НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 29.08.2024 №2296, позивачу проведено медичний огляд позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова госпітальної військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після оперативного лікування (03.06.2024): артроскопії правого колінного суглоба, дебридменту, резекції медіанателярної та інфрапателярної складок, тунелізації ділянки розшаровуючого остеохондриту міжвиросткової ділянки правої стегнової кістки з приводу післятравматичного (20.09.2023) розшаровуючого остеохондриту, синовіїту, деформуючого артрозу 1 стадії правого колінного суглоба; консервативного лікування післятравматичної нейронатії правого великогомілкового нерва з чутливими розладами внаслідок травми (20.09.2023) з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки (Т93.8, S84.0). За ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 № 370), травма відноситься до тяжких. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №693/7386 від 26.09.2023, видана командиром військової частини НОМЕР_2 ). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Згідно відпускного квитка №693/21764 від 03.09.2024 позивач у період з 30.08.2024 по 28.09.2024 перебував у відпустці за станом здоров'я.
Однак, як встановлено судом, та не заперечувалось відповідачем, позивач у зазначені вище періоди, зокрема з 06.08.2024 по 31.08.2024 перебував на стаціонарному лікуванні, а у період з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024 у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 30.09.2024 звертався до відповідача із рапортом, в якому просив здійснити перерахунок та виплату додаткової винагороди за періоди лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 06.08.2024 по 28.09.2024.
Згідно трекінгу поштових відправлень, рекомендоване повідомлення 0820100252764 вручено відповідачу 10.10.2024.
Однак, незважаючи на надіслання та отримання відповідного рапорту позивача, відповідачем не вчинено жодних дій щодо виплати позивачу додаткової винагороди за періоди його лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 06.08.2024 по 28.09.2024, про що зазначені самим позивачем у рапорті.
Посилання відповідача на те, що будь-яких рапортів чи заяв з приводу виплати оспорюваної додаткової винагороди за лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення від позивача чи його представника на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило, спростовуються матеріалами справи, зокрема витягом трекінгу поштових відправлень від 01.11.2024 (рекомендоване повідомлення 0820100252764), з якого вбачається, що рапорт вручено відповідачу 10.10.2024.
Таким чином, не нарахованою та не виплаченою позивачу залишається грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024.
Суд зауважує, що виплата додаткової винагороди, передбачена постановою №168, здійснюється лише у випадку "Поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини".
З огляду на викладене у своїй сукупності, суд вважає, що у період з 06.06.2024 по 05.07.2024 перебував у відпустці, у період з 06.08.2024 по 31.08.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у військові частині НОМЕР_3 та з 30.08.2024 по 28.09.2024 перебував у відпустці за станом здоров'я, саме у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, що свідчить матеріали справи, зокрема відпускний лист від 11.06.2024 №693/11959, виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3191 та відпускний квиток №693/21764 від 03.09.2024.
Поряд з цим, в ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду доказів того, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці у періоди з 06.06.2024 по 05.07.2024 з 30.08.2024 по 28.09.2024 було пов'язано не з обставинами безпосередньої його участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, за яких позивач і отримав поранення.
Таким чином, наведені вище обставини вказують на те, що у розумінні положень Постанови №168 та Порядку №260 позивач вважається особою, яка у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 06.08.2024 по 31.08.2024 й у відпустці для лікування у періоди з 06.06.2024 по 05.07.2024 з 30.08.2024 по 28.09.2024, а тому у відповідності до вказаних нормативно-правових актів має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) за періоди з 06.06.2024 по 05.07.2024 з 30.08.2024 по 28.09.2024.
Водночас у ході судового розгляду цієї справи відповідач не навів доводів та не надав до суду жодних доказів того, що додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №168 у розмірі до 100000,00 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) за період з 06.08.2024 по 31.08.2024 й у відпустці у періоди з 06.06.2024 по 05.07.2024 з 30.08.2024 по 28.09.2024 були виплачені позивачу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування і невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024.
Стосовно посилань відповідача на те, що на даний момент відсутні підстави для розгляду рапорту позивача та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", оскільки вказаний військовослужбовець самовільно залишив місце несення служби, суд не бере до уваги. Оскільки вказана обставина е стосується предмету спору, який охоплює період, за який позивач проходив військову службу у військовій частині у військовій частині НОМЕР_1 .
З метою захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах, враховуючи встановлені обставини даної справи, суд зобов'язує відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів відсутність оскаржуваної позивачем бездіяльності, в той же час позивачем не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 245, 246 та 255 КАС України, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024.
3.Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя В.О. Григораш