Справа № 175/17407/24
Провадження № 1-кп/175/992/24
2025
13 березня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
за участю обвинуваченої: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42024052390000018 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краматорська Донецької області, громадянки України, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, маючої повну загальну середню освіту, не заміжньої,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
25 вересня 2024 року, приблизно об 11 годині 15 хвилин, обвинувачена ОСОБА_5 , діючи з корисливими намірами, з умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, знаходячись приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, 41, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з полиці поряд з касою таємно викрала мобільний телефон марки «INFINIX HOT 20i», моделі «INFINIX X665E, 64 Gb», вартістю 3654 гривні 15 копійок, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3654 гривні 15 копійок.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачена повністю визнала свою провину та погодилася з кваліфікацією вчиненого нею злочину, а прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченої та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю та пояснила, що нею дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, від неї надійшла заява про розгляд провадження за її відсутності, покарання просить призначити відповідно до вимог закону.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
ІV. Мотиви призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винної, її вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачена ОСОБА_5 офіційно не працює, є пенсіонеркою, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення є тяжким злочином, матеріальна шкода внаслідок скоєння якого відшкодована шляхом вилучення викраденого, обставини, які пом'якшують покарання, особистість обвинуваченої та її поведінку, вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачена за вчинене нею кримінальне правопорушення не уникнула, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на неї передбачених ст. 76 КК України обов'язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Під час досудового розслідування обвинуваченій запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винною за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо вона протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази: мобільний телефон марки «INFINIX HOT 20i», моделі «INFINIX X665E, 64 Gb», чек про придбання мобільного телефону, коробка до мобільного телефону, що передані на зберігання ОСОБА_6 згідно з розпискою, - повернути законному власнику ОСОБА_6 ; диск із відеозаписом з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: