про продовження процесуального строку
25 березня 2025 року справа № 580/2430/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/Ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року - 2102 гривні 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року - 2270 гривень 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року - 2481 гривня 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 24.05.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2023 року по 24.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року - 2684 гривні 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 11.03.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду залишив позовну заяву без руху та встановив позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
17.03.2025 представник позивача сформував в системі “Електронний суд» та подав заяву про усунення недоліків, у якій просить поновити строк звернення до суду і відкрити провадження у справі.
Обґрунтування заяви зводяться до такого:
- звернення до суду у межах тримісячного строку із дати отримання письмового повідомлення про суми нараховані та виплачені при звільненні відповідно до частини другою статті 233 КЗпП України;
- відсутність у матеріалах справи іншого письмового повідомлення про суми нараховані та виплачені позивачу при звільненні;
- звернення до суду у межах року після звільнення відразу після отримання позивачем письмового повідомлення про суми нараховані та виплачені при звільненні, що дозволяє суду відповідно до статті 234 КЗпП України поновити строки звернення до суду;
- необхідність зібрання доказів на яких ґрунтують позовні вимоги відповідно до статті 161 КАС України;
- безперервний захист інтересів України перебуваючи на військовій службі більше 5 рік та звільнення за станом здоров'я після отримання поранень несумісних із подальшим проходженням військової служби;
- недопустимість прояву надмірного формалізму, непропорційності між застосованими заходами та поставленою метою, а саме - неможливість доказування позивачем права на частину грошового забезпечення, яку він мав отримати у період коли ризикував своїм життям заради інтересів України, через нечіткість законодавства у частині відсутності норм права, які регулюють строки звернення до суду у спорах щодо заробітної плати (після 19.07.2022 року),
- правові позиції Верховного Суду, наведені у постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 06 липня 2023 року у справі № 320/15312/21, від 23.01.2025 року у справі № 400/4829/24.
Суддя повторно наголошує, що згідно з частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка набрала чинності з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23 та від 27 грудня 2024 року у справі № 420/15311/23, від 29 січня 2025 року у справі № 500/6880/23.
Відтак, оскільки позивач звернувся в суд з цим позовом 06.03.2025 (адміністративний позов представник позивача сформував в системі “Електронний суд» 06.03.2025), то враховуючи вищенаведені положення законодавства та правову позицію Верховного Суду, позивач пропустив встановлений строк звернення в суд.
До адміністративного позову представник позивача додав копію наказу відповідача № 155 від 24.05.2023 про виключення з особового складу частини та направлення до Військової частини НОМЕР_2 , а також копію наказу Військової частини НОМЕР_2 № 151 від 25.05.2023 про включення позивача до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Таким чином, за спірний у поданому адміністративному позові період позивач не був звільнений з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
Тому, враховуючи, що позивач продовжував перебувати на військовій службі після його виключення із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , його вимоги не можуть ґрунтуватися на правових нормах, що стосуються звернення до суду з вимогами про стягнення виплат, які належать працівникові при звільненні, а строк звернення до суду у випадку, що розглядається, слід обраховувати з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 04 жовтня 2024 року у справі № 200/1643/24.
Суддя зазначає, що поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суддя зазначає, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір розрахункової величини застосованої під час його обчислення.
З урахуванням зазначеного, суддя доходить висновку, що позивач мав об'єктивну можливість дізнатися про порушення його прав під час проходження служби у спірний період.
Крім того, враховуючи зазначені в ухвалі від 11.03.2025 про залишення позовної заяви без руху правові позиції Верховного Суду, покликання представника позивача про недопустимість прояву надмірного формалізму суддя вважає помилковим.
Отже, суддя вважає, що позивач недоліки позовної заяви належним чином не усунув.
Під час вирішення питання щодо можливості продовження строку на усунення недоліків, суддя зазначає таке.
Згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 6 статті 121 КАС України встановлено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
З урахуванням встановлених обставин суддя доходить висновку про доцільність продовження процесуального строку для усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав та з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК