25 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/2701/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши заяву представника позивача, адвоката Александрової Дар'ї Станіславівни про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Александрова Дар'я Станіславівна 03.03.2025 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2024 №11244107/38875234 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" від 14.12.2022 №20 датою її направлення на реєстрацію.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" залишено без руху з огляду а пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом та ненадання разом з позовною заявою заяви про його поновлення; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
11.03.2025 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення з цим позовом, в обґрунтування якої зазначено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугував факт включення позивача до переліку ризикових платників податків, тоді як позивач оскаржував рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" до переліку ризикових платників податків. Представник позивача зауважила, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі №440/18843/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.06.2023 №29747, від 19.09.2023 №45180, від 10.10.2023 №49557 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін та воно набрало законної сили 21.06.2024.
Також представник позивача покликалась на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
Крім того, за твердженням представника позивача, позивач загалом має понад 100 податкових накладних, реєстрація яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.
Оцінюючи повідомлені заявником обставини, суд виходить з таких міркувань.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу частини четвертої цієї статті, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) дійшла висновку, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.
Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.06.2024 №11244107/38875234 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 14.12.2022 №20.
До позовної заяви додано копію рішення комісії центрального рівня (ДПС України) від 01.07.2024 №40907/38875234/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представник позивача ні у позовній заяві, а ні у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не посилалась на несвоєчасне отримання товариством згаданого рішення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що тримісячний строк звернення до суду з цим позовом, визначений частиною четвертою статті 122 КАС України, розпочався 02.07.2024, а завершився 02.10.2024.
Позовну заяву сформовано у підсистемі Електронного суду 01.03.2025, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом на п'ять місяців (а не на один місяць, як зазначила представник позивача у заяві про поновлення строку).
Суд визнає безпідставними посилання представника позивача на судовий розгляд адміністративної справи №440/18843/23, оскільки, як зазначено у заяві від 11.03.2025, судове рішення у згаданій справі набрало законної сили 21.06.2024, тобто до моменту виникнення спірних відносин.
Тож обставини оскарження позивачем рішення комісії податкового органу про включення товариства до переліку ризикових платників податків об'єктивно не вплинули на дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Посилання представника позивача на висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, суд відхиляє, оскільки у згаданій справі спір стосувався захисту права військовослужбовця, який є учасником бойових дій, на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, а строк звернення до суду з позовом ним був пропущений на 25 днів.
У постанові від 12.10.2023 у справі №560/2291/23 Верховний Суд зауважив, що обставини введення воєнного стану дійсно можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Проте сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Водночас позивач не підтвердив жодними доказами, яким саме чином введення воєнного стану спричинило пропуск ним строку звернення до суду з цим позовом.
При цьому суд за даними комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" через представника, адвоката Александрову Д.С. 10.10.2024 зверталось до Полтавського окружного адміністративного суду з аналогічною позовною заявою, яка ухвалою суду від 15.10.2024 залишена без руху через пропуск позивачем строку звернення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
Електронний примірник ухвали суду від 04.11.2024 того ж дня доставлений в електронний кабінет адвоката Александрової Д.С.
З дати повернення позовної заяви у справі №440/12108/24 до дати звернення позивача до суду з позовом у справі №440/2701/25 минуло понад три місяці, тоді як матеріали позову не містять жодних доказів, що свідчили б про об'єктивну неможливість звернутись до суду з цим позовом.
Інші доводи представника позивача у своїй сукупності не свідчать про наявність дійсно непереборних обставин, що не дозволяли товариству звернутись до суду з цим позовом у визначений законом строк, а також поважних причин пропуску такого строку.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
Зокрема, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не повинні перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Натомість у цій справі позивач не вказав, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили звернення позивача до суду у встановлений процесуальним законодавством строк.
Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
А тому у задоволенні заяви позивача про поновлення цього строку належить відмовити.
У силу частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії належить повернути ініціатору звернення.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача, адвоката Александрової Дар'ї Станіславівни про поновлення строку звернення до суду з позовом - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА