про повернення позовної заяви
24 березня 2025 р. № 400/2451/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3
провизнання протиправним та скасування наказу від 16.03.2022 року № 75 в частині; зобов'язання вчинити певні дії,
13 березня 2025 року року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №75 від 16.03.2022 року в частині зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 .
-зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 видати наказ про виключення (звільнення) ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , як такого що протиправно призваний на військову службу наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 12.03.2022 №53 та звільнити його з військової служби.
Ухвалою суду від 17.03.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Представником позивача на усунення недоліків позовної заяви подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначив, що позивач з моменту оскарження наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2022 №53 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації вчиняв активні дії по захисту своїх прав. Лише 08.01.2025 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 року у справі № 380/19581/23 було скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2022 №53, що стало підставою для звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , щодо виключення (звільнення) ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Лише 11.02.2025 року Військова частина НОМЕР_1 фактично відмовила позивачу у звільненні його з військової служби. Таким чином, строк давності для звернення до суду починається з 12.02.2025 року, наступний день за тим, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (відмови відповідача). Із позовом позивач звернувся 12.03.2025 року. Разом з позовною заявою представником позивача було подано заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій зазначено, що позивач є діючим військовослужбовцем, проходить військову службу в умовах воєнного стану, наразі продовжує безперервну військову службу.
З наведених підстав просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити даний строк.
Аналізуючи доводи, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба є різновидом публічної служби.
Частина п'ята статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, процесуальним законом визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, в тому числі і військової служби.
Як вбачається з адміністративного позову, предметом даного адміністративного спору є, визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №75 від 16.03.2022 року в частині зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 .
Адміністративний позов поданий до суду 12.03.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Доводи представника позивача про те, що в даному випадку строк звернення до суду слід обраховувати з наступного дня після відмови (Лист Військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2025) у звільненні позивача з військової служби, а саме з 12.03.2025 року, суд відхиляє, позаяк позивач достеменно знав про свій призов та зарахування в штат військової частини, отже мав реальну можливість оскаржити такі дії в межах встановленого строку.
Суд зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
В заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача також вказує на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки був мобілізований до Збройних Сил України, є учасником бойових дій, при цьому покликається на воєнний стан, який запроваджений на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації.
Разом з тим, наведені обставини не є достатніми для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки до заяви не долучено доказів, які б свідчили, що позивач постійно з моменту призову (з 16.03.2022 року) перебував на службі та йому протягом проходження військової служби не надавались відпустки, з огляду на що він не мав можливості звернутись до суду за захистом своїх прав в межах встановленого строку.
Таким чином, наведені у заяві причини, з яких представник позивача просить поновити строк звернення до суду, не можна визнати поважними та об'єктивними причинами пропуску вказаного строку, оскільки наведені підстави для поновлення строку звернення до суду свідчать про те, що позивач не вчиняв будь-яких дій в межах встановленого строку для захисту свого порушеного права та інтересів, що свідчить про пасивність поведінки позивача у здійсненні права на пред'явлення позову.
Так, обставини, на які посилається представник позивача у заяві, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист з метою відновлення порушених прав, свобод чи законних інтересів у публічно-правових відносинах.
Суд зазначає, що наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, судом не встановлено.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про недостатність вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, відтак у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другоюстатті 123 цього Кодексу.
Частиною 2статті 123 КАС Українипередбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленогочастиною четвертою статті 122 КАС України строку, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду не містить поважних причин пропуску такого строку, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, зазначені у заяві від 19.03.2025.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 повернути позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Суддя В. С. Брагар