25 березня 2025 рокусправа № 380/24664/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 02.12.2024 №26488-28572/Г-52/8-1300/24, у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII;
- зобов'язати відповідача перевести позивача з 15.11.2024 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, відповідно до вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 08 днів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 07.11.2015 призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ. Згідно із розрахунком вислуги років, наданим Головним управлінням МВС України у Львівській області для призначення пенсії, на день звільнення вислуга років позивача в календарному обчисленні становить 19 років 08 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 09 місяців 08 днів.
З метою переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років за п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ позивач 15.11.2024 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із відповідною заявою.
Відповідач листом від 02.12.2024 відмовив позивачу у призначенні за вислугу років мотивуючи тим, що згідно розрахунку вислуги для призначення пенсії, який наявний у матеріалах пенсійної справи позивача, вислуга років (загальний трудовий стаж) на момент призначення пенсії позивача (07.11.2015) становив 19 років 08 місяців 13 днів, а тому відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
Вважаючи, що при визначенні права на пенсію за вислугою років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ береться до уваги пільгова вислуга, яка для позивача становить 25 років 09 місяців 08 днів, ОСОБА_1 не погоджується із відмовою відповідача, а тому звернувся до суду із цим позовом. Позовні вимоги просить задовольнити повністю.
Ухвалою від 12.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
27.12.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області надіслало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що як вбачається з подання від 11.03.2016 № 03725 про призначення пенсії, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення 06.11.2015 для призначення пенсії становить 19 років 08 місяців 13 днів.
Тому на час звільнення зі служби позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років на загальних підставах відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону 2262-ХІІ та йому була призначена пенсія по інвалідності з 07.11.2015 у розмірі 40 % грошового забезпечення.
Зауважує, що призначену пенсію та документи, скеровані для призначення пенсії позивач не оскаржував.
Оскільки позивач не мав на час звільнення необхідної календарної вислуги років, а саме 22 календарних роки 6 місяців і більше, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 07.11.2015 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
15.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
02.12.2024 Головне управлінні ПФУ у Львівській області листом № 26488-28572/Г-52/8-1300/24 відмовило позивачу у переведенні на пенсію за вислугою років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, вказавши, що згідно із розрахунком вислуги років для призначення пенсії, який наявний в матеріалах пенсійної справи, вислуга років ОСОБА_1 на день призначення пенсії (07.11.2015) у календарному обчисленні становила 19 років 08 місяців і 13 днів. Оскільки вислуга років менша від необхідного, тому підстави для переведення на пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, відсутні.
Не погоджуючись із відмовою відповідача щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років за п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у ційсправі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), положення якого суд застосовує у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом № 2262-ХІІ.
Згідно з пунктом "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, серед іншого: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Частиною 4 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, законодавець встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням до вислуги період вислуги років на пільгових умовах.
На виконання зазначених вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).
Відповідно до п.п. "в" п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Із аналізу вищенаведених норм Закону № 2262-ХІІ слідує, що пункт "а" статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 22 календарних років та 6 місяців і більше.
Суд зауважує, що вирішуючи справу № 805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених раніше у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 вказав на те, що існуюче правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі № 805/3923/18-а дозволяють зробити висновок, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Суд встановив, що наказом Головного управління МВС України у Львівській області від 06.11.2015 № 792 о/с ОСОБА_1 звільнений у запас Збройних Сил. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складала 19 років 08 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 09 місяців 08 днів.
З урахуванням всіх наведених обставин, враховуючи право позивача на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні пенсії за вислугу років є протиправною, оскільки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у позивача необхідного стажу для призначення йому на пенсії за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку № 393 (у редакції на дату звільнення позивача).
При виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 25.05.2022 у справі № 480/4643/20.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, серед іншого, дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 560/9478/22.
Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Разом із тим, суд зауважує, що до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ позивач звернувся 15.11.2024.
З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, з метою ефективного захисту прав позивача суд задовольняє позов шляхом зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з 15.11.2024 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ на пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням пільгової вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 08 днів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності своїх дій щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Суд не здійснює розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, з урахуванням пільгової вислуги.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) з 15.11.2024 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, з урахуванням пільгової вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 08 днів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна