Іменем України
25 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11803/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/11803/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправним не зарахування Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України до стажу служби в поліції, який на підставі статті 78 розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, ОСОБА_1 наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який на підставі статті 78 розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпуски, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції.
В обґрунтування вимог зазначено, що згідно з наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 14.04.2022 №159 о/с, ОСОБА_1 , відповідно до статей 47-50, частини 6 статті 52 та частини 1 статті 56 Закону України «Про Національну поліцію» прийнято на службу в поліцію.
Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 09.06.2022 №245 о/с, позивача призначено головним оперуповноваженим - інспектором відділу оперативної підтримки з посадовим окладом 3000 гривень, установивши відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та пункту 4 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом МВС від 06.04.2016 №260, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 85 відсотків.
До служби в поліції, позивач проходив службу, в тому числі, в податковій міліції Державної фіскальної служби України (Міністерства доходів і зборів), а саме з 02.09.2013 по 01.09.2021.
02.09.2013 - 03.11.2014 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з особливо важливих справ оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві.
03.11.2014 - 16.07.2015 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з особливо важливих справ оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві.
16.07.2015 - 16.02.2016 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення по сектору «С» управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області.
16.02.2016 - 04.05.2016 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з справ оперативного управління Головного управління ДФС у особливо важливих м. Києві.
04.05.2016 - 15.10.2016 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з справ оперативного управління Головного управління ДФС у особливо важливих м. Києві.
15.10.2016 - 09.12.2016 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ 2-го відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області.
09.12.2016 - 16.02.2017 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ 3-го відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області.
16.02.2017 - 03.03.2017 перебував у розпорядженні Головного управління ДФС у м. Києві.
03.03.2017 - 23.01.2018 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з особливо важливих справ оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві.
23.01.2018 - 10.08.2018 проходив службу на посаді заступника начальника відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
10.08.2018 - 06.08.2020 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ восьмого відділу оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві.
07.08.2020 - 05.10.2020 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ третього оперативного відділу з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків ДФС.
05.10.2020 - 14.10.2020 проходив службу на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ шостого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Офісу великих платників податків ДФС.
15.10.2020 - 05.01.2021 проходив службу на посаді заступника начальника шостого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Офісу великих платників податків ДФС.
06.01.2021 - 01.09.2021 проходив службу на посаді начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Офісу великих платників податків ДФС.
Наказом Офісу великих платників податків ДФС від 25.08.2021 № 259-о позивача звільнено з посади та податкової міліції в запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114. Відповідно до зазначеного наказу ДФС моя вислуга років на 01.09.2021 складала: - в календарному обчисленні - 18 років 00 місяців 27 днів; - в пільговому обчисленні - 20 років 06 місяців 27 днів.
16.06.2022 позивач звернувся з рапортом до відповідача із проханням повідомити про причини не зарахування до стажу служби в поліції періоду проходження служби в податковій міліції та зарахувати період проходження служби в податковій міліції Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів) з 02.09.2013 по 01.09.2021 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Листом від 11.07.2022 № Б-34о/п/42-02/02-2022 Відповідач повідомив мене, що наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 14.04.2022 № 159 о/с відповідно до статті 78 розділу VII Закону України «Про національну поліцію» (далі - Закону) позивачу установлено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 14.04.2022 - 10 років 00 місяців 29 днів.
До суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач з 02.09.2013 до 01.09.2021 проходив службу на різних посадах в підрозділах податкової міліції Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ДФС).
При вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
У вказаному переліку відсутня служба в податковій міліції.
У період проходження позивачем служби в податковій міліції Закон України «Про міліцію», Положення № 236, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Положення № 401, Положення № 878 та інші нормативно-правові акти, не відносили органи податкової міліції до органів внутрішніх справ.
Вищенаведеними законодавчими положеннями, на які посилається позивач, визначено, що зарахування поліцейським до вислуги років служби в податковій міліції здійснюється та має значення лише для призначення пенсії за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, що не стосується суті спору та не має жодного відношення до зарахування служби в податковій міліції до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 прийнято позовну заяву до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у задоволенні заяви про залучення співвідповідача відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) наказом Офісу великих платників податків ДФС від 25.08.2021 № 259-о звільнений з посади та податкової міліції в запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114. Відповідно до зазначеного наказу ДФС моя вислуга років на 01.09.2021 складала: - в календарному обчисленні - 18 років 00 місяців 27 днів; - в пільговому обчисленні - 20 років 06 місяців 27 днів.
Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 14.04.2022 № 159 о/с, позивача, відповідно до статей 47-50, частини 6 статті 52 та частини 1 статті 56 Закону України «Про Національну поліцію» прийнято на службу в поліцію та визначено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 14.04.2022 - 10 років 00 місяців 29 днів.
Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 09.06.2022 № 245 о/с, позивача призначено головним оперуповноваженим - інспектором відділу оперативної підтримки з посадовим окладом 3000 гривень, установивши відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та пункту 4 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом МВС від 06.04.2016 № 260, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 85 відсотків.
Відповідно до послужного списку позивач проходив службу: з 02.09.2013 до 03.11.2014 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з особливо важливих справ оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві; з 03.11.2014 до 16.07.2015 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з особливо важливих справ оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві; з 16.07.2015 до 16.02.2016 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення по сектору «С» управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області; з 16.02.2016 до 04.05.2016 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з справ оперативного управління Головного управління ДФС у особливо важливих м. Києві; з 04.05.2016 до 15.10.2016 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з справ оперативного управління Головного управління ДФС у особливо важливих м. Києві; з 15.10.2016 до 09.12.2016 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ 2-го відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області; з 09.12.2016 до 16.02.2017 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ 3-го відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області; з 16.02.2017 до 03.03.2017 перебував у розпорядженні Головного управління ДФС у м. Києві; з 03.03.2017 до 23.01.2018 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу з особливо важливих справ оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві; з 23.01.2018 до 10.08.2018 на посаді заступника начальника відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві; з 10.08.2018 до 06.08.2020 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ восьмого відділу оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві; з 07.08.2020 до 05.10.2020 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ третього оперативного відділу з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків ДФС; з 05.10.2020 до 14.10.2020 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ шостого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Офісу великих платників податків ДФС; з 15.10.2020 до 05.01.2021 на посаді заступника начальника шостого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Офісу великих платників податків ДФС; з 06.01.2021 до 01.09.2021 на посаді начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Офісу великих платників податків ДФС.
16.06.2022 позивач звернувся з рапортом до відповідача із проханням повідомити про причини не зарахування до стажу служби в поліції періоду проходження служби в податковій міліції та зарахувати період проходження служби в податковій міліції Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів) з 02.09.2013 по 01.09.2021 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Листом від 11.07.2022 № Б-34о/п/42-02/02-2022 відповідач повідомив мене, що наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 14.04.2022 № 159 о/с відповідно до статті 78 розділу VII Закону України «Про національну поліцію» (далі - Закону) позивачу установлено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 14.04.2022 - 10 років 00 місяців 29 днів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", який набув чинності 07.11.2015 (далі - Закон № 580-VIII), Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі статтею 2 Закону № 580-VIII, завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах:1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 №5083-VI, який набрав чинності з 12.08.2012, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція).
Так, пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час проходження служби в податковій міліції) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України).
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України, в редакції зі змінами внесеними Законом № 466-IX від 16.01.2020, Держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Предметом спору у цій справі є зарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції.
Суд встановив, що у період з 02.09.2013 до 01.09.2021 позивач проходив службу на різних посадах в органах податкової міліції, що не заперечується відповідачем.
Проте, стаж проходження служби у податковій міліції не був зарахований до стажу служби в поліції, з посиланням на те, що у частині другій статті 78 № 580-VIII відсутня «служба в підрозділах податкової міліції».
Як вже зазначалось, згідно зі статтею 78 Закону №580-VIII, до служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України, та відсутнє пряме посилання на зарахування служби в податковій міліції.
Приписами статей 353, 356 ПК України (в редакції чинної на час проходження позивачем служби в податковій міліції), визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до Розділу ІХ «Соціальних захист поліцейських» Закону № 580-VIII, до соціального захисту відноситься й грошове забезпечення поліцейських.
Відповідно до частини першої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Системний аналіз наведених норм права доводить, що служба в податковій міліції та служба в органах внутрішніх справ проходить у одному законодавчому порядку та особи, які проходять службу в податковій поліції та органах внутрішніх справ мають ті самі гарантії соціального і правового захисту, а отже такий аналіз норм права надає можливість зробити висновок, що служба у податковій міліції прирівняна до служби в органах внутрішніх справ.
Тому, суд погоджується з доводами позивача, що служба в податковій міліції відноситься до служби в органах внутрішніх справ України, а, відповідно до частини другої статті 78 Закону № 580-VIII, належить до зарахуванню до стажу в службі в поліції.
Такий правовий висновок узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 07.10.2020 у справі № 826/16143/18 та від 22.12.2022 у справі № 380/8659/20.
Посилання відповідача на те, що органи внутрішніх справ та органи податкової міліції є різними органами виконавчої влади, які мають різні функції, вертикаль підпорядкування та сфери впливу як на підставу відсутності права на зарахування стажу в податковій міліції до стажу в службі поліції відхиляються судом, оскільки визначаючи наявність чи відсутність такого права необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Таким чином, враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до служби в поліції періоди служби в податковій міліції.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства: дії це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України; рішення це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
При обранні належного судового захисту, судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 380/8659/20.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 59 Закону № 580-VIII видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до розділу ІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:
- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, період проходження ним служби в податковій міліції з 02.09.2013 до 01.09.2021;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, період проходження служби в податковій міліції з 02.09.2013 до 01.09.2021.
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.
Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 12.09.2022.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 992,40 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, ідентифікаційний код 40116086) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, період проходження ним служби в податковій міліції з 02.09.2013 до 01.09.2021.
Зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, період проходження служби в податковій міліції з 02.09.2013 до 01.09.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива