Іменем України
25 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/34818/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роузберрі» про стягнення податкового боргу,
До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/34818/21 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роузберрі», (далі - відповідач) з такими вимогами:
- стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Роузберрі» (ідентифікаційний код 41089420) з рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 124142,10 гривень.
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідач перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків відповідач на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом у розмірі 124142,10 грн, а саме: з податку на додану вартість у розмірі 124142,10 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 0043301207 від 22.11.2017, № 0756121213 від 30.10.2018, № 0105790411 від 04.02.2020, № 0374960411 від 14.04.2020.
Контролюючим органом відповідачу направлено податкову вимогу № 34162 -17 від 14.02.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною шостою статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Роузберрі» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Святошинська, 34, ідентифікаційний код 41089420) перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку та має відкриті рахунки в банках.
Відповідно до інтегрованої картки платника відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 124142,10 грн.
Згідно з актом № 13318/26-15-12-07-20/41089420 від 07.11.2017 дані перевірки свідчать про порушення відповідачем граничних строків реєстрації податкових накладних за січень - вересень 2017 року, який направлено відповідачу за адресою м. Київ, вул. Святошинська, 34 (04116 1864708 0).
Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0043301207 від 22.11.2017 на підставі акта перевірки № 13318/26-15-12-07-20/41089420 від 07.11.2017 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 1201 Податкового кодексу України та застосовано штраф в сумі 112922,06 грн, яке направлено відповідачу за адресою м. Київ, вул. Святошинська, 34 (04116 1880113 6).
Контролюючим органом відповідачу направлено податкову вимогу № 34162 -17 від 14.02.2018, якою повідомлено про податковий борг станом на 13.02.2018 у розмірі 112922,06 грн штрафних санкцій, яку направлено відповідачу за адресою м. Київ, вул. Святошинська, 34 (04116 2108796 7).
Відповідно до акту № 22602/26-15-12-13-20 від 12.10.2018 відповідачем не подано податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, червень 2018 року, який направлено відповідачу за адресою м. Київ, вул. Святошинська, 34 (04116 12506443 0).
Згідно з податковим повідомленням - рішенням № 0756121213 від 30.10.2018, на підставі акта № 22602/26-15-12-13-20 від 12.10.2018 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 2040,00 грн, яке направлено відповідачу за адресою м. Київ, вул. Святошинська, 34 (04116 2544546 0).
Відповідно до акту перевірки № 777/26-15-04-11-13 від 13.01.2020 дані камеральної перевірки свідчать про неподання пвідповідачем одаткової звітності з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0105790411 від 04.02.2020 на підставі акта перевірки № 777/26-15-04-11-13 від 13.01.2020 за порушення гл.2, ст.49 п. 49.18. п.п.49.18.1 ПК України застосовано до відповідача штрафні санкції у сумі 6120,00 грн, яке направлено відповідачу за адресою м. Київ, вул. Святошинська, 34 (04107 145604 6).
Згідно з податковим повідомленням - рішенням № 0374960411 від 14.04.2020 на підставі акта перевірки № 11748/26-15-04-11-13 від 13.0432020 встановлено порушення п.п.49.18.1 п.49,18 ст. 49 та п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 3060,00 грн, яке направлено відповідачу за адресою м. Київ, вул. Святошинська, 34 (04107 1480021 7).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (пункт 54.2. статті 54 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Статтею 120 Податкового кодексу України встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстраці.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Статтею 203 Податкового кодексу України визначається порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом.
Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем приписів Податкового кодексу України щодо не подання податкової звітності, не своєчасне подання податкових накладних до ЄРПН, порушення строків подачі такої податкової звітності.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом було направлено на адресу відповідача податкову вимогу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак вказана податкова вимога вручена відповідачу не була, з незалежних від податкового органу причин.
В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.
У відповідності до приписів пункту 42.5 статті 42 ПК України вбачається, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, виходячи з аналіз вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку, що вказана вище податкова вимога та податкові повідомлення - рішення направлені уповноваженим органом на адресу відповідача вважається належним чином вручена платнику податків.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст.87 Податкового кодексу України.
Крім того, в силу приписів п.87.9 ст.87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом відповідачем в добровільному порядку не сплачена, податковий орган звернувся з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів, наявних на рахунках платника у банківських установах.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до приписів пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд приймає до уваги те, що податкові повідомлення-рішення не скасовані, доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано суду.
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом податкової вимоги та податкових повідомлень - рішень у відповідності до норм Податкового кодексу України, а відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачено, доказів оскарження податкової вимоги та податкового повідомлення рішення не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Оскільки позивач у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, ідентифікаційний код 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роузберрі» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Святошинська, 34, ідентифікаційний код 41089420) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Роузберрі» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 124142,10 (сто двадцять чотири тисячі сто сорок дві грн 10 коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива