про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
25 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/583/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
20 березня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 13.07.2016 по 18.09.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 13.07.2016 по 28 лютого 2018 року включно - «січень 2008 року», а за період з 01 березня 2018 року по 18.09.2018 року включно - «березень 2018 року», з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у період з 13.07.2016 по 18.09.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку забезпечення в період з 13.07.2016 по 28.02.2018 -січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 18.09.2018 - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 13.07.2016 по 18.07.2016 позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в період 18.07.2016 по 18.09.2018 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Станом на день прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, з позивачем не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 06.02.2003 № 491-ІV Про індексацію грошових доходів населення, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення, а також численними роз'ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони.
Позивач вважає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, а тому на переконання позивача, невиплата індексації грошового забезпечення є обмеженням конституційних прав позивача та є протиправною, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява, відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Позивачем у позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання вважати не пропущеним строк звернення до суду.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що позивачем оскаржується бездіяльність відповідача з приводу не нарахування та невиплати позивачу за період з 13.07.2016 по 18.09.2018 індексації грошового забезпечення, яка за своїм змістом є складовою заробітної плати.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою «про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з Дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Оскільки представником позивача оскажується бездіяльність відповідача з приводу нарахування та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2016 по 18.09.2018, яка за своїм змістом є складовою заробітної плати, та спірні правовідносини виникли до 19 липня 2022 року, суддя вважає, що зазначені вимоги не обмежені будь-яким строком звернення до суду.
Отже, позивачем строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.
Керуючись положеннями статті 9, 77, 80 КАС України, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати від відповідача докази, яких, на думку суду, не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 49, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У разі заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановити строк для подання відповідної заяви протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзиви на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язати відповідача у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження надати:
- довідку щодо проходження служби позивачем, а також накази про прийняття та звільнення зі служби;
- докази виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період з 13.07.2016 по 18.09.2018 включно, із зазначенням виплаченої суми індексації, у разі невиплати - довідку щодо невиплати такої індексації;
- докази на підтвердження суми нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення із зазначенням усіх складових за спірний період, а саме 13.07.2016 по 18.09.2018 включно;
- в разі виплати позивачу індексації за спірний період, зазначити місяці для обчислення індексу споживчих цін , які відповідачем були взяті до уваги при обрахунку індексації.
Роз'яснити сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Захаровою О.В. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) "Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяО.В. Захарова