про повернення уточненого позову
25 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/8492/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про прийняття уточненої позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Національної поліції України (далі відповідач) з такими вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 06.05.2022 № 506, згідно з яким до старшого інспектора-чергового відділу оперативного реагування Департаменту «Корпус оперативно-раптової дії» капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 12.05.2022 №561, згідно з яким до старшого інспектора-чергового відділу оперативного реагування Департаменту «Корпус оперативно-раптової дії» капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора-чергового відділу оперативного реагування Департаменту «Корпус оперативно-раптової дії».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 справу прийнято до провадження, визначено що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (стаття 263 КАС України).
21.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати накази про дисциплінарні стягнення;
- зобов'язати відповідача публічно спростувати недостовірну інформацію, поширену щодо позивача;
- зобов'язати відповідача компенсувати завдану моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн (два мільйони гривень);
- зобов'язати відповідача компенсувати втрату можливості отримання службового житла у розмірі 4 000 000 грн (чотири мільйони гривень).
Дослідивши матеріали заяви про уточнення позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 44 КАС України визначено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, пункт 3 частини третьої вказаної статті визначає право учасника справи на подання заяв та клопотань.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу встановлено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Окружним адміністративним судом міста Києва визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень статті 263 КАС України.
Частиною другою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у справі відкрито 08.11.2022, тобто позивач мав право звернутися з заявою про зміну предмету або підстав позову не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку судового розгляду справи (23.11.2022).
Також суд зазначає, що позивачем подано уточнений позов, без зазначення, що саме бажає змінити позивач предмет або підстави позову.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Так, суд зауважує, що предметом позову у справі № 640/8492/22 є визнання протиправними та скасування наказів Національної поліції України про застосування дисциплінарних стягнень та поновлення на посаді.
Разом з тим, в уточненому позові позивач крім предмету спору (вимоги про визнання протиправними та скасування наказів про дисциплінарні стягнення, поновлення на посаді) заявлені вимоги про спростування недостовірної інформації, зобов'язання відповідача компенсувати завдану моральну шкоду та втрату можливості отримання службового житла, стосуються іншого предмета і підстав спору, і предметом та підставами первісного позову такі вимоги не охоплюються.
У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Змішування в одному провадженні різних предметів спору може ускладнити розгляд справи та вплинути на повноту та своєчасність захисту прав позивача.
Початкові позовні вимоги спрямовані на встановлення протиправності наказів про притягнення позивача до дисциплінарно відповідальності.
В той час як позовні вимоги, викладені в уточненому позові, фактично є новим позовом.
Суд наголошує, що згідно з вимогами частини першої статті 47 КАС України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 по справі № 201/4160/19, від 01.07.2024 по справі № 908/1884/23.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 640/11489/22 дійшов такого висновку:
«…Згідно з частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.
Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Частиною шостою статті 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини сьомої статті 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Отже, колегія суддів КАС ВС уважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України…».
Крім того, Верховний Суд в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року по справі №405/3360/17, аналізуючи відповідні положення статей 49, 185, 352, 353, ЦПК, які є аналогічними відповідним положенням статей 47, 169, 293, 294 КАС України, дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Ураховуючи те, що подана позивачем заява фактично є заявою про зміну одночасно і предмету, і підстав позову, що є неприпустимим у відповідності до положень частини першої статті 47 КАС України, та з врахуванням вищезазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що має наслідком її повернення позивачеві.
Керуючись статтями 44, 47, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Повернути заяву про уточнення позовних вимог від 21.03.2025 заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Захарова