24 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1055/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника Хомича І.О., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення". За заявою позивача від 06.06.2023 року відповідач перевів його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому розмір його пенсії розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Позивач вважає, що такий перерахунок суперечить правилам частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а пенсія за віком повинна бути розрахована із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку його пенсії, про що повідомив листом від 27.01.2025 року. З цих підстав представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 06.06.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 06.06.2023 року.
Ухвалою судді від 21.02.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ОСОБА_1 з 2018 року отримував пенсію за вислугу років, а з 06.06.2023 року за його заявою його було переведено на пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Це рішення за заявою позивача приймало ГУ ПФУ у Львівській області. Оскільки у 2023 році призначення пенсії за віком не відбувалося, тому підстави для врахування частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні пенсії відсутні. Окремо відповідач наполягав на тому, що позивач без поважних причин пропустив передбачений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про перерахунок пенсії з 06.06.2023 року, що має наслідком залишення позову без розгляду.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2004 - 2018 роках працював електромонтером контактної мережі на залізничному транспорті.
У червні 2018 року він, досягнувши віку 55 років та маючи 36 років страхового стажу, з яких 13 років - на посаді електромонтера, звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років.
Протоколом ГУ ПФУ в Кіровоградській області №693 від 20.07.2018 року ОСОБА_1 з 08.06.2018 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (шифр пенсії 210).
У червні 2023 року, досягнувши віку 60 років, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 06.06.2023 року про призначення/перерахунок пенсії. У цій заяві встановленого зразка, яка виготовлена співробітником ГУ ПФУ в Кіровоградській області за допомогою комп'ютерної техніки, вказано, що заявник просить перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії - за віком.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області розглянуло цю заяву та прийняло рішення №935280151485 від 13.06.2023 року про перерахунок пенсії, яким позивача переведено на пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 06.06.2023 року (шифр пенсії 101). Основний розмір пенсії склав 4223, 88 грн., з урахуванням доплати за понаднормовий стаж - 4311 грн. При цьому розмір заробітку ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком розрахований із застосуванням єдиного показника середньої заробітної плати - 7405, 03 грн. (показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн., збільшений на коефіцієнт підвищення: з 01.03.2019 року - на 1,17, з 01.03.2020 року - на 1,11, з 01.03.2021 року - на 1,11, з 01.03.2022 року - на 1,14, з 01.03.2023 року - на 1,197).
У грудні 2024 року представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із адвокатським запитом, у якому просив здійснити перерахунок його пенсії.
Відповідач надав відповідь від 27.01.2025 року, у якій повідомив показники проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, враховані при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 , та вказав про відсутність підстав для застосування норми частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004 року (надалі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з пунктами 2-1, 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII) особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Так, згідно зі статтею 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років у червні 2018 року) право на пенсію за вислугу років мають зокрема: а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 Закону №1058-IV.
Так, відповідно до частин 1, 4 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії унормований статтею 40 Закону №1058-IV.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Згідно з пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII) пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до пункту 4-5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії передбачений статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії - статтею 45 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 2 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 2 статті 45 Закону №1058-IV установлено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Суд зазначає, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV можливе у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених у статтях 9, 10 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв'язку з втратою годувальника. При переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі №21-6331а15 сформулював правову позицію, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17, у якій суд прийшов до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Суд установив, що з 08.06.2018 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з огляду на досягнення ним віку 55 років, при загальному стажі роботи 36 років, з них - понад 13 років на роботі, яка передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення". Після призначення позивачу пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. За призначенням пенсії за віком за Законом №1058-IV позивач звернувся 06.06.2023 року вперше, досягнувши 03.06.2023 року пенсійного віку та маючи необхідний страховий стаж, що передбачені статтею 26 цього Закону. Тому відповідно до частини 1 статті 44, частини 1 статті 45 Закону №1058-IV позивачу за його заявою від 06.06.2023 року мала бути призначена з 04.06.2023 року пенсія за віком, а при обчисленні її розміру повинен був застосовуватися усереднений показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV, а саме за 2020, 2021, 2022 роки (12236 грн.).
Натомість відповідач замість призначення позивачу пенсії за віком із застосуванням при обчисленні пенсії середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV, рішенням про перерахунок пенсії №935280151485 від 13.06.2023 року здійснив з 06.06.2023 року перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 45, пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.), збільшений на коефіцієнти підвищення. Це призвело до зменшення розміру пенсійних виплат, належних позивачу з 04.06.2023 року.
Суд вважає, що відповідач, прийнявши вказане рішення про перерахунок пенсії, безпідставно застосував норми частини 3 статті 45, пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, а не призначивши позивачу пенсію за віком за його заявою від 06.06.2023 року з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, допустив протиправну бездіяльність.
Позивач не оскаржує у позові рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №935280151485 від 13.06.2023 року, а суд не вбачає підстав для скасування цього рішення як протиправного, оскільки воно зумовило виникнення правовідносин щодо нарахування та виплати позивачу пенсійних виплат з 06.06.2023 року.
У ході розгляду справи суд установив, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 06.06.2023 року по 16.08.2024 року, тож позов у цій частині вимог залишено без розгляду, а спірними є правовідносини, починаючи з 17.08.2024 року.
Суд вважає, що права позивача, порушені протиправним рішенням та бездіяльністю відповідача, мають бути відновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок пенсії за віком з 17.08.2024 року, врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки, та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Твердження відповідача про те, що заява позивача від 06.06.2023 року розглядалася та рішення за нею приймалося не ГУ ПФУ в Кіровоградській області, а за принципом екстериторіальності іншим територіальним органом ПФУ - ГУ ПФУ у Львівській області - належними доказами не підтверджені. У матеріалах пенсійної справи позивача, копії якої надані відповідачем на вимогу суду, відсутні будь-які рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які б стосувалися спірних правовідносин. Наданий відповідачем журнал операцій, виконаних у пенсійній справі позивача, не містить інформації щодо рішень, які приймалися органами (посадовими особами) ПФУ при обробці заяв позивача та щодо перерахунку/обчислення його пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви через електронний кабінет в сумі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 17.08.2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ