про повернення позовної заяви
24 березня 2025 року м. Київ № 320/54866/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
-визнати дії ГУ ПФУ в м. Києві протиправними;
-зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати весь стаж роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 при призначенні пенсії за віком та за списком №2.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Зі змісту ухвали суду 07.01.2025 слідує, що підставою для прийняття такого рішення суду є невідповідність позовної заяви вимогам статті 122, 160, 161 КАС України.
Позивачкою на виконання вимог ухвали суду подано заяву щодо усунення недоліків.
Разом із заявою позивачкою подано уточнену позовну заяву, в якій відповідачем зазначено ГУ ПФУ у Закарпатській області, а також надано квитанцію про сплату судового збору.
Щодо поновлення строків звернення до суду, то позивачка зазначила, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, оскільки вона зверталася до підприємства, у якому працювала, та трудових архівів для підтвердження інформації, зазначеної у трудовій книжці.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає таке.
Заява не містить вмотивованого письмового обґрунтування щодо пропуску строку звернення до суду, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Крім того суд звертає увагу, що оскаржуване рішення мотивоване невірним зазначенням імені заявниці та жодним чином не стосувалося періоду роботи на підприємстві.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивачка оскаржує рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії від 28.08.2023, при цьому до суду звернулася з даним позовом 21.10.2024 (згідно конверту), тобто, з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивачки про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Пунктом 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лапій С.М.