24 березня 2025 року Справа № 280/2038/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_4 , про зобов'язання вчинити дії,
19 березня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду з надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державного бюро розслідувань, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому позивач просить суд:
зобов'язати відповідачів у межах повноважень терміново вжити заходів щодо закриття кримінального провадження щодо позивача та виключення позивач із розшуку з підстав незаконного та протиправного його туди внесення;
зобов'язати відповідачів у межах повноважень терміново вжити заходів щодо виключення позивача зі складу військової частини, у якій він нібито має перебувати, з підстав незаконного його туди включення.
Суд, розглянувши подану позовну заяву дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, з огляду на наступне.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною 6 статті 21 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.4 ст.172 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Так, під час дослідження позовної заяви судом встановлено, що позивачем в позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які мають розглядатися за правилами різного судочинства.
Судом встановлено, що однією із позовних вимог позивача є зобов'язання відповідачів у межах повноважень терміново вжити заходів щодо закриття кримінального провадження щодо позивача та виключення позивач із розшуку з підстав незаконного та протиправного його туди внесення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас, пунктом 2 частини 2 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно ч.1 ст.283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Підстави для закриття кримінального провадження визначені частиною 1 статті 284 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим або п'ятим цієї частини.
За таких обставин, позивач у разі незгоди із відкриттям щодо себе кримінального провадження має право звернутися до органу досудового розслідування та/або прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження із зазначенням конкретної підстави.
В свою чергу, пункт 17 частини 1 статті 7 КПК України передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до чч.1, 2 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Згідно п.3 ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
За таких обставин, позовні вимоги про закриття кримінального провадження, як позовні вимоги про припинення розшуку особи, знаходься у площині кримінального права та регулюються виключно нормами КПК України.
Такі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді, а адміністративний суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо закриття кримінального провадження.
Інша позовна вимога про звільнення позивача з військової служби, хоча і є не конкретизованою, з огляду на те, не містить ані посилань на підстави звільнення та конкретну особу, яка має прийняти відповідне рішення, належить розгляду за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, оскільки одна з них має розглядатися виключно за правилами КПК України, а інша за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, позивачем в супереч положень КАС України об'єднано в одній позовній заяві позовні вимоги, які належить розглядати за правилами різного судочинства, що не допускається.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, відповідно до положень п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись п.6 ч.4 ст.169, ст.241, ст.248, ст.256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_4 , про зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова