12 березня 2025 року (12 год. 50 хв.)Справа № 280/9924/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Старцевої Ю.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства об'єднання громадян “ІНТЕРТЕКСТИЛЬ» (ЄДРПОУ 43991071, Вулиця Героїв 93 бригади, буд. 6, м. Запоріжжя, 69114) до Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (ЄДРПОУ ВП 43968090, 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
за участі представників сторін:
представник позивача - не прибув
представник відповідача - Кухар Н.М.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства об'єднання громадян «ІНТЕРТЕКСТИЛЬ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 21 серпня 2024 року № 36225/13-01-07-04 за формою «В1» на загальну суму 36 725 367,5 грн.;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 21 серпня 2024 року № 36227/13-01-07-04 за формою «ВЗ» на загальну суму 7 242 929 грн.;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 21 серпня 2024 року № 36228/13-01-07-04 за формою «ПС» на загальну суму» 1020 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що результатів позапланової виїзної перевірки позивача з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за квітень 2024 року є протиправним з огляду на те, що право на отримання позивачем відповідних сум підтверджується документально. Так, позивачем зауважено, що відповідно до висновків акта перевірки підставою для прийняття податкового оскаржуваних повідомлень-рішень стало не надання платіжних доручень, які підтверджують, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг за квітень 2024 року па суму 7 242 929 грн., неправомірне застосування пільги, визначеної пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 29 380 294 грн., не надання до перевірки первинних документів. Разом з тим, позивач наголошує на тому, що не був належним чином повідомлений про початок проведення перевірки. Окрім того, вказує, що ним не одержуватись матеріали перевірки, що позбавило позивача можливості надати до контролюючого органу відповідні заперечення та уникнути винесення оскаржуваних в даній справі повідомлень-рішень. Також, акцентує увагу суду на тому, що відповідно до розпорядження Київської обласної державної ради (військової) адміністрації від 30 березня 2023 року № 228 отримало дозвіл на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю, і відповідності до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 14-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року №1010 (із змінами), протоколу від 03 вересня 2021 року №3 засідання комісії з питань доцільності надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю та фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі, цільової позики заявникам-роботодавцям, заснованим громадськими організаціями осіб з інвалідністю Київської обласної державної адміністрації. Дозвіл отримано на застосування пільги відповідно до пункту 142.1 статті 142 «Податок на прибуток підприємств» та абзаца першого пункту 8 підрозділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ. В охопленому перевіркою звітному періоді позивач не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі, заявленого до бюджетного відшкодування. Вказує, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є: застосування норми пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, відповідно до якого «на період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва. Окрім того, наголошує, що у позивача наявні усі первинні документи, якими підтверджуються як взаємовідносини з постачальниками, так і проведення імпортних операцій, які є належним підтвердженням права позивача на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та внесені відповідними уповноваженими органами до інформаційно-аналітичних систем. Проте жоден із наявних у позивача документів не взято до уваги та не оцінено відповідачем на предмет відповідності вимогам законодавства до оформлення та змісту. Окрім того, позивач зазначає, що сплачений податок на додану вартість при митному оформленні імпорту продукції зарахований до державного бюджету, що не заперечується відповідачем. Враховуючи викладені обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 29 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.
04 листопада 2024 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 280/9924/24, підготовче засідання призначено на 02 грудня 2024 року о/об 10 год. 00 хв.
Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою за допомогою програмного забезпечення “EasyCon».
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року вищезазначене клопотання задоволено.
Головне управління ДПС у Львівській області позовну заяву не визнало. У поданому до суду 29 листопада 2024 року через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзиві на позов вказує, що порушення на які покликається у позові позивач є необґрунтованими та в цілому не є фундаментальними та такими, що є підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Вважає, що зміст позовної заяви, не містить обґрунтування причинно наслідкового зв'язку між процедурними порушеннями та незаконністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Вказує, що перевіркою достовірності і правильності визначення ПОГ «Інтертекстиль» суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню - 36 623 223 грн. (показник рядка 20.2 Декларації) за квітень 2024 року встановлено її завищення на загальну суму 36 623 223 грн., внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації з податку на додану вартість на суму 29 380 294 грн. (зазначено у пункті 3.2 та п.п.3.3.1 п.3.3 даного акта перевірки) та на порушення вимог пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44; пункту 85.2 статті 85; пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу, підприємству відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (р.20.2.1 Податкової декларації з податку на додану вартість) за квітень 2024 року у сумі 7 242 929 грн. Внаслідок неправомірного застосування податкової пільги позивачем завищено показник рядка 19 Декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року на суму 29 380 294 грн. Факт заниження ПОГ «Інтертекстиль» податкового зобов'язання з ПДВ за серпень - вересень 2023 року внаслідок неправомірного застосування підприємством податкової пільги, визначеної пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу, що призвело до завищення від'ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 29 380 294 грн., підтверджують та доводять наявність вини ПОГ ,,Інтертекстиль» щодо порушення податкового законодавства. Зазначені порушення, вчинені умисно, а також удавано. Позивачем цілеспрямовано створено умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим кодексом та іншими законами України (пункт 109.2 статті 109 Податкового кодексу). Окрім того, вказує, що перевіркою не можливо підтвердити фактично сплачені підприємством суми ПДВ постачальникам товарів/послуг або сплачені до Державного бюджету України в зв'язку з непредставлення до перевірки банківських виписок, платіжних доручень, або будь-яких документів, які підтверджують сплату даної суми, про що складено акти про ненадання посадовими особами ПОГ «Інтертекстиль» документів, що підтверджують показники податкової звітності від 12 липня 2024 року № 847/13-01-07-04/43991071 та від 18 липня 2024 року № 865/13-01-07-04/43991071. Враховуючи вказане, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року підготовче засідання відкладено на 08 січня 2025 року на 10 год. 00 року.
Протокольною ухвалою суду від 20 січня 2025 року підготовче судове провадження продовжено строком на 30 днів, наступне підготовче засідання відкладено на 22 січня 2025 року на 10 год. 00 хв.
20 січня 2025 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано заяву про витребування доказів.
Також, 22 січня 2025 року представником позивача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано заяву про відмову у задоволенні клопотання про виклик та допит свідка. Клопотання про витребування доказів просить вирішити на розсуд суду. Також, вказане клопотання містить прохання щодо розгляду справи за його відсутності.
Окрім того, 14 лютого 2025 року представником відповідача до суду надано додаткові пояснення в обґрунтування яких вказано, що за визначенням, наведеним у підпункті 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, для того, щоб вважати відповідну діяльність безпосереднім виготовленням необхідно, щоб під час такої діяльності працівниками підприємства здійснювалась саме переробка (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, поряд із понесенням на таку переробку суми витрату розмірі не меншому, ніж 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів. Під переробкою слід розуміти такий технологічний процес, що здійснюється на підприємстві, внаслідок якого змінюється форма, властивості сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів (в тому числі готової продукції) задля отримання нової продукції. Таким чином, вказана пільга з оподаткування пов'язана, серед іншого, із виготовленням підприємствами певного товару внаслідок переробки (обробки, іншого перетворення). Відповідно до наданої ПОГ «Інтертекстиль» калькуляції собівартості готової продукції за серпень 2023 року питома вага витрат, понесених на переробку сировини в продажній ціні таких виготовлених товарів становить 11,75%: - заробітна плата - 669 600 грн.; - відрахування на соціальні заходи - 93 984 грн.; - оренда приміщень - 37 500 грн.; - витрати від браку - 1 036 763,40 грн.; - втрати від відходів - 11 479 486,29 грн.; - всього витрати - 13 317 333,69 грн.; - об'єм реалізації - 113 370 069,87 грн. В ході аналізу наданих копій документів, встановлено, що до складу витрат виробництва включено собівартість вживаних речей (на загальну суму 11 479 486,29 грн.), під час сортування яких встановлено, що їх якість не відповідає вимогам до матеріалів, які можуть бути використані для виготовлення готової продукції. Отже, підприємством не здійснювались жодних процесів з переробки (обробки, інших видів перетворення) даних ТМЦ. Крім того, зазначає, що вартість не придатних для виготовлення готової продукції сировини не є витратами на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, а є операцією з придбання не якісної сировини, яку в подальшому уцінили та реалізовували. В бухгалтерському обліку оприбуткування таких ТМЦ відображено на рахунку 209 ,,Інші матеріали», тоді як собівартість відремонтованого одягу відображено на рахунку 26 ,,Готова продукція». Тому, питому вагу витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини в продажній ціні таких виготовлених товарів (готової продукції) становить 1,62%: - заробітна плата - 669 600 грн.; - відрахування на соціальні заходи - 93 984 грн.; - оренда приміщень - 37 500 грн.; - витрати від браку - 1 036 763,40 грн.; - всього витрати - 1 837 847,40 грн.; - об'єм реалізації - 113 370 069,87 грн. Податковим повідомленням-рішенням «Форми В3» від 21 серпня 2024 року №36227/13- 01-07-04 , яким відмовлено позивачу у бюджетному відшкодування на суму 7 242 929 грн. Контролюючий орган саме з причин неможливості перевірити правомірність від'ємного значення (відсутність усіх необхідних та належно оформлених документів), винесено податкове повідомлення-рішення виключно про відмову в бюджетному відшкодуванні, яке не є абсолютним, та стосується лише перевірки декларацій за конкретний період.
18 лютого 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшли заперечення проти задоволення клопотань представника відповідача про виклик та допит свідка, а також про витребування доказів.
Протокольною ухвалою суду від 22 січня 2025 року підготовче засідання відкладено на 18 лютого 2025 року на 14 год. 00 хв.
Представником позивача до суду подано заяву про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на іншу дату.
18 лютого 2025 року представником відповідача до суду подано заяву про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року у задоволенні клопотань представника відповідача про виклик та допит свідка, а також про витребування доказів - відмовлено.
Також, вказаною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі № 280/9924/24, справу призначено до судового розгляду по суті на 12 березня 2025 року на 10 год. 00 хв.
11 березня 2025 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано додаткові пояснення, у яких останнім, зокрема, вказано, що 02 липня 2024 року позивач створив заявку на повернення раніше надісланих документів. Звертає увагу суду на те, що ПОГ «Інтертестиль» не вживалось жодних заходів для повторного скерування документів до контролюючого органу, не було надано такі документи до заперечення на акт перевірки. В задоволенні позову просить відмовити.
12 березня 2025 року представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовну заяву просить задовольнити.
У судовому засіданні 12 березня 2025 року представник проти задоволення позову заперечила.
12 березня 2025 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.
Підприємство об'єднання громадян "Інтертекстиль" (ЄДРПОУ 43991071, вул. Героїв 93 бригади, буд. 6, м. Запоріжжя, 69114) зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами діяльності ПОГ "Інтертекстиль" згідно КВЕД є: 14.11 Виробництво одягу зі шкіри (основний); 14.12 Виробництво робочого одягу; 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу; 14.14 Виробництво спіднього одягу; 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів; 14.20 Виготовлення виробів із хутра; 14.31 Виробництво панчішно-шкарпеткових виробів; 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в'язаного одягу; 15.12 Виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 30 березня 2023 року №228 позивачу надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування (пункт 142.1 статті 142 абзац 1 пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України) (т.1, а.с.48 - 52).
Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2024 року Підприємством об'єднання громадян "Інтертекстиль" подано до ГУ ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2024 року з додатками: довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (Д2); розрахунком суми бюджетного відшкодування (Д3), прийняття яких підтверджується квитанцією № 2 від 20 травня 2024 року.
Вказаній декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року присвоєно реєстраційний номер 43991071.
На підставі наказу від 05 червня 2024 року № 2977-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «Інтертекстиль» і направлень на проведення позапланової документальної виїзної перевірки від 01 липня 2024 року № 6962, 6964 працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області 01 липня 2024 року здійснено вихід на податкову (юридичну) адресу уповноваженої особи ПОГ «Інтертекстиль»: 80105, Львівська область, м. Червоноград, вул. Сокальська, буд. 6, приміщення 115.
01 липня 2024 року посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області встановлено факт неможливості проведення даної документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю за податковою адресою (місцезнаходженням) платника податків, про що складено акт про неможливість проведення перевірки ПОГ «Інтертекстиль» за № 816/13-01-07- 04/43991071.
На підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 05 липня 2024 року № 3588 - ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПОГ «Інтертекстиль», проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПОГ «Інтертекстиль» (43991071) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні у Податковій декларації з податку на додану вартість від 20 травня 2024 року № 9135319826 (далі - Декларація) за квітень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
В наказі від 05 липня 2024 року № 3588 - ПП у якості підстав проведення перевірки вказано підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 05 липня 2024 року № 3588 - ПП та письмове повідомлення від 05 липня 2024 року № 20392/6/13-01-07-04 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано позивачу засобами поштового зв'язку 05 липня 2024 року.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20; пункту 73.3 статті 73, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75; підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78; пункту 82.2 статті 82 ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 05 червня 2024 року № 2977-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «Інтертекстиль» (43991071) передбачено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «Інтертекстиль» (43991071) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
ГУ ДПС у Львівській області направлено запити на встановлення місцезнаходження уповноваженої особи ПОГ «Інтертекстиль» до ТУ БЕБ у Львівській області та в ГУ НП у Львівській області.
05 липня 2024 року посадовими ГУ ДПС у Львівській області на адресу позивача засобами поштового зв'язку направлено письмове повідомлення від 05 липня 2024 року № 20392/6/13-01-07-04 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та лист від 05 липня 2024 року № 20390/6/13-01-07-04-17 «Про надання документів та інформації» щодо надання у встановлені терміни бухгалтерських та первинних документів, що підтверджують дані Декларації за квітень 2024 року. ПОГ «Інтертекстиль» до перевірки не надано установчих документів, наказів на призначення директора та головного бухгалтера підприємства, відомості про основні засоби та приміщення, що використовуються підприємством у господарській діяльності, необхідні документи, що підтверджують дані Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року, зокрема регістри бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу ІІ ПК України складено акти про не надання документів від 12 липня 2024 року № 847/13-01-07-04/43991071 та від 18 липня 2024 року № 865/13-01-07-04/43991071.
Так, у період з 11 липня 2024 року по 12 липня 2024 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства об'єднання громадян "Інтертекстиль" (податковий номер 43991071) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року податкової декларації з податку на додану вартість від 20 травня 2024 року, реєстраційний номер 9135319826 (далі - Декларація) від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) (період виникнення суми від'ємного значення: квітень 2023 року - жовтень 2023 року, березень 2024 року), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18 липня 2024 року № 30456/13-01-07-04/43991071 (далі - Акт перевірки).
В акті вказано, що перевіркою відображеного показника у рядку 16.1 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларація за квітень 2024 року у сумі 63 247 854 грн. на підставі: даних ІТС «Податковий блок», ВМД, Єдиного реєстру податкових накладних, Декларацій з податку на додану вартість зв квітень - жовтень 2023 року, березень 2024 року та додатків до них встановлено завищення задекларованих ПОГ «Інтертекстиль» показників у рядку 16.1 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року у сумі 29 380 294 грн.
Відповідно до Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3до Декларації з податку на додану вартість) за квітень 2024 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, сформовано з сум від'ємного значення ПДВ за серпень - вересень 2023 року.
Відповідно до поданих Податкових декларацій з податку на додану вартість, ПОГ «Інтертекстиль» задекларовано значення рядка 3 «Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» та подано додаток 5 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплатчених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємств (організацій) осіб з інвалідністю (Д5)» до Податкових декларацій з податку на додану вартість, в якому відображені відповідні дані у таблиці 3 «Розрахунок показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємств (організацій) осіб з інвалідністю» (рядок 5 Податкових декларацій з податку на додану вартість не задекларовано), в наступних звітних періодах: за серпень 2023 року значення рядка 3 «Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» задекларовано у сумі 78 901 481 грн. та поданий Додаток 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість; за вересень 2023 року значення рядка 3 «Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» задекларовано у сумі 97 380 279 грн. та поданий Додаток 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість.
Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2023 року середньооблікова кількості штатних працівників за серпень 2023 року становить 60 осіб, в тому числі працівників, яким відповідно чинного законодавства встановлено інвалідність - 47 осіб; середньооблікова кількості штатних працівників за вересень 2023 року становить 62 особи, в тому числі працівників, яким відповідно чинного законодавства встановлено інвалідність - 49 осіб. Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ІІ квартал 2024 року середньооблікова кількості штатних працівників за квітень 2024 року 9 осіб, в тому числі працівників, яким відповідно чинного законодавства встановлено інвалідність - 2 особи.
Вказано, що станом на 12 липня 2024 року та 18 липня 2024 року ПОГ «Інтертекстиль" не надано для перевірки тих документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: установчих документів, наказів на призначення директора та головного бухгалтера підприємства, відомості про основні засоби та приміщення, що використовуються у господарській діяльності, регістрів бухгалтерського обліку, договорів, прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг, накладних, товарно-транспортних накладних, ВМД, довідок МСЕК, платний розпис, табель робочого часу, відомості про нарахування заробітної плати, списки працюючих інвалідів, калькуляцій виготовлення готової продукції, актів на списання, норм списання ТМЦ, банківських виписок, платіжних доручень, що підтверджують факт оплати платником сум, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, інших документів, що підтверджують дані Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року, про що складено Акти не надання документів від 12 липня 2024 року № 847/13-01-07-04/43991071 та від 18 липня 2024 року № 865/13-01 -07-04/43991071.
Таким чином, відповідно до пункту 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення" вказаного кодексу, контролюючий орган дійшов висновку, що позивач безпідставно застосував податкову пільгу, визначену пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення" Податкового кодексу України загальну суму 29 380 294 грн., в тому числі по періодах: серпень 2023 року - у сумі ПДВ 13 150 247 грн.; вересень 2023 року - у сумі ПДВ 16 230 047 грн.
У зв'язку з цим контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- пункту 185.1 статті 185; пункту 187.1 статті 187; пункту 188.1 статті 188; пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200: пункту 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, в результаті чого підприємством завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за квітень 2024 року у сумі 29 380 294 грн.;
- пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу, в результаті чого підприємству відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень 2024 року на суму 7 242 929 грн.;
- пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44; пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу - підприємством до перевірки не надано документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
На підставі висновків Акта перевірки, у зв'язку з виявленням відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період квітень 2024 року та відсутності права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 36 623 223 грн., ГУ ДПС у Львівській області 21 серпня 2024 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 36225/13-01-07-04 за формою «В1» на загальну суму 36 725 367,5 грн.; № 36227/13-01-07-04 за формою «ВЗ»; № 36228/13-01-07-04 за формою «ПС» на загальну суму» 1020 грн.
Підприємство не погоджується із спірними податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 жовтня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно із пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За змістом пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Судом встановлено, що усі вищенаведені вимоги податкового законодавства в частині призначення спірної перевірки та пред'явлення відповідних документів платнику податків для її проведення відповідачем дотримано.
У той же час, досліджуючи питання чи правомірно контролюючим органом відмовлено позивачу в отриманні бюджетного відшкодування за квітень 2024 року, суд звертає увагу на наступне.
Так, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
За правилами підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку із ввезення товарів на митну територію України.
Згідно із пунктом 187.8 пункту 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами абзаців першого, другого пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пункт 200.1 статті 200 ПК України передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
В свою чергу, пункт 201.12 статті 200 ПК України передбачає, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
У постанові від 03 жовтня 2023 року у справі №640/16289/22 Верховний Суд дійшов висновку, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм Податкового кодексу України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.
У постанові від 23 травня 2024 року у справі №380/5557/22 Верховний Суд погодився із таким висновком, не вбачав підстав відступу від нього та зазначив, що пункт 198.6 статті 198, пункт 201.12 статті 201 ПК України у своєму взаємозв'язку імперативно вказують на те, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту, сформованого за наслідками ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України, мають бути підтверджені саме шляхом надання до перевірки відповідних митних декларацій, на підставі яких були здійснені такі операції.
З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття Головним управлінням ДПС у Львівській області спірних податкових повідомлень-рішень № 36225/13-01-07-04, № 36227/13-01-07-04 є висновки контролюючого органу щодо не надання до перевірки документів щодо проведення імпортних операцій, по сумам, які заявлені до бюджетного відшкодування на розрахункових рахунків платника у банку по декларації за квітень 2024 року доручень, які підтверджують, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг за квітень 2024 року, а також щодо неправомірного застосування пільги, визначеної п. 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, з урахуванням яких позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 29 380 294 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до ПОГ "Інтертекстиль" із запитом, яким запропоновано позивачу надати невичерпний перелік документів, що безпосередньо стосуються предмета перевірки.
Так, із змісту цього запиту, зокрема від 05 липня 2024 року, судом встановлено, що відповідач просить підприємство надати бухгалтерські документи та первинні документи у зв'язку із проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питання правомірності декларування суми від'ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку по декларації з ПДВ за квітень 2024 року.
Крім цього, із змісту запиту від 25 червня 2024 року та від 05 липня 2024 року судом встановлено, що такий сформовано, зокрема, відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України, згідно з яким платник податків зобов'язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Так, згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 73.3.4. пункту 73.3 статті 73 ПК України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит.
Згідно із змістом запиту від 05 липня 2024 року позивачу запропоновано надати первинні документи та бухгалтерські документи без зазначення періоду, за який позивачем мають бути надані такі документи.
В той же час, відповідно до матеріалів справи, в період червень - вересень 2023 року здійснювалися операції лише з імпорту товару на митну територію України, про що було відомо відповідачу з аналітичних систем ДПС. Зокрема, відповідачем у запиті не зазначено, які саме товари маються на увазі відповідачем, конкретні документи щодо операцій з якими контрагентами позивача, які згідно з Актом перевірки відповідачу відомі за даними інформаційно-аналітичних систем ДПС, та за який період запитуються.
З огляду на вищевикладене, дослідивши запит на відповідність його вимогам вищевказаних положень ПК України, судом встановлено, що: 1) враховуючи предмет спірної перевірки, запит містить загальний опис переліку документів щодо господарської діяльності підприємства без відповідної конкретизації контрагентів, операцій та періодів, за які такі документи мають надатися; 2) Запит не містить печатки контролюючого органу.
Враховуючи зазначене, запит відповідача не відповідає встановленим підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пунктом 73.3 статті 73 ПК України вимогам до письмової вимоги (письмового запиту) контролюючого органу, що свідчить про відсутність правових підстав у ГУ ДПС у Львівській області посилатися на обставини невиконання платником податків обов'язку з надання затребуваних документів на цей Запит контролюючого органу.
В свою чергу, суд враховує положення пункту 85.2. статті 85 ПК України, згідно з яким, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Позивач, в свою чергу, наголошує на тому, що усі документи, які стосувалися питання від'ємного значення з податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування у квітні 2024 року, були наявні у позивача, більш того, такі документи направлялись на адресу позивача засобами поштового зв'язку. Зокрема, копії усіх цих документів, включно з вантажно-митними деклараціями, долучені позивачем до позовної заяви в якості додатків.
Отже, встановленню підлягає факт підтвердження або спростування обставин ненадання платником податків документів ГУ ДПС у Львівській області під час спірної перевірки та вирішення питання прийнятності первинних документів, наданих позивачем на підтвердження факту сплати податку на додану вартість в ціні товарів при їх ввезенні в Україну під час розгляду справи в суді.
Під час проведення перевірки відповідачем використовувались дані ІТС «Податковий блок», вантажно - митних декларацій, Єдиного реєстру податкових накладних. Представником відповідача у додаткових поясненнях вказано про аналіз копій документів, з яких встановлено калькуляцію собівартості готової продукції, з визначенням її складових, з метою встановлення витрат та об'єму реалізації. В акті перевірки визначено, що досліджувалась інформація середньооблікової кількості штатних працівників з визначенням кількості працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.
Тому, на думку суду, необхідно прийняти до уваги та дослідити надані позивачем до матеріалів справи первинні документи, з метою з'ясування наявності чи відсутності встановлених перевіркою порушень.
Так, в акті перевірки визначено, що основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ є: застосування нульової ставки оподаткування по ПДВ згідно з пунктом 197.6 статті 197 та пункту 8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 30 березня 2023 року №228 про надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю та здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів).
Суд зазначає, що в охопленому перевіркою звітному періоді ПОГ "Інтертекстиль" не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від'ємного значення з ПДВ. Дане твердження самостійно зазначене відповідачем в Акті перевірки.
Також з Акта перевірки та доказів, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що товар завезений на територію України з закордону, що підтверджується контрактами на поставку товару, вантажно - митними деклараціями, інвойсами, міжнародними автомобільними накладними (CRM), надання послуг перевезення та реалізований на адресу фізичних осіб-підприємців відповідно до первинних документів, які підтверджують таку реалізацію, а саме договорів поставки, видаткових накладних.
Факт наявності виробничих потужностей, працівників, обладнання відповідачем в Акті перевірки не заперечується та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що господарські операції з імпортування товару здійснювалися позивачем із залученням комісіонерів - ТОВ «СМІЧОВ», ТОВ «РІТАРІС» та ТОВ «КОРНІВ» на підставі договорів комісії.
ТОВ «СМІЧОВ», ТОВ «РІТАРІС» та ТОВ «КОРНІВ» як комісіонерами поставлено позивачу як комітенту товар (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів (SecondHand) - 1-ї. 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії; речи вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортимент: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін.), про що між сторонами були складені та підписані акти прийому-передачі, копії яких долучені до матеріалів справи.
Судом встановлено, що компаніями Roberts Recycling Ltd No 4 Brickfields, Liverpool Merseyside L36 6HY, United Kingdom; COMFORT SP.Z O.O. ul.Henryka Sienkiewicza 95, 21-480 Wola Okrzejska, Poland, RETAILCLOT SP.Z O.O, Recycling Solutions (North West) ltd, Interclot SP.Z O.O поставлено, а ПОГ "Інтертекстиль" прийнято товар (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів 1-ї. 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії; речи вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортимент: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін.), про що свідчать складені позивачем під час митного оформлення товару митні декларації за червень 2023 року, серпень 2023 року та вересень 2023 року, копія яких містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що позивач здійснював оплату митних платежів за митне оформлення товару, придбаного ним у вищевказаних нерезидентів, що підтверджується відповідними виписками по банківському рахунку ПОГ "Інтертекстиль", копії яких долучені до матеріалів справи.
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2022 року за №1372/21684, затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок №651), який визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.
Згідно з пунктом 47 розділу ІІ Порядку №651 графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі - єдиний збір), та/або сплати плати.
У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі ЄАД. Якщо товар не є об'єктом оподаткування відповідним митним платежем, відомості про нараховування такого платежу в графі не наводяться.
У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, другій колонці «Основа нарахування» зазначаються: при нарахуванні плати - кількість годин роботи посадової особи митного органу, витрачених на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості оформлених МД; при нарахуванні мита: за адвалорною ставкою - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку; при нарахуванні акцизного податку: у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок - відповідна база оподаткування (вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку); у разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - відповідна база оподаткування (величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках); при нарахуванні податку на додану вартість:
митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком);
фактурна вартість товару, зазначена в графі 42 МД, перерахована у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком), якщо митна вартість товару менша, ніж фактурна вартість; при нарахуванні єдиного збору - дані, на підставі яких здійснюється розрахунок суми єдиного збору (кількість залізничних вагонів, довжина маршруту тощо). Якщо єдиний збір складається з декількох складових (за проведення контролю, плати за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, плати за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням установлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів), відомості про нарахування таких складових зазначаються окремими рядками.
У третій колонці «Ставка» зазначаються: при нарахуванні мита - установлений законодавством розмір ставки мита; при нарахуванні акцизного податку - установлений законодавством розмір ставки акцизного податку; при нарахуванні податку на додану вартість - установлений законодавством розмір ставки податку на додану вартість; при нарахуванні плати - установлений законодавством розмір ставки плати; при нарахуванні єдиного збору - установлений законодавством розмір ставки цього збору.
У четвертій колонці «Сума» зазначається нарахована сума відповідного митного платежу. Розмір плати визначається залежно від кількості зазначених у колонці «Основа нарахування» годин з урахуванням установленого законодавством розміру плати за одну годину.
При декларуванні товарів з використанням комплектів додаткових аркушів права нижня частина графи 47 додаткових аркушів не заповнюється.
У п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку.
Відповідно до класифікатора видів надходження до бюджету, що контролюються митними органами, опублікований на офіційному сайті Державної податкової служби України код виду надходжень 020 - Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, а код виду надходжень 028 - Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я).
У графі зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.
Всі митні декларації містять заповнену графу 47 «Нарахування платежів» із визначенням виду надходжень 028, а саме: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я).
При цьому, згідно з частиною 1 статті 74 Митного кодексу України (далі - МК України) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивачем здійснювався імпорт товарів, тобто в межах спірних правовідносин підлягав застосуванню митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Тобто, для ввезення імпортованого товару та випуску його у вільний обіг покупцем має бути сплачено всі митні платежі, встановлені законом на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей.
При цьому, з Акту перевірки вбачається, що в межах перевірки, за результатами проведення якої відповідачем винесено оскаржувані податкові - повідомлення рішення, до митних декларацій, які містяться в матеріалах справи, у відповідача був доступ через інформаційно-аналітичну систему ДПС та акт перевірки містить посилання на дослідження ВМД.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що в даному випадку первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року справа № 320/16177/23, від 02 квітня 2024 року № 640/21773/22; від 03 жовтня 2023 року № 640/16289/22.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що висновки щодо відсутності у позивача права на застосування пільги, визначеної пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення" Податкового кодексу України, відповідачем зроблено на підставі не надання первинних документів.
Суд критично оцінює доводи відповідача, щодо висновків, викладених в Акті перевірки, стосовно безпідставного застосування позивачем податкової пільги, визначеної пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення" Податкового кодексу України загальну суму 29 380 294 грн., в тому числі по періодах: серпень 2023 року - у сумі ПДВ 13 150 247 грн. вересень 2023 року - у сумі ПДВ 16 230 047 грн.
Оскільки, таке право позивача на пільгу підтверджується наявною в матеріалах справи копією розпорядження Київської обласної державної ради (військової) адміністрації від 30 березня 2023 року № 228. Також, на підтвердження наявності такої пільги в матеріалах справи міститься копія штатного розпису, затвердженого для здійснення діяльності, з урахуванням якого позивач використовує працівників, а саме: у серпні 2023 року - 60,5 працівник, у вересні 2023 року - 65,5 працівників. Надано розрахункові відомості щодо сплати заробітної плати, табелі обліку використання робочого часу, список працівників з інвалідністю працюючих за червень, серпень, вересень 2023 року у кількості 58 осіб, що є не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, довідки МСЕК.
Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність у позивача пільги щодо сплати податку на додану вартість та, що від'ємне значення, яке заявлено позивачем до бюджетного відшкодування у податковій декларації за квітень 2024 року, сформовано на підставі податкового кредиту, до складу якого включені суми сплаченого ПОГ "Інтертекстиль" податку на додану вартість під час митного оформлення імпортованого товару (одягу та взуття, що були у користуванні та текстильних матеріалів) за червень - вересень 2023 року.
При цьому, факт ввезенням позивачем на територію України відповідного товару підтверджується вищевказаними митними деклараціями, а факт оплати митних платежів - банківськими виписками.
Тому суд дійшов висновку про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2024 року № 36225/13-01-07-04, № 36227/13-01-07-04.
З приводу правомірності винесення податкового повідомлення рішення від 21 серпня 2024 року № 36228/13-01-07-04 за формою «ПС» на загальну суму» 1020 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно пункту 85.4 статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Пункту 85.6. статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Згідно пункту 121.1 статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом позивачу засобами поштового зв'язку направлялись запити про необхідність подання документів.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового трекеру), судом встановлено, що надісланий запит отримано.
Під час розгляду справи відповідачем надано копію «Акти про не надання документів від 12 липня 2024 року № 847/13-01-07-04/43991071 та від 18 липня 2024 року № 865/13-01-07-04/43991071, які засвідчують факт ненадання у визначений у запиті строк платником податків ПОГ «Інтертекстиль» (код ЄДРПОУ 43991071) документів до перевірки», які, на думку відповідача, підтверджують ненадання позивачем документів, які витребовувались запитами контролюючого органу.
При цьому, судом встановлено, що відповідь на запит контролюючого органу надана не була, а відповідно контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.
Відтак, податкове повідомлення - рішення від 21 серпня 2024 року № 36228/13-01-07-04 за формою «ПС» на загальну суму» 1020 грн. винесено відповідачем правомірно, та скасуванню не підлягає.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням положень частини 3 статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 21 866,60 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят шість гривень 60 копійок) підлягає стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 21 серпня 2024 року № 36225/13-01-07-04, № 36227/13-01-07-04.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Підприємства об'єднання громадян “ІНТЕРТЕКСТИЛЬ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 866,60 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят шість гривень 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення складено та підписано 24 березня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов