13 січня 2025 рокуСправа №560/14516/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
03.10.2024 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 94 668,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у ОСОБА_1 перед бюджетом виникла заборгованість на суму 94 668,02 грн, яка на сьогодні не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога. У зв'язку з цим, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 адміністративну справу №560/14516/24 передано на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 справу №560/14516/24 передано на розгляд судді Рищенка А.Ю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; справу №560/14516/24 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
04.12.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення (форми «Ф») № 0823180-2413-0461-UA68040470000053519 від 27.10.2023 у сумі 13 974,27 грн. (за 2020 рік), № 0823178-2413-0461-UA68040470000053519 від 27.10.2023 у сумі 41 960,75 грн. (за 2022 рік) та за № 2101999-2413-0461 від 30.06.2022 у сумі 38 733,00 грн. (за 2021 рік), якими відповідно до норм Податкового кодексу України визначено суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Однак, означені податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу: АДРЕСА_2 , яка взагалі ніколи не була адресою реєстрації (місцезнаходження) відповідача. Означене свідчить про неузгодженість сум заявлених позивачем до стягнення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №560/14516/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - залишено без задоволення.
Згідно з ч. ч.5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
На момент розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 94 668,02 грн.
Дана заборгованість виникла по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об?єктів нежитлової нерухомості (код території UA68040470000053519), на підставі:
1) податкового повідомлення-рішення (форми «Ф») №0823180-2413-0461-UA68040470000053519 від 27.10.2023 у сумі 13 974,27 грн;
2) податкового повідомлення-рішення (форми «Ф») №0823178-2413-0461-UA68040470000053519 від 27.10.2023 у сумі 41 960,75 грн;
А також по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які с власниками об?єктів нежитлової нерухомості (код території UA68040390000011141), на підставі податкового повідомлення-рішення (форми «Ф») №2101999-2413-0461 від 30.06.2022 у сумі 38 733,00 грн.
Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень - рішень відсутня.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу впорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкову вимогу від 09.05.2023 №0005226-1303-2201 на суму 38 733,00 грн надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_2 , однак на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Приймаючи до уваги наведені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що адресою місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 є, зокрема: АДРЕСА_1 , означене не заперечується позивачем.
Більш того, у позовній заяві Головне управління ДПС у Хмельницькій області також зазначає адресу місця реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .
Поряд з цим, винесені позивачем податкові повідомлення-рішення (форми «Ф») № 0823180-2413-0461-UA68040470000053519 від 27.10.2023 у сумі 13 974,27 грн. (за 2020 рік), № 0823178-2413-0461-UA68040470000053519 від 27.10.2023 у сумі 41 960,75 грн. (за 2022 рік) та за № 2101999-2413-0461 від 30.06.2022 у сумі 38 733,00 грн. (за 2021 рік), якими відповідно до норм Податкового кодексу України визначено суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 були направлені на іншу адресу: АДРЕСА_2 .
Крім того, податкова вимога від 09.05.2023 №0005226-1303-2201 на суму 38 733,00 грн також була надіслана позивачем на адресу: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Суд наголошує, що доказів направлення податковим органом податкових повідомлень-рішень № 0823180-2413-0461-UA68040470000053519 від 27.10.2023 у сумі 13 974,27 грн. (за 2020 рік), № 0823178-2413-0461-UA68040470000053519 від 27.10.2023 у сумі 41 960,75 грн. (за 2022 рік), № 2101999-2413-0461 від 30.06.2022 у сумі 38 733,00 грн, а також податкової вимоги від 09.05.2023 №0005226-1303-2201 на суму 38 733,00 грн на адресу відповідача, в порядку, визначеному п. 42.2 ст. 42 ПК України, матеріали справи не містять.
Посилання позивача на те, що конверти повертались з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання» судом не приймаються, оскільки поштові повідомлення направлялись відповідачу на незареєстровану належним чином адресу платника податків.
Враховуючи вказане вище, суд доходить висновку про те, що зазначена у даній позовній заяві сума податкового боргу є неузгодженою, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган у позовній заяві взагалі не пояснив та не надав будь-яких доказів узгодженості податкового боргу.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 262 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко