24 березня 2025 рокуСправа №160/4133/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/4133/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
І. ПРОЦЕДУРА
07.02.2025р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" звернулося з адміністративним позовом до Одеської митниці, та просять:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000543/1 від 29.10.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001106 від 29.10.2024 р.;
- судові витрати покласти на Відповідача, стягнувши за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір 6528,04 грн. та 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також ухвалою суду від 12.02.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
-рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000543/1 від 29.10.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001106 від 29.10.2024 р.;
- ЕМД разом із додатками;
- запит митниці щодо додаткових документів;
- листи позивача, разом із додатковими документами;
- відомості/інформацію що послугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митної декларації та інші докази щодо суті спору.
26.02.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
26.02.2025 року відповідачем до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
05.03.2025 року судом на розгляд ставилася питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/4133/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 20.03.2025 року.
20.03.2025 року представником позивача до суду подані додаткові пояснення у справі.
20.03.2025 року відповідачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
20.03.2025 року закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті на 24.03.2025 року.
21.03.2025 року представником позивача подано клопотання на виконання ухвали суду. Долучені до справи матеріли, які були переведені на українську мову.
24.03.2025 року представником позивача до суду подано заяву про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
24.03.2025 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію.
Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.
Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.
Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Згідно матеріалів справи, ТОВ «АТБ-маркет» для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500500036704U0 від 28.10.2024 року, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», митна вартість якого в подальшому була скоригована, а саме:
- товар № 4 - змінні деталі взуття:- арт.MLWAM-230501 Устілки зігріваючі для взуття - 37248 пар. Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва: CN;
- товар № 7 - взуття на підошві з полімерних матеріалів та з верхом з текстильних матеріалів:- арт.ZDSLP-231053 Капці жіночі домашні з закритим носком, в рубчик - 11376 пар. Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва: CN;
- товар № 8 - прилади неелектричні освітлювальні:- арт.MLVD-2 Свічка ароматична в скляному стакані, з кришкою - 10600 шт.- арт. MLCND-7009 Свічка ароматична в скляному підсвічнику - 9648 шт. Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва: CN.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500036704U0 від 28.10.2024 року позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - пакувальний лист (Packing list) б/н від 20.08.2024 року; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ML20240820 від 20.08.2024 року коносамент (Bill of lading) №ZJSM24080522 від 25.08.2024 року; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 064085 від 25.10.2024 року; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № ML20240820 від 20.08.2024 року; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-40897 від 28.10.2024 року; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-40898 від 28.10.2024 року; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-40899 від 28.10.2024 року; - документ, що підтверджує вартість страхування №20825 від 11.09.2024 року; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 234 від 20.08.2024 року; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3599-YZ/CN від 09.09.2020 року.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500036704U0 від 28.10.2024 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000543/1 від 29.10.2024, а саме:
1) відповідно до специфікації від 20.08.2024 № 234 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.09.2020 № 3599-YZ/CN (далі - Контракт) оплата за товар здійснюється протягом 20 днів від дати завантаження на судно. Проте, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару на розгляд не надано.
2) розділом 4 пунктом 4.2.6 Контракту зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, яка до митного оформлення не надавалася.
3) в автотранспортній накладній (СМR) від 25.10.2024 № 064085 зазначено, що перевізником є ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН, але рахунки-фактури на оплату транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2024 № СФ-40897, 28.10.2024 № СФ-40898 №СФ-40899 видані ТГЛ «УКРАЇНА»;
4) в рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2024 № СФ-40897, № СФ-40898, № СФ-40899 наявне посилання на договір № 88189 від 09.04.2019, який до митного оформлення не надавався. Пунктом 2.6 розділу 2 Методичних рекомендацій передбачено, що при перевірці.
Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до ст. 254 Митного кодексу України.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
29.10.2024 року представником ТОВ "АТБ-маркет" надіслано додатково копію митної декларації країни відправлення від 20.08.2024 року №292120240000809534, комерційну пропозицію від 13.08.2024 б/н, прайс-лист від 10.08.2024 б/н, SWIFT від 26.02.2024 року б/н, договір щодо автомобільним перевезенням вантажів від 17.03.2017 року №17/03-1, договір транспортного експедирування № №88189 від 09.04.2019, лист ТОВ "АТБ-маркет" від 29.10.2024 року №2910/21 щодо направлених документів і неможливості надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості.
За результати розгляду поданих позивачем документів, митний орган дійшов до висновку, що у додатково наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 20.08.2024 року №292120240000809534 відсутні реквізити товаросупровідних документів (коносаменту, інвойсу тощо), відповідно до яких здійснюється поставка оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою. Також, до висновку про те, що декларантом також не надано на вимогу митного органу висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації, переклад копії митної країни відправлення на українську мову згідно ст.254 МКУ.
Таким чином відповідач дійшов до висновку, що вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України.
Враховуючи наведене, відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000543/1 від 29.10.2024р., а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001106 від 29.10.2024 р.
Згідно цього рішення про коригування, суб'єкт владних повноважень збільшив митну вартість: товару №4/1 «змінні деталі для взуття - устілки зігрівальні для взуття - 37248 пар., виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Країна виробництва: Китай» з 12000,03 USD до 18099,15 USD; товару №7/1 «взуття на підошві з полімерних матеріалів та з верхом з текстильних матеріалів - Капці жіночі домашні - 11376 пар., виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Країна виробництва: Китай» з 16757,23 USD до 35606,88 USD товару №8/1 «прилади неелектричні, освітлювальні - свічка ароматична в скляному стакані - 10600 шт., свічка ароматична в скляному підсвічнику - 9648 шт. Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Країна виробництва: Китай» з 21 510,47 USD до 22 428,48 USD.
У графі 33 зазначеного рішення, суб'єкт владних повноважень навів такі підстави прийняття рішення: «1) Відповідно до специфікації від 20.08.2024 № 234 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.09.2020 № 3599-YZ/CN (далі-Контракт) оплата за товар здійснюється протягом 20 днів від дати завантаження на судно. Проте, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару на розгляд не надано. 2) Розділом 4 пунктом 4.2.6 Контракту зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, яка до митного оформлення не надавалася. 3) В автотранспортній накладній (СМR) від 25.10.2024 № 064085 зазначено, що перевізником є ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН, але рахунки-фактури на оплату транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2024 № СФ-40897, 28.10.2024 № СФ-40898 № СФ-40899 видані ТГЛ «УКРАЇНА». 4) В рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2024 № СФ-40897, № СФ-40898, № СФ-40899 наявне посилання на договір №88189 від 09.04.2019, який до митного оформлення не надавався».
Відповідно до відомостей, зазначених у графах 47 (строки 55) митної декларації №24UA500500036915U8 від 29.10.24 р. за якою товари було випущено під гарантійні зобов'язання відповідно до ч.7 ст. 55 МК України.
Вважаючи спірні рішення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Аналіз положень статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Водночас суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.
Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Досліджуючи аргументи відповідача, що стали підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.
Згідно поданої митної декларації №24UA500500036704U0 від 28.10.2024 р. з декларацією митної вартості:
1) по товару №4/1 «змінні деталі для взуття - устілки зігрівальні для взуття - 37248 пар., виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Країна виробництва: Китай» митна вартість склала: 9 684,4800 USD, що дорівнює 400 099,7645 грн. (при курсі перерахунку зазначеному у декларації 41,3135) + 95 547,8939 грн. транспортних витрат + 115,5419 грн. витрат на страхування. Загалом: 495 763,20 грн., що в іноземній валюті складало 12 000,03 USD.
2)по товару №7/1 «взуття на підошві з полімерних матеріалів та з верхом з текстильних матеріалів - Капці жіночі домашні - 11376 пар., виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Країна виробництва: Китай» митна вартість склала: 15 016,3200 USD, що дорівнює 620 376,7363 грн. (при курсі перерахунку зазначеному у декларації 41,3135) + 71 743,8071 грн. транспортних витрат + 179,1540 грн. витрат на страхування. Загалом: 692 299,70 грн., що в іноземній валюті складало 16 757,23 USD.
3) по товару №8/1 «прилади неелектричні, освітлювальні - свічка ароматична, Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Країна виробництва: Китай» митна вартість склала: 17 855,0400 USD, що дорівнює 737 654,1950 грн. (при курсі перерахунку зазначеному у декларації 41,3135) + 150 805,6651 грн. транспортних витрат + 213,0217 грн. витрат на страхування. Загалом: 888 672,88 грн., що в іноземній валюті складало 21 510,47 USD.
Фактурна вартість зазначених товарів підтверджується рахунком фактурою (інвойсом) №ML20240820 від 20.08.2024 р., у якому зазначені дані товари (разом із іншими) та зазначена їх вартість що підлягає сплаті. Загалом в інвойсі зазначено 10 товарів загальною вартістю 94 301, 040 USD. Факт вказаного інвойсу підтверджується платіжним документом Swift б/н від 26.02.2024 р., що містить у призначені платежу серед інших, зазначений інвойс.
Згідно пакувального листу від 20.08.24 р. всі зазначені у інвойсі №ML20240820 від 20.08.2024 р. товари було поміщено у контейнер TCLU5154054/ CN7693071.
У коносаменті ZJSM24080522 від 25.08.24 р. зазначений номер контейнеру TCLU5154054 (з пломбою CN7693071).
Згідно заяви на перевезення вантажу морським транспортом №82257/303930_5 від 25.08.24 р. ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» замовило експедиторові (ТОВ «ТГЛ «Україна» організацію перевезення товару за коносаментом ZJSM24080522 загальною вагою 18382,500 кг. Вартість перевезення складає еквівалент 10 120,00 USD/контейнер у гривні за курсом НБУ на дату прибуття на митний термінал у Одесі: - 9 232,00 USD - комплекс транспортно-експедиторських послуг з перевезення за межами території України, включаючи вантажно-розвантажувальні роботи та доставку до порту завантаження;- 888,00 USD - комплекс транспортно-експедиторських послуг із перевезення на території України з урахуванням навантаження.
За надані транспортні послуги ТОВ «ТГЛ Україна» виставило ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2024 № СФ-40897 за морське перевезення за маршрутом Нінгбо (Китай) - Чорноморськ (Україна) на суму 381 406, 23 грн., № СФ-40898 за навантажувально-розвантажувальні роботи на суму без ПДВ 161 12,27 грн., за Експедиторські послуги на суму без ПДВ 5 164,19 грн. (Вартість послуг по маршруту Чорноморськ-Одеса вартістю 9295,54 грн. не включається до складових митної вартості, оскільки це рух територією України), № СФ-40899 на суму без ПДВ 38959,04 грн. за транспортне страхування вантажу виконане перевізником.
Таким чином, загальна вартість витрат на транспортування всіх товарів вагою 18382,500 кг. за контейнером TCLU5154054 склала: 441 641,73 грн. Відповідно вартість перевезення 1 кг за контейнером склала 441 641,73 грн./ 18382,500 кг =24,025 гривень.
Згідно пакувального листу, вага товару №4/1 «змінні деталі для взуття - устілки зігрівальні для взуття» склала 3977 кг., відповідно вартість транспортування цього товару склала 95 547,8939 гривень.
Згідно пакувального листу, вага товару 7/1 «взуття на підошві з полімерних матеріалів та з верхом з текстильних матеріалів - Капці жіночі домашні склала 2986,20 кг., відповідно вартість транспортування цього товару склала 71 743,8071 гривень.
Згідно пакувального листу, вага товару 8/1 «свічка ароматична» (пункти 8,9 інвойсу та пакувального листу) склала 6277,00 кг., відповідно вартість транспортування цього товару склала 150 805,6651 гривень.
Таким чином, слід дійти до висновку, що позивач зазначив коректні дані щодо вартості транспортування оцінюваного товару.
Розбіжність у числових значеннях відсутні.
Щодо доводів відповідача про те, що оплата за товар мала здійснюватися протягом 20 діб від навантаження вантажу на судно, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи, слід зазначити про таке.
Під час митного оформлення був наданий Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ML20240820 від 20.08.2024 р., про що свідчить зміст спірної картки відмови та зміст спірного рішення.
Отже, у цьому випадку були надані належні документи, що підтверджують вартість товару.
Як свідчить зміст спірного рішення про коригування митної вартості (графа 33), 29.10.2024 р. до митного оформлення було надано платіжний документ Swift б/н від 26.02.2024 р.
Однак, фактично це не вплинуло на зміст спірного рішення.
Основним документом на підтвердження вартості товару є інвойс, а передоплата, договірна дата перерахування коштів, відноситься до умов оплати. Від того, коли саме була здійснена оплата та від якої дати рахувати строк оплати не залежить розмір митної вартості, оскільки не змінює її.
Щодо доводів відповідача про те, що не надано копію митної декларації країни відправлення.
Слід вказати про те, що всі документи, що підтверджують митну вартість товару перелічені у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, серед них немає митної декларації країни відправлення.
Позивач не зобов'язаний був надавати даний документ під час митного оформлення.
Наявність у зовнішньоекономічному договорі (контракті) умови про те, що Продавець передає Покупцю разом з товаром копію митної декларації країни відправлення не визначає обов'язок Позивача надавати цей документ Відповідачу, оскільки процедура митного декларування та список необхідних документів регулюється саме нормами Митного кодексу, а не умовами контракту.
Копія митної декларації країни відправлення була надана відповідачу під час консультацій та листування, про що зазначено у спірному рішенні, однак це не вплинуло на прийняте ним рішення.
Щодо доводів відповідача про те, що в автотранспортній накладній (СМR) від 25.10.2024 № 064085 зазначено, що перевізником є ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН», але рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг видані TOB «ТГЛ Україна».
ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН» є перевізником (третьою особою) з якою експедитор - ТОВ «ТГЛ Україна» уклав договір перевезення.
Згідно з п.2.1.1. до договору №88189 від 09.04.2019 р. між ТОВ «АТБ Маркет» (Замовник) та ТОВ «ТГЛ Україна» (експедитор) - експедитор зобов'язаний «здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів згідно із заявкою».
Керуючись наведеною умовою, експедитор підібрав відповідного перевізника - ТОВ ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН», з яким в нього був укладений Договір перевезення №17/03-1 від 17.03.2024 р. Зазначений договір було надано до митного оформлення разом з листом від 29.10.2024 про що зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування.
Таким чином, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» до митного оформлення надало рахунки фактури видані експедитором. Рахунки від «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН» відсутні, оскільки це відносини між експедитором та залученим ним від свого імені перевізником. ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» не сплачує грошові кошти безпосередньо перевізнику, а сплачує експедитору, який відповідно до умов договору і виставив рахунки, які були надані до митного оформлення.
Перевозка вантажу на митній території України взагалі не є складовою митної вартості, а тому будь-яка розбіжність відсутня.
Відповідно до п. 5. ч.10 ст. 58 МК: «При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України».
Отже, витрати на будь-яке транспортування товару вже на митній території України не включається до митної вартості.
Щодо доводів відповідача про те, що в рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг наявне посилання на договір №88189 від 09.04.2019, який до митного оформлення не надавався.
Під час митного оформлення було надано міжнародну автотранспортну накладну №064085 від 25.10.2024р. (транспортний/перевізний документ) та рахунки-фактури на оплату транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2024 № СФ-40897, 28.10.2024 № СФ-40898 № СФ-40899 видані ТГЛ «УКРАЇНА» (документи, що містять інформацію про вартість перевезення оцінюваних товарів).
Надання даних документів підтверджується змістом спірної картки відмови.
Жодною нормою митного кодексу не передбачено в обов'язковому порядку надавати копію договору з експедитором.
Крім того договір транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019 р. наявний у Відповідача, оскільки подавався Відповідачу раніше під час митного декларування інших декларацій.
Щодо витрат на страхування.
На підтвердження вартості страхування вантажу, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» надало заяву на страхування окремого перевезення вантажу №20825 від 11.09.24 р. відповідно до якої страховий платіж за добровільне страхування всього контейнеру TCLU5154054 за інвойсом ML20240820 від 20.08.2024 р. склав 1125,07 гривень.
Відповідно, враховуючи вартість всіх товарів контейнеру (94 301,040 USD) та кожного товару, можна підрахувати вартість страхування кожного товару із контейнеру. Так, вартість страхування товару №4/1 склала: 1125,07 грн./ 94 301,040 USD Х 9 684,4800 кг = 115,5419 грн.; №7/1 склала: 1125,07 грн./ 94 301,040 USD Х 15 016,320 USD = 179,1540 грн.; №8/1 склала: 1125,07 грн./ 94 301,040 USD Х 17855,04 USD = 213,0217.
Під час митного оформлення був наданий Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ML20240820 від 20.08.2024 р., про що свідчить зміст спірної картки відмови та зміст спірного рішення.
Як свідчить зміст спірного рішення про коригування митної вартості (графа 33), 29.10.24 р. до митного оформлення також було надано платіжний документ Swift б/н від 26.02.2024 р.
Таким чином, враховуючи наведене вище, слід дійти до висновку, що вказані у спірних рішеннях твердження відповідача про відсутність відомостей на підтвердження митної вартості, а також ненадання документів є передчасними.
Не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.06.2022 року в справі №809/257/17.
З урахуванням викладеного суд робить висновок, що відповідач передчасно відмовив позивачу в визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідачем не було доведено належними доказами правомірність своїх рішень.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 528,04 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, що становить 15000,00 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20.
Так, згідно матеріалів справи, 08.02.2019 р. між Позивачем та Адвокатським об'єднанням «Альянс» було укладено Договір №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги, що міститься у матеріалах справи. Адвокатське об'єднання «Альянс» (код ЄДРПОУ 42757083) є однією із форм здійснення адвокатської діяльності, що передбачено ч.3 ст. 4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до умов укладеного договору № 8/02-19/1 від 08.02.2019 р., сторонами була укладена Додаткова угода № 05/02/В-1 від 05.02.2025 року до Договору, згідно п.1 якої: «Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу (далі - Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від «08» лютого 2019 року, а саме: Скласти та направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування: Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000543/1 від 29.10.24р., а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001106 від 29.10.24 р.».
Згідно п. 3 даної додаткової угоди: «за надання правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (Дніпропетровському окружному адміністративному суді) - 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 2 500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень); відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе складання та подання позовної заяви та повне супроводження Справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань (якщо такі будуть), витраченого часу, кількості підготовлених процесуальних документів та інших витрат Об'єднання, пов'язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції».
Згідно п. 4 Даної додаткової угоди: «Враховуючи незмінність вартості послуг у суді кожної інстанції, сторони погодили, що послуги вважаються наданими в повному обсязі після складання та подання першої заяви по суті справи у суді кожної інстанції (позовної заяви, апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу), що підтверджується підписанням сторонами Протоколу про виконання робіт (надання послуг) у суді кожної інстанції в якому зазначається вартість Послуг. У випадку підписання Протоколу про виконання робіт (надання послуг), Сторони визнають, що Послуги надані Об'єднанням у повному обсязі, Сторони не мають жодних претензій та зауважень з приводу наданих Об'єднанням Послуг».
Відповідно до п. 5 зазначеної додаткової угоди: «Послуги можуть сплачуватися авансом або післяплатою. У протоколі про виконання робіт (надання послуг) сторони можуть погодити дату платежу та вказати реквізити відповідних платіжних документів».
Позивач вказує, що вказана сума є витратами ТОВ «АТБ-маркет», пов'язаними із розглядом справи №160/4133/25.
06.02.2025 року було підписано протокол виконання робіт.
Відповідно до п. 3 протоколу: «Сторони погодили, що зазначена вартість послуг сплачена платіжною інструкцією №228529 від 06.02.25 р. разом сумою оплати за інші послуги, надані у рамках договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р.». Отже, послуги надані та оплачені фактично.
Представник позивача зазначає, що загальна вартість наданих послуг по цій справі становить 15000,00 грн., а тому просить суду стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі.
Суд звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, тому, суд вважає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 4000 грн. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №200/14113/18-а.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000543/1 від 29.10.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001106 від 29.10.2024 року.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» судові витрати з оплати судового збору в сумі 6528,04 гривень.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 гривень, у іншій частині - відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (49000, м.Дніпро, пр. О.Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219).
Відповідач: Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21, копр. А, код ЄДРПОУ 44005631).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 24.03.2025 року.
Суддя В.В. Ільков