Справа № 493/1962/23
Провадження № 1-кп/493/45/25
25 березня 2025 року м.Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Балта кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12023161180000158 від 15.02.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, військовослужбовця із військовим званням «штаб-сержант» військової частини НОМЕР_1 , з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 16.05.2023 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 , ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_6 у невстановлений час, однак не пізніше 15.02.2023 року, у невстановленому місці, у невстановленої особи, невстановленим способом незаконно придбав саморобний вибуховий пристрій типу «ручна граната», який складався з корпусу ручної осколкової гранати РГН, спорядженого бризантною вибуховою речовиною та запалу УЗРГМ, який не пізніше 15.02.2023 року о 15 годині переніс та використав для закінчення замаху на умисне вбивство ОСОБА_8 за адресою: будинок АДРЕСА_2 .
В подальшому, у невстановлений час та дату, але не пізніше 15:00 години 15.02.2023 року ОСОБА_6 , діючи з заздалегідь обдуманим прямим умислом на заподіяння смерті ОСОБА_8 , на підставі неприязних стосунків з останньою, перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , висмикнув запобіжне кільце та утримуючи важіль, заклав саморобний вибуховий пристрій типу «ручна граната», який складався з корпусу ручної осколкової гранати РГН, спорядженого бризантною вибуховою речовиною та запалу УЗРГМ, у отвір між нижнім кутом вікна та стіною вказаного будинку, з метою спричинення смерті останній, внаслідок вивільнення притискного важелю, та послідуючого за цим вибуху, однак, довести свій злочинний намір на спричинення смерті ОСОБА_8 до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки, 15.02.2023 року, близько 15:00 години вказаний вибуховий пристрій дістала неповнолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим перевівши його в дію, внаслідок чого відбувся вибух, в результаті якого останній спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних осколкових поранень: по одному пораненню на передній поверхні шиї та лівій молочній залозі; одного поранення в лівій здухвинній ділянці; трьох поранень на передній поверхні правого стегна; шістьох поранень передньої поверхні правого коліна; десяти поранень на передній поверхні лівої гомілки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я; відкритого перелому гребня лівої здухвинної кістки, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
За сукупністю досліджених доказів суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразилися в придбанні, носінні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а також своїми умисними діями які виразилися в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та пояснив наступне.
Він є військовослужбовцем та в період з 06.02.2023 року до 17. 02 2023 року перебував у відпустці в м. Балта Подільського району Одеської області. Більше одного року він підтримував стосунки з ОСОБА_10 , які в червні 2022 року були розірвані, і ОСОБА_10 пішла від нього через сварку яку вчинила його мати. Після того ОСОБА_10 зателефонувала йому один раз, маючи на меті відновлення стосунків, на що він не погодився, і після того він з нею не спілкувався.
У вересні 2022 року він дізнався про заміжжя ОСОБА_10 , що його роздратувало, і так як ОСОБА_10 змінила свій номер телефону, він написав та відправив СМС повідомлення її матері ОСОБА_8 , при цьому ОСОБА_8 він не погрожував ніяким чином, він тільки висловив своє невдоволення вчинком ОСОБА_10 .
Відправляючи СМС повідомлення про те, що вона пошкодує, що він її не залишить і вона буде страждати, а також, що вони винні йому гроші, мав на увазі борг за каблучку яку, він подарував ОСОБА_10 .
З ОСОБА_8 у нього були завжди гарні відносини.
14.02.2023 року він в першій половині дня перебував на рибалці. В другій половині дня він, перебуваючи в нетверезому стані, на автомобілі їздив по місту в надії на те, що з кимось із знайомих зможе поспілкуватися. Можливо проїжджав біля будинку ОСОБА_8 , але там не зупинявся. Потім повернувся додому і до ранку відпочивав. А вранці знову пішов на рибалку. Про вибух в домогосподарстві у ОСОБА_8 від дізнався наступного дня. Будь якого відношення до нього не має, злочинів, які йому інкримінуються, він не вчиняв.
В період спілкування з ОСОБА_10 він залишався в її будинку неодноразово, де могли залишитися його сліди ДНК, тому не виключає що зазначені у висновку експертизи виявлені сліди ДНК на запалі УЗРГМ могли бути перенесені ОСОБА_9 з будинку до запалу коли вона його торкнулася.
Крім того ОСОБА_6 показав, що у нього була граната РГД-5, яку він, перебуваючи в автомобілі, показував ОСОБА_14 . Ця граната у нього була вилучена 24.02.2023 року працівниками поліції, за що він був засуджений вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2023 року, інших боєприпасів у нього не було.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, доведена доказами, які були безпосередньо досліджені судом під час розгляду даного кримінального провадження.
Зокрема, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що з 2019 року вона разом з дочкою ОСОБА_10 та онучкою: неповнолітньою ОСОБА_9 проживала в будинку в АДРЕСА_2 , згодом дочка переїхала проживати до м. Одеси, а вона разом з онукою залишилася проживати в цьому будинку, де і проживали станом на 15.02.2023 року.
В цей день в період часу з 11-ї години до 15-ї години вона займалася домашніми справами біля свого будинку. Близько 15-ї години прийшла зі школи онучка ОСОБА_9 , і вони разом зайшли до її, тобто ОСОБА_8 , кімнати, де ОСОБА_9 стала переодягатися. Коли вона відхилила штори першого вікна своєї кімнати, то вони з онукою побачили через скло на підвіконні з зовнішньої сторони вікна зелений предмет круглої форми з сірою чи білою полосою. Весь предмет вона не бачила, бачила його тільки верхню частину. ОСОБА_9 вибігла на вулицю, і вона прослідувала за нею, попереджаючи її, щоб та не брала предмета до рук. Будучи на ганку будинку, вона почула вибух. Коли вийшла на вулицю, побачила, що ОСОБА_9 лежить на землі вся в крові, оглянувши її, вона переконалася, що заділо тільки м'які тканини тіла, укрила її ковдрою і викликала швидку допомогу.
При цьому потерпіла ОСОБА_8 показала, що з ОСОБА_6 познайомила її дочка ОСОБА_10 . Стосунки між ними були нормальними до тих пір поки ОСОБА_10 не припинила спілкування з ОСОБА_6 в кінці червня 2022 року. Напередодні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пішли до будинку ОСОБА_6 , який знаходиться в м. Балта Подільського району Одеської області по вул. Пушкінській, та мали намір залишитися ночувати, попросили її зібрати та принести їм їхні особисті речі до ОСОБА_6 , а самі пішли вигулювати собаку. Зібравши особисті речі дочки та онучки, вона прийшла додому до ОСОБА_6 і застала його матір, яка стала викидати речі ОСОБА_10 , образливо висловлювалася щодо дочки в її присутності. Про цей неприємний інцидент вона розповіла дочці, порекомендувавши добре подумати з приводу подальших стосунків з ОСОБА_6 , що можливо стало причиною розриву стосунків між дочкою та ОСОБА_6 . Восени 2022 року ОСОБА_6 дізнався про те, що дочка підтримує стосунки з іншим чоловіком, та став дзвонити та надсилати СМС повідомлення з погрозами, дзвонив та кричав. До цього ОСОБА_6 часто був в її будинку, декілька раз ночував, знав розташування кімнат, включаючи і її спальну кімнату.
Допитана у судовому засіданні потерпіла неповнолітня ОСОБА_9 показала, що 15.02.2023 року приблизно о 15-тій годині вона прийшла зі школи до бабусі ОСОБА_8 , в будинку якої вона проживала в АДРЕСА_2 . Зайшовши до кімнати бабусі почала переодягатися. Коли до кімнати зайшла бабуся та відхилила штори, то вона побачила на підвіконні невідомий предмет зеленого кольору круглої форми, подумавши, що то запальничка батька у формі гранати, вибігла на вулицю, щоб її забрати. Предмет знаходився у ямці біля вікна та був притиснутий між вікном та підвіконням. Коли вона взяла його до рук, предмет клацнув, і вона почула дивний звук, предмет почав шипіти і вона його відкинула приблизно на один метр від себе, після чого почула вибух і упала. Прибігла бабуся накрила її ковдрою і викликала автомобіль швидкої допомоги.
Крім того потерпіла показала, що до літа 2022 року її мати ОСОБА_10 підтримувала стосунки з ОСОБА_6 . Вони були в нормальних відносинах, а потім розійшлися, мати його кинула, в чому ОСОБА_6 звинуватив бабусю. Після того ОСОБА_6 став телефонувати та присилати СМС повідомлення на телефон бабусі, погрожувати їй, говорив, що вона пожалкує. Вона робила скриншоти повідомлень і відправляла їх матері. Погрози почали лунати від ОСОБА_6 після того, як він дізнався, що мати підтримує стосунки з іншим чоловіком приблизно з вересня 2022 року. Коли він телефонував, бабуся переводила телефон на гучний режим, і вона чула погрози які висловлював ОСОБА_6 на адресу мами і бабусі, обзивав маму і говорив, що вони пожалкують.
Допитана у судовому засіданні законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 (до шлюбу ОСОБА_10), показала, що потягом одного року підтримувала стосунки з ОСОБА_6 , все йшло до утворення сім'ї, але в кінці червня 2022 року вони розійшлися, ініціатором розлучення була вона, оскільки ОСОБА_6 дуже слухався свою матір, яка її незлюбила, остаточно рішення було прийнято після того, як мати ОСОБА_6 вигнала її матір з будинку ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 неодноразово ночував в будинку ОСОБА_8 , знав розташування кімнат.
У вересні 2022 року вона разом з іншим чоловіком приїхала в до м. Балта Одеської області, і їх побачила мати ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_6 став телефонувати її матері, яка проживала разом з її дочкою, та надсилати СМС повідомлення про те, що вони пожалкують, супроводжувалося все це нецензурною лайкою. СМС повідомлення їй надсилала дочка скріншотами. Ніхто інший крім ОСОБА_6 їм не погрожував.
Свого часу ОСОБА_6 говорив їй про те, що має у своєму розпорядженні вибухові речовини, але не уточняв які. 15.02.2023 року їй зателефонувала мати і повідомила, що її дочка підірвалася на гранаті і перебуває в лікарні.
Допитаний у судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_16 показав, що є заступником начальника відділу забезпечення вибухобезпеки управління вибухотехнічної служби ГУНП України в Одеській області.
15.02.2023 року він в складі групи вибухотехнічного управління ГУНП України в Одеській області, до складу якої входив капітан поліції ОСОБА_17 , за фактом вибуху прибули до АДРЕСА_2 .
На місці огляду була присутня група слідчих, поняті та працівники поліції, місце події було огороджено спеціальною стрічкою задля безпеки сторонніх осіб та проведена евакуація. Ознайомившись з обставинами вибуху було встановлено, що господиня будинку та її онучка зайшли до хати і через вікно на підвіконні помітили незнайомий предмет. Онучка вибігла з будинку забрала незнайомий предмет з підвіконня, але він клацнув і вона відкинула його від себе на землю, потім стався вибух, від чого вона отримала поранення ніг і живота.
Разом з ОСОБА_17 вони оглянули місце події на предмет залишку вибухових пристроїв які ще не здетонували, а потім провели огляд на виявлення рештків вибухового пристрою, що вибухнув, задіявши спеціальне вибухотехнічне обладнання, таке як магніти, ліхтарі, спеціальне сито, рукавички латексні та пінцет. Виявили уламки боєприпасу, а саме алюмінієві уламки корпусу ручної осколкової наступальної гранати РГН, виявили важіль запалу гранати УЗРГМ та виявили фрагмент перехідної втулки запалу. Знайдені об'єкти мали сліди вибуху, тобто закопчення та розтягування металу. На уламках були специфічні розриви металу, тому припустили, що це був фрагмент бойового припасу що вибухнув. Заміряли вирву, яка була розміщена біля будинку на відстані біля одного метра від стіни будинку напроти лівого вікна. Уламки були виявлені навколо вирви в радіусі одного метра, знаходилися на поверхні грунту та незначному зануренні в ґрунт. Між вирвою та стіною знайшли важіль запалу гранати УЗРГМ, засипаний будівельним сміттям. За допомогою магніту зібрали уламки гранати, більшість гранат має металевий корпус, а граната РГН має алюмінієвий корпус. Враховуючи, що на місці події навколо вирви були знайдені фрагменти алюмінію з рваними краями, припустили, що це був корпус гранати РГН. До магніту, яким працювали біля стіни будинку, примагнітився важіль запалу гранати УЗРГМ і частина перехідної втулки. При цьому були використані засоби індивідуального захисту, включаючи рукавички, для того щоб не порушувати слідову інформацію, що залишилася на місці події. Важіль запалу гранати УЗРГМ ним не чіпався навіть в рукавичках, одразу було визначено, що запал буде направлений на експертизу. Важіль запалу гранати УЗРГМ від'єднали від магніту пінцетом чи іншим предметом, він не пам'ятає.
На підвіконні граната була поставлена на розвантажувач, так як граната спрацьовує, коли від'єднується запобіжний важіль від запалу, доки він утримується на своєму місці грана не спрацьовує. Її утримувати можна тільки притуливши до чогось цим важелем або поставити саме на важіль, так щоб він утримувався самим корпусом гранати, тому допустили, що граната була поставлена на важіль і трималася корпусом масою самої гранати. Важіль запалу гранати УЗРГМ має специфічну рівну форму і добре встановлюється на рівній поверхні, але як тільки проводяться деякі маніпуляції з боєприпасом, втрачається рівновага, від'єднується важіль і через 6-7 секунд відбувається вибух. Щоб установити такий пристрій в такому варіанті, потрібно розуміння, як працює запал гранати УЗРГМ, тобто потрібно мати спеціальні знання в області вибухобезпеки.
Важіль та уламки металу від гранати складалися на картон, що було зафіксовано на відеозапису огляду місця події, це було зроблено для того, щоб їх не затоптали, і щоб вони не загубилися коли почався огляд території домоволодіння.Вилучали уламки швидше за все пінцетом, але він не пам'ятає. В ході проведення огляду місця події він декілька раз міняв латексні рукавички, які приходити в непридатний стан. Можливо на час проведення зйомки предметів, які перебували на картоні, він саме міняв рукавички, тому на відеозйомці видно, що запал він взяв оголеними пальцями рук.
Знайшовши алюмінієві уламки корпусу гранати РГН, важіль і металевий фрагмент втулки від гранати УЗРГМ, зробили висновок, що були внесені зміни до конструкції гранати РГН, шляхом приєднання до нього запалу УЗГРМ. Саморобні вибухові пристрої часто зустрічаються у військах у зв'язку з тим, що штатний запал РГН ненадійний і може нештатно спрацювати при зберіганні. Саме з цих причин у військах зустрічається велика кількість перероблених гранат.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показала, що з травня 2019 року підтримувала відносини з ОСОБА_6 , в березні 2020 року вони розійшлися. Після того він телефонував їй з пропозицією зустрічі, в чому вона йому відмовила і почула на свою адресу погрозу. Його слава про те, що вона може пожалкувати, сприйняла як погрозу. Його може охарактеризувати з позитивної сторони, ніколи вона не бачила у нього боєприпасів і не чула про їхнє існування, але коли ОСОБА_6 щось не влаштувало у спілкуванні з працівниками Балтської міської ради Одеської області, останній висловився, що раду можна зірвати.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показала, що ОСОБА_6 знає більше 20 років. його співмешканка ОСОБА_20 загинула ІНФОРМАЦІЯ_3 на річці Кодима в м. Балта Одеської області Подільського району. 14 лютого 2023 року рідні зробили поминальний обід на який не запросили ОСОБА_6 , звинувачуючи його в загибелі ОСОБА_20 . Після завершення поминального обіду вона перебувала у ОСОБА_18 , куди приїхав ОСОБА_6 та викликав її з будинку. Вона вийшла до нього та сіла до автомобіля, він був у тверезому стані, але агресивно налаштований відносно родичів, які відмовилися від нього із-за загибелі ОСОБА_20 . У нього агресія була така, що зламав кермо автомобіля. У ОСОБА_6 були погані стосунки з сином ОСОБА_20 - ОСОБА_14 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що ОСОБА_6 підтримував стосунки з його матір'ю - ОСОБА_20 . Перебуваючи в легкому алкогольному сп'янінні у них дома по АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 в грудні 2022 року хизувався гранатою зеленого кольору, він її розкрутив показав і знову скрутив.
Протоколом огляду місця події від 15.02.2023 року з відеозаписом до нього, відповідно до якого було оглянуто територію домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 . На відстані одного метра від будинку виявлено місце вибуху, а саме вирва, довжиною 25 см., шириною 20 см., глибиною 8 см. видовженої форми. При огляді будинку виявлені пошкодження, які утворилися внаслідок ударної хвилі, а саме вибуху та дії осколків бойового припасу, що призвело до пошкодження скла та рами вікна. Паралельно житлового будинку розташований паркан з металевого покриття, на якому в хаотичному порядку виявлено пошкодження округлої форми в кількості 10 штук розміром від 0,2 мм. до 0,4 мм., сходження трас від слідів дії вибуху сходяться до місця розташування вирви. При огляді прилеглої території були виявлені металеві уламки, що не реагують на дію постійного магніту. Біля одного із вікон будинку на землі виявлено фігурний запобіжний важіль від запалу ручної гранати УЗРГМ, на поверхні якого нанесено маркування та таврування 61-71 УЗРГМ 583, на зворотній стороні запалу наявне маркування 175-71. Крім цього виявлено кільце, яке притягується та реагує на дію постійного магніту. Були виявлені та зібрані металеві фрагменти (осколки), які не притягуються полем постійного магніту. На стіні будинку виявлені сліди речовини бурого кольору та за допомогою марлевого тампону взяті змиви, вилучено зразок ґрунту. Металеві фрагменти і спусковий важіль від запалу УЗРГМ були вилучені та запаковані до спец пакету вибухотехнічної служби НПУ АВ 1004384. (т.1 а.с. 184-194).
Висновком експерта № 27 від 14.04.2023 року, відповідно до якої в ході проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_9 , 2008 року народження, було виявлено множинні осколкові поранення шиї, тулуба та нижніх кінцівок, які на момент огляду загоїлися рубцями. По одному рубцю виявлено на передній поверхні шиї та лівій молочній залозі, один рубець в лівій здухвинній ділянці, три рубці на передній поверхні правого стегна, шість рубців на передній поверхні правого коліна та десять рубців на передній поверхні лівої гомілки. Також був виявлений підтверджений рентгенологічно відкритий перелом гребня лівої здухвинної кістки. Розташування ушкоджень на передній поверхні тіла, а також наявність в ранах сторонніх уламків металевої щільності дає змогу припустити, що всі ці ушкодження виникли водночас в результаті вибуху, можливо 15.02.2023 року. Рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Відкритий перелом лівої здухвинної кістки не викликав небезпечних для життя явищ та відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. ( т.2 а.с. 109-111).
Протоколом огляду місця події від 16.02.2023 року, відповідно до якого в службовому приміщені КП « Балтська багатопрофільна лікарня » Балтської міської ради Одеської області, що розташована за адресою: Одеська обл., Подільський район, м. Балта, вул. Госпітальєрів, 181 лікар-хірург ОСОБА_21 в присутності двох понятих добровільно видав прозору пластикову банку, в якій містяться металеві фрагменти (уламки) з надписом на банці « ОСОБА_9 , 2008 року, сторонні предмети тіла». Банку було вилучено та упаковано до сейф-пакету НПУ СУ з індивідуальним номером PSP 0007192. При цьому ОСОБА_21 пояснив, що вилучені вищевказані металеві фрагменти (уламки) він особисто вилучав з різних частин тіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку 15.02.2023 року було доставлено автомобілем швидкої допомоги до КП «Балтська багатопрофільна лікарня» з множинними рваними ранами нижніх кінцівок та живота. Крім того останній вказав, що після вилучення металевих фрагментів (уламків) з тіла ОСОБА_9 він помістив їх до вищезазначеної банки. (т. 1 а.с. 200-203).
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управління юстиції Одеської області 25.01.2008 року, відповідно до якої ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на момент вчинення кримінального правопорушення була неповнолітньою особою. ( т.1 а.с. 212).
Висновком експерта від 26.06.2023 року № КСЕ-19/116-23/8685, відповідно до якого встановлено, що металеві предмети, вилучені під час огляду місця події 15.02.2023 року в АДРЕСА_2 , є осколками та складовими частинами саморобного вибухового пристрою типу «ручна граната». Зазначений вибуховий пристрій складається з корпусу ручної осколкової гранати РГН, спорядженого бризантовою речовиною та запалу УЗРГМ. Відстань, на якій існувала небезпека для життя чи здоров'я людей в момент вибуху саморобного вибухового пристрою, осколки якого надані на дослідження, склала 24 метри. (т.2 а.с. 117-133).
Протоколом огляду предмета від 10.08.2023 року, відповідно до якого був оглянутий мобільний телефон ОСОБА_8 , відкритий месенджер «Вайбер» та знайдено листування з абонентом на ім'я « ОСОБА_22 », як пояснила ОСОБА_8 даний чоловік є ОСОБА_6 . Дані СМС-повідомлення від « ОСОБА_22 » були за 19.09.2022 року та містять погрозу слідуючого тексту: «А дочь оказалась мразь еще та а ви»; «Пожалеет тварь обо всем я так ее не оставлю будет страдать до последнего сука»; «Ви не знаете как больно пусть она почувствует мразь»; «Ну что мать сука твоя дочь редкасная тварь»; «Ви мне должни денег мне похуй она твар» «Ви мама шлюхи конченой мрази»; «Я єтого всего не оставлю мразь денег должна буду забрать все». З повідомлень були зроблені скріншоти. (т.3 а.с. 42-43).
З висновку експерта № 24-6024 від 12.03.2025 року за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи вбачається, що у досліджуваних текстах смс-повідомлень відсутні висловлювання у формі погроз вбивством, тобто позбавлення життя. Разом з тим наявне висловлювання у формі погрози застосування фізичного або психологічного насильства не адресату повідомлення, а 3-й особі, зазначеній як «тварь», «сука», «мразь» (Пожалеет твар обо всем я так ее не оставлю єту мражю будет страдать до последнего сука).
У зв'язку з тим, що в текстах смс-повідомлень не вказано жодного прізвища осіб до яких звертається мовець, визначити кому саме спрямована погроза ( ОСОБА_8 , її дочці ОСОБА_10 або неповнолітній ОСОБА_9 ) не є можливим, оскільки встановлення таких фактів виходить за межі компетенції експерта-лінгвіста.(т.4 а.с. 181-186).
Рапортом оперуповноваженого СКП Подільського РУП ГУНП в Одеській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_23 визначено, що ОСОБА_6 користується номером мобільного телефона НОМЕР_3 мобільного оператора ПрАТ «Водафон ЮА» та НОМЕР_4 мобільного оператора ПрАТ «Київстар» (т. 3 а.с. 41).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.03.2023 року, відповідно до якого у ПрАТ «ВФ Україна» вилучено копію електронного носія диск DVD-R, на якому виконаний запис вих. СD№ 23-03054/КD від 08.03.2023 року, та інформацією, що міститься на диску (т. 2 а.с. 7-11).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.03.2023 року, відповідно до якого у ПрАТ «Київстар» вилучено копію електронного носія диск DVD-R на якому виконаний запис вих. № 3500/з та інформацією, що міститься на диску. (т. 2 а.с. 17-21).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.03.2023 року, відповідно до якого у ТОВ «Лайфселл» вилучено копію електронного носія диск DVD-R на якому виконаний запис 02908 ВК та інформацією, що міститься на диску. (т. 2 а.с. 27-31).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.04.2023 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 22.03.2023 року у ПрАТ «ВФ Україна» вилучено інформація на електронному носії диску DV-R про телефонні дзвінки абонентських номерів СІМ-карток, які здійснені через ПрАТ «ВФ Україна» за СІМ-картою НОМЕР_3 в період з 00 годин 01.06.2022 року до 23:59 годин 19.02.2023 року. (т. 2 а.с. 50-54).
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.04.2023 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 22.03.2023 року у ПрАТ «Київстар» вилучена інформація на електронному носії диску DVD-R про телефонні дзвінки абонентських номерів СІМ-карток, які здійснені через ПрАТ «Київстар» за СІМ-картою НОМЕР_4 в період з 00 годин 01.01.2023 року до 23:59 годин 28.02.2023 року. (т. 2 а.с. 58-62).
Аналітичною довідкою ГУ НП в Одеській області № 16/1-217 від 30.05.2023 року, відповідно до якої 14.02.2023 року абонентський номер НОМЕР_3 постійно переміщувався між базовими станціями в м. Балта: вул. Володимирівська, 20; вул. Котовського, 185; вул. Ломоносова, 181, вул. Пінчука, 13. абонент НОМЕР_3 в період часу, коли було скоєно вибух боєприпасу, а саме з 13:53 по 15:55 на зв'язок не виходив, тому встановити його місце перебування неможливо. В ході аналізу інформації по абонентському номеру НОМЕР_4 встановлено, що абонент в період часу з 17:09 годин 13.02.2023 року по 09:00 годину 17.02.2023 року на зв'язок не виходив, тому вст. ( т.2 а.с. 36-45).
Протоколом отримання зразків для експертизи від 24.02.2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 відібрано зразок букального епітелію (т.2 а.с. 78).
Протоколом отримання зразків для експертизи від 21.02.2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 відібрано зразок букального епітелію (т.2 а.с. 80).
Висновком експерта від 19.05.2023 року № СЕ-19/115-23/3000-БД, відповідно до якого в ході проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12023161180000158, внесеного 15.02.2023 року до ЄДРДР, встановлено, що генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на спусковому важелю від запалу УЗРГМ (об'єкт 3.2.) є змішаними і можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки клітин з ядрами, що домінують в об'єктах № 3.2, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 .
Походження домінуючих генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених на спусковому важелю від запалу УЗРГМ (об'єкт № 3.2) від ОСОБА_9 виключається. ( т.2 а.с. 86-102).
Допитана в судовому засіданні експерт Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_24 , показала, що вона проводила молекулярно-генетичну експертизу на предмет наявності генетичних ознак клітин з ядрами виявлених на спусковому важелю від запалу УЗРГМ.
Змиви з запалу робилися двома тампонами з двох сторін запалу, для того щоб об'єктивно дослідити матеріал, який знаходився на поверхні запалу. Змиви були поміщені у дві окремі пробірки, яким було присвоєно два окремих номери, а саме: 3.1. та 3.2. Два об'єкта були предметом окремого дослідження на предмет наявності клітин з ядрами. З кожного об'єкту робився окремий препарат та за допомогою програмного комплексу в камері детекції визначилась кількість тандемних повторень у відповідному локусі (частина гена). Процедура проходить автоматично, а результати викладені у таблиці результатів досліджень, саме в ній зазначаються цифрові значення, а саме номери алелів, отримані під час дослідження. Довжина алелій визначається в цифровому значенні.
Таким чином було встановлено, що генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на спусковому важелю від запалу УЗРГМ (об'єкт 3.2.) є змішаними і можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. За ДНК-профілем генетичні ознаки клітин з ядрами, що домінували в об'єкті № 3.2, збігалися з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_6 та не збігалися з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 .
Крім того зазначила, що походження домінуючих генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених на спусковому важелю від запалу УЗРГМ (об'єкт № 3.2) від ОСОБА_9 виключається.
Тобто проаналізувати суміш з об'єкту № 3.2 можна було за домінуючим ДНК-профілем, в даній суміші чітко визначений основний постачальник.
Генетичні ознаки, які були встановлені і відображені в таблиці 1.1 на сторінці 10 висновку експертизи, де жирним шрифтом виділені алелі ОСОБА_6 , що домінують серед змішаних генетичних ознак в об'єкті № 3.2.
Тобто в об'єкті № 3.2 встановлено ДНК-профіль і проведене ідентифікаційне дослідження за домінуючими генетичними ознаками, що не можна було зробити стосовно об'єкта № 3.1.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 552 від 11.10.2023 року ОСОБА_6 на даний час, а також в період часу, який відноситься до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, не страждав та не страждає хронічним психічним захворюванням, іншим хворобливим розладом психіки, недоумством та здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (т.2 а.с. 141-144).
Речовими доказами. (т. 1 а.с. 204; т. 2 а.с. 134-135).
Згідно довідки про результати опитування з використанням поліграфа зроблено висновок, що опитуваний ОСОБА_6 вірогідно всього володіє прихованою інформацією про обставини злочину, особисто причетний до злочину, боїться кримінальної відповідальності, налаштований повністю заперечувати свою причетність до цього злочину. (т. 2 а.с. 72-75).
При цьому суд враховує, що результати опитування самі по собі не мають будь якої доказової сили, носять вірогідний та орієнтовний характер, є одним із джерел інформації, тому суд оцінює його разом з іншою сукупністю вищевказаних доказів,які узгоджуються із результатами опитування з використанням поліграфа, тому визнає вказану довідку як доказ.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим докази яким є висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/115-23/3000-БД від 19.05.2023 року з тієї причини, що спусковий важіль від запалу УЗРГМ, який був об'єктом дослідження, оголеними пальцями рук торкався спеціаліст вибухо-технік майор поліції ОСОБА_16 .
Вбачаючи контамінацію об'єкта дослідження, тобто «забруднення» об'єктів біологічного походження чужорідною ДНК, посилаючись на те, що питання контамінації залишилося поза межами експертного дослідження, захисник вважає доказ недопустимим, з чим не може погодитися суд оскільки наявність контамінації не спростовує того факту, що в результаті експертного дослідження важеля від запалу УЗРГМ було виявлено що генетичні ознаки клітин з ядрами є змішаними і можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем.
На об'єкті 3.2 було виявлено зразки букального епітелію ОСОБА_6 за домінуючим ДНК-профілем. Що вказує на те, що в незалежності від забруднення об'єкта дослідження, яким є важіль від запалу УЗРГМ, домінуючий ДНК-профіль, виявлений на ньому, належав саме обвинуваченому ОСОБА_6 .
Також неспроможним є твердження сторони захисту щодо недопустимості Аналітичної довідки ГУ НП в Одеській області № 16/1-217 від 30.05.2023 року (т. 2 а.с. 37-45), оскільки вона була складена управлінням оперативно-технічних заходів ГУНП в Одеській області на підставі доручень слідчого від 04.04.2023 року (т. 2 а.с. 13-14; т. 2 а.с. 23-24; т. 2 а.с. 33-34), а також доручень від 22.05.2023 (т. 2 а.с. 64-65 , 66, 67) що підтверджується супровідними листами у ОТЗ ГУНП в Одеській області від 11.04.2023 року за № 16/1-127 та від 31.05.2023 року за № 16/1-217 (т. 2 а.с. 35-36) , та не є сама по собі доказом , а містить узагальнюючу інформацію що отримана у ПрАТ «ВФ Україна» на підставі ухвал слідчого судді щодо телефонних зв'язків абонента сім карти НОМЕР_3 та відповідає інформації, що міститься на електронних носіях інформації долучених до матеріалів кримінального провадження.
Твердження сторони захисту про недопустимість як доказів: Протоколу огляду місця події від 15.02.2023 року та Акту перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 15.02.2023 року не заслуговують на увагу, оскільки слідчі дії були проведені відповідно до вимог ст. 237 КПК України, частини вибухового пристрою, вилучені згідно Акту перевірки з метою дотримання безпеки учасників слідчої дії, що також вбачається з допиту спеціаліста вибухотехніка ОСОБА_16 .
Таким чином істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України , при отриманні вищевказаних доказів допущено не було, отже підстав для їх визнання недопустимими не має.
Досліджені судом докази узгоджуються між собою, стосуються події злочину, отримані у встановленому законом порядку, є належними та допустимими.
При оцінці доказів суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 , ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, за встановлених судом обставин. Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
Обвинувачений ОСОБА_6 в період часу з 06.02.2023 року до 17.02.2023 року перебував у відпустці в м. Балта Одеської області, не покидаючи його, знав розташування кімнат в будинку потерпілої ОСОБА_8 , так як декілька раз ночував там. Будучи військовослужбовцем, мав навики поводження з боєприпасами та розумів принцип їх дії. Спосіб закладання саморобного вибухового пристрою , а саме з висмикнутим запобіжним кільцем та притиснутим важелем до корпусу, дає суду підстави для висновку, що ОСОБА_6 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді протиправного заподіяння смерті іншій людині способом, небезпечним для життя багатьох осіб, і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом. При цьому він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від його волі.
Той факт, що саморобний вибуховий пристрій був закладений на підвіконні кімнати ОСОБА_8 в поєднанні з смс-повідомленнями з погрозами , які надходили на мобільний телефон ОСОБА_8 свідчить про те, що ОСОБА_6 з неприязнених відносин вчинив дане кримінальне правопорушення.
Висновок експертизи № 24-6024 від 12.03.2025 року за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи не спростовує встановлені вищевказані судом обставини.
Враховуючи, що замах на вбивство ОСОБА_8 був вчинений способом небезпечним для інших осіб в результаті якого заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження іншій особі - ОСОБА_9 , у вчинені якого обвинувачення ОСОБА_6 не пред'являлося, суд відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України позбавлений можливості додаткової кваліфікації дій ОСОБА_6 за відповідною статтею КК України, яка передбачає відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, вік обвинуваченого, сімейний стан, відсутність пом'якшуючих обставин та наявність обтяжуючої обставини.
Так, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Вчинення злочину повторно та рецидив злочинів, на які прокурор вказує як на обтяжуючі покарання обставини, не можуть бути прийняті судом по тій причині, що ОСОБА_6 вчинив інкриміновані йому злочини до ухвалення вироку Котовського місьрайонного судом Одеської області від 16.05.2023 року .
Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст.12 КК України за ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до тяжких злочинів, а за ч. 2 ст. 15, п.5 ч. 2 ст. 115 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.
Беручи до уваги характеризуючі дані обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_6 на момент вчинення злочину вважався таким, що не має судимості, неодружений, дітей на утриманні не має, відсутність пом'якшуючих обставин та наявність обтяжуючої обставини, враховуючи його ставлення до скоєного, зокрема те, що останній не розкаявся та в достатній мірі належних висновків щодо ним вчиненого не зробив, особливої тяжкості скоєного, суд прийшов до висновку, що з метою захисту інтересів суспільства, виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
На переконання суду призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
Також судом враховується, що ОСОБА_6 вчинив злочин до постановлення вироку Котовським міськрайонним судом Одеської області від 16.05.2023 року, яким він звільнений від відбування покарання з випробуванням.
Як визначено п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складення призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, підлягає самостійному виконанню.
Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13.10.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який судом неодноразово продовжувався. Суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбування покарання строк тримання ОСОБА_6 під вартою з 13.10.2023 року на підставі ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один позбавлення волі до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертиз.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді на майно, вилучене під час проведення досудового розслідування підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 15, п.5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строком на 4 (чотири) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років .
Вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2023 року відносно ОСОБА_6 виконувати самостійно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_6 , залишити до набранням вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати від дати набрання вироком законної сили та відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування ним покарання період попереднього ув'язнення з 13 жовтня 2023 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати пов'язані з проведенням експертиз, в загальному розмірі 5343,32 грн. (п'ять тисяч триста сорок три гривні 32 копійки).
Арешти, накладені на майно ухвалами слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27.02.2023 року, - скасувати.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні у ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області згідно квитанції № 000524 та за № квитанції 000542 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання його копії.
Копію вироку вручити учасникам справи. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копії потерпілим.
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ