20 березня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/5999/24
Провадження № 22-ц/820/621/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Спірідонової Т.В.
секретаря судового засідання Кошельник В.М.
з участю прокурора
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 688/5999/24 за апеляційною скаргою керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Шепетівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2025 року у складі судді Березюк Н.П. у частині про відмову в відкритті провадження у цивільній справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Шепетівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та речових прав на неї, повернення земельної ділянки водного фонду.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У грудні 2024 року керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Плесенської сільської ради Шепетівського району, Хмельницької області № 53 від 03 листопада 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 6825586000:02:014:0007, площею 2 га;
- повернути ОСОБА_1 в комунальну власність територіальної громади в особі Шепетівської міської ради Шепетівського району Хмельницької області земельну ділянку водного фонду площею 0,6938 га, яка перебуває в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6825586000:02:014:0007, площею 2 га, що розташована на території Шепетівської міської ради Шепетівського району Хмельницької області;
- скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 6825586000:02:014:0007, площею 2 га, що розташована на території Шепетівської міської ради Шепетівського району Хмельницької області;
- скасувати у державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за за кадастровим номером 6825586000:02:014:0007, площею 2 га, що розташована на території Шепетівської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.
Ухвалою від 17 січня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовними вимогами керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення. Повідомлено прокурора, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог до Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення віднесений до юрисдикції господарського суду.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції у частині про відмову в відкритті провадження, керівник Шепетівської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, при цьому зазначає, що судом неповно з'ясовано всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, посилається, що рішення не відповідає нормам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим суд не надав належної оцінки доказам у справі.
Так, апелянт вказує, що обрані способи захисту - визнання незаконними, скасування рішення та витребовування земельної ділянки, хоч і різняться, однак у даному випадку від першої вимоги, пред'явленої прокурором до юридичної особи - Шепетівської міської ради, прямо залежить вирішення іншої його вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 , тому з огляду на відсутність прямого визначення у процесуальному законодавстві належності вказаних предметів спору до певної юрисдикції, зважаючи на необхідність своєчасного та правильного розгляду заявлених позовних вимог однчасно до фізичної та юридичної осіб, а також з метою уникнення передумов для прийняття судами протилежних рішень, вимога про визнання незаконним та скасування рішення може бути об'єднана в одне провадження з іншими позовними вимогами у цій справі.
Зазначає, що вирішення за правилами господарськго судочинства такого спору в частині позовних вимог щодо незаконності рішення, а за правилами цивільного судочинства в іншій частині позовних вимог порушуватиме принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.
Таким чином стверджує, що справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю яка є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи підприємці розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші за правилами цивільного судочинства.
Тому, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення слід розглядати в господарському судочинстві, оскільки в даній справі сторонами відносин є юридична осоюа та фізична особа без статуса суб'єкта підприємницької діяльності, а тому даний спір потребує вирішенню в цивільному судочинстві.
У зв'язку з вищенаведеним керівник Шепетівської окружної прокуратури просить скасувати ухвалу Шепетівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2025 року у частині про відмову в відкритті провадження та ухвалити нове судове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом встановлено, що у грудні 2024 року керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та речових прав на неї, повернення земельної ділянки водного фонду.
Оскаржуваною ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження в справі в частині позовних вимог керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення з тих підстав, що розгляд справи в цих вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Таким чином, юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб'єктного складу учасників.
У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в справі у частині вимог до Шепетівської міської ради Хмельницької області, вважав, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Однак судом не було враховано, що позовні вимоги про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування заявлені не тільки до юридичної особи Шепетівської міської ради, а й до фізичної особи Джус С.В. без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки стосуються безпосередньо прав фізичної особи ОСОБА_1 як власника земельної ділянки, яка на підставі даного рішення і набула таке право власності.
Таким чином, зважаючи на необхідність своєчасного та правильного розгляду заявлених позовних вимог - визнання незаконним та скасування рішення Плесенської сільської ради Шепетівського району, Хмельницької області № 53 від 03 листопада 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у приватну власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку за кадастровим номером 6825586000:02:014:0007, площею 2 га, одночасно до фізичної та юридичної осіб, а також з метою уникнення передумов для прийняття судами протилежних рішень, вимога про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність фізичній особі земельної ділянки є цивільно-правовим спором, у зв'язку з цим підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Тому колегія суддів, вважає, що висновок суду про відсутність підстав для відкриття провадження у справі в частині вимог до Шепетівської міської ради Хмельницької області, є необґрунтованим, оскільки з огляду на суб'єктний склад сторін справи в частині наведеної вище позовної вимоги, розгляд такої вимоги віднесений до юрисдикції цивільного судочинства, у зв'язку з цим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав порушення судом норм процесуального права та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу керівника Шепетівської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Шепетівського районного суду Хмельницької області від 17 січня 2025 року скасувати та направити цивільну справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Шепетівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та речових прав на неї, повернення земельної ділянки водного фонду для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 березня 2025 року.
Судді
А.М. Костенко
О.І. Талалай
Т.В. Спірідонова