Справа № 686/4757/25
Провадження № 2-а/686/110/25
24 березня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови, в обґрунтування якого вказав, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 08.11.2024 № 18521 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-3 КУпАП зі сплатою штрафу в сумі 17000грн. за те, що при доставлені позивача працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача був відсутній військово-обліковий документ. Позивач із вказаною постановою не погоджується, оскільки позивач перебуває на військовому обліку, військово-обліковий документ сформований в «Резерв+», який позивач пред'явив, вимоги військового обліку не порушував, також вказав, що відповідачем не вручалась повістка про виклик 07.11.2024, позивача безпідставно доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де фактично був затриманий на 4 год., позивач отримав повістку на 11.11.2024 для відправки по місцю служби, проте повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивача не повідомляли, як наслідок позивача позбавлено прав передбачених Конституцією та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу, просить визнати протиправною та скасувати постанову, а провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 20.02.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін.
Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у сукупності встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 08.11.2024 № 18821 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що у доставленого працівниками поліції за місцем його перебування на військовому обліку, військовозобов'язаного ОСОБА_1 , відсутній військово-обліковий документ, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543), ст. 17 Закону України «Про оборону України», скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону №3543 про мобілізацію.
Так, частина 6 статті 22 Закону №3543 передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби.
Під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, в даній статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22, стосовно проведення уповноваженими представниками ТЦК фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX.
Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Крім того, суд звертає увагу, що положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
За правилами пункту 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 №559 (Порядок № 559) військово-обліковий документ (ВОД) оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
ВОД в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення ВОД в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про ВОД в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951).
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред'явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
Утім, ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав до матеріалів справи жодних доказів відсутності у позивача 07.11.2024 військово-облікового документу.
Крім цього, згідно довідки від 29.11.2024 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 з 13.11.2024 по теперішній час.
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга №7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)
Оскільки суб'єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин справи, суд констатує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не довів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 210-1 ч. 2, 247, 249, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 08.11.2024 № 18821, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст.210-1 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Дата складення повного тексту рішення: 24.03.2025.
Суддя: