Справа № 686/7175/25
Провадження № 2/686/3480/25
про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В. перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України та ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через представника Алієва Нурай звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Перевіривши позовну заяву встановлено, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
На підтвердження повноважень Алієва Нурай до позовної заяви долучено копію довіреності 3638 від 05.12.2024 року.
Частина 1 статті 58 ЦПК України визначає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно частини 3 статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник визначено частиною 1 статті 60 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 звертала увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України (яка відповідає положенням статті 58 ЦПК України) для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених ч.3 ст.58 ЦПК України документів, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту) або посадової інструкції, які можуть підтвердити повноваження Алієва Нурай діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Також до позовної заяви не надано доказів того, що ОСОБА_2 , який підписав позовну заяву, має статус адвоката. Отже, позовна заява вважається такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 18 липня 2024року у справі № 461/6489/19(провадження № 61-9753ск24).
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На підтвердження своєї реєстрації, як юридичної особи, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНСІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» надало суду копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №624024 від 12.01.2010 видавник державний реєстратор Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Дубина А.Б.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи підприємця» № 3205-VI від 07.04.2011 скасовано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та внесено зміни до ст. 3 ч. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якими визначено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи здійснюють реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, асоціацій органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій, визначений законом, та видають виписку з Єдиного державного реєстру, оформлену державним реєстратором у відповідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи.
П.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачає,що виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі виписка) документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та податкових органах, видачу документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію;
Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі (п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» при зверненні до суду не надано доказів про свою реєстрацію у Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати особі, яка подала позовну заяву, строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання особою, яка подала позовну заяву, цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 58, 60, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків заяви у строк, встановлений судом, відповідно до ч. 3 ст. 185ЦПКУкраїни позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа