Справа № 459/306/25
Провадження № 1-кп/459/23/2025
25 березня 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000004 від 09.01.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Здолбунів, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 17.12.2003, раніше не судимого, який не є адвокатом, депутатом, нотаріусом,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно у період з 30.04.2024 по 11.11.2024, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози її національній безпеці, перебуваючи на той час за місцем свого проживання за адресою: Львівська область, м. Червоноград, (тепер Шептицький) використовуючи власний мобільний телефон марки Redmi Note 9 Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 , будучи адміністратором Viber-каналу «ПОГОДА В ЯВОРІВСЬКОМУ РАЙОНІ» (попередні назви - «АНТИПОЛІЦІЯ ЯВОРІВСЬКОГО РАЙОНУ» та «АНТИПОЛІЦАЙ 2»), маючи права та можливість поширювати та адмініструвати публікації у вказаному Viber-каналі, поширював у ньому повідомлення, а також адміністрував поширені у каналі повідомлення від інших учасників каналу, які містять інформацію про дати і місце проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, чим перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України, передбаченій Законами України «Про Збройні Сили України», «Про загальну мобілізацію», Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, а саме процесу оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, адже особи, які проінформовані засобами масової інформації або за допомогою мобільних додатків, ухиляються від отримання повісток шляхом залишення місця проживання (реєстрації), уникнення спілкування із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов'язаних), які прибувають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та можуть бути сплановані до призову під час мобілізації, що у свою чергу ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово-організаційних структур Збройних Сил України.
Такі дії обвинуваченого кваліфіковано, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
у даному кримінальному провадженні між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 , у порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Сторонами угоди узгоджено покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням звільнення на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням в межах визначеного судом іспитового строку.
Угода містить умови щодо наслідків її укладення та затвердження, передбачені статтею 473 КПК України; при укладенні угоди обвинуваченому роз'яснено установлені статтею 476 цього Кодексу наслідки її невиконання.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 114-1 КК України, вид покарання, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.
Захисник обвинуваченого не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд прийшов до такого висновку.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена
угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, оскільки перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Дане кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної 25.03.2025 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000004 від 09.01.2025 і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
Вирішуючи питання про відповідність узгодженого сторонами виду та міри покарання обвинуваченому, судом ураховано: особу винного, який є людиною молодого віку, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра не перебуває. Щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення є обставинами, що пом'якшують покарання; обставин, які обтяжують йому покарання, судом не встановлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не має.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експертів, у кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Арешт на майно підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 314, 374, 468, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25.03.2025 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000004 від 09.01.2025.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме:
мобільний телефон марки Redmi Note 9 Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 та мобільний телефон марки Honor 8s Imei1: НОМЕР_5 , Imei2: НОМЕР_6 із сім-картою мобільного оператора «Лайф» НОМЕР_7 - конфіскувати в дохід держави.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про арешт майна від 13.11.2024 - скасувати після вступу вироку у законну силу.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з моменту вручення його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1