465/1750/25
2-а/465/149/25
24.03.2025 м.Львів
Франківський районний суд міста Львова в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Швед О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови серії ЕНА №4141692 про адміністративне правопорушення від 24.02.2025, -
встановив:
У провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови серії ЕНА №4141692 про адміністративне правопорушення від 24.02.2025.
Від Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у справі №465/1750/25 на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Втім позивач подав через канцелярію суду заяву, згідно якої зазначає, що він ознайомився із матеріалами справи та не заперечує факту, що він знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Простить замінити належного відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції та Департамент патрульної поліції Національної поліції України на Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, як належного відповідача у цій справі. Розгляд заяви просить проводити без його участі.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши заяву позивача та клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Питання заміни належної сторони врегульоване статтею 48 КАС України.
Відповідно до ч.ч.3-7 цієї статті, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4141692 від 24.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, винесена поліцейським Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Фещуком Володимиром Васильовичем.
Суд зазначає, що в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2020 по справі № 742/2298/17 викладено позицію щодо належного відповідача у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до якої, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного в рамках справи № 826/1460/16, адміністративне провадження № К/9901/1815/17 (ЄДРСРУ № 72289138) вказує, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Враховуючи те, що поліцейськийКременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області старший сержант поліції Фещук Володимиром Васильовичем при винесенні постанови серії ЕНА №4141692 від 24.02.2025 діяв від імені Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, відтак суд дійшов висновку, що заява позивача та клопотання представника відповідача є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Належний відповідач у даній справі - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Валова, буд. 11, код ЄДРПОУ 40108720, що відноситься за територіальною підсудністю до юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Окрім того, за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, отриманих судом 12.03.2025 вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації 24.12.2019 в межах м.Львова.
Зважаючи на викладене, позовна заява не підсудна Франківському районному суду м. Львова.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Суд також акцентує увагу на тому, що дана ухвала не є відступом від дотримання принципу недопустимості спорів про підсудність, а є ухвалою, яка визначає встановлений законом суд, гарантування розгляду справи яким, є основою практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») щодо належної юрисдикції судових органів.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, оскільки позивач не зареєстрований у встановленому законом порядку на території Франківського району м.Львова, та у зв'язку із заміною відповідача дана адміністративна справа підлягає направленню за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Керуючись ст.ст. 20, 25, 29, 30, 48, 229, 243,248,250,256,293-295, 318 КАС України ,суд -
постановив:
Заяву позивача та клопотання представника відповідача задоволити.
Замінити неналежного відповідача по даній справі - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції та Департамент патрульної поліції Національної поліції України, на належного - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Валова, буд. 11, код ЄДРПОУ 40108720).
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №4141692 про адміністративне правопорушення від 24.02.2025 передати на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Спір про підсудність справи між судами не допускається.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кушнір Б.Б.