Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 5023/5567/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.
розглянувши заяву АТ "Універсал Банк" вх. №23787 від 20.09.2024 про заміну кредитора його правонаступником
по справі за заявою Фізична особа - підприємець Адікайбе Крістіантус Онебучі
до Фізична особа - підприємець Адікайбе Крістіантус Онебучі
про визнання банкрутом
- ліквідатор Безпалий С.О. (через кабінет системи "Електронний суд"),
- ФОП Онугху Т.Ю. ( АДРЕСА_1 ),
- АТ "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19),
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ),
- АТ "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100)
за участю:
ліквідатора - Безпалого С.О. (на оголошення судового рішення не з'явився)
АТ "Універсал Банк" - не з'явився
Постановою Господарського суду Харківської області від 17.12.2012 ФОП Адікайбе К.О. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Запорожця І.С.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2014 задоволено скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на дії ліквідатора, усунено арбітражного керуючого Запорожця І.С. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП Адікайбе К.О.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Татіщева О.Є.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2014 задоволено клопотання ОСОБА_2 про припинення його обов'язків як ліквідатора у даній справі; звільнено арбітражного керуючого Татіщева О.Є. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; призначено ліквідатором ФОП Адікайбе К.О. арбітражного керуючого Михайлову М.М.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2015 задоволено клопотання ОСОБА_3 про звільнення її від обов'язків ліквідатора банкрута; звільнено Михайлову М.М. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП Адікайбе К.О.; призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Безпалого С.О.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду №74/2024 від 01.04.2024 проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024, для розгляду справи №5023/5567/12 визначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою суду від 08.04.2024 було прийнято справу №5023/5567/12 до провадження судді Прохорова С.А. та було призначено судове засідання у справі на 13.05.2024.
20.09.2024 до суду надійшла заява АТ "Універсал Банк" в якій заявник просить суд замінити кредитора у справі №5023/5567/12 - Акціонерне товариство “Універсал Банк», 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352, на процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Кредит-Капітал», 03035, м. Київ, вул. Сурикова, За, ідентифікаційний код юридичної особи 35234236.
В судове засідання представник АТ "Універсал Банк" не з'явився.
Ліквідатор в судовому засіданні 17.03.2025 заперечував проти заяви АТ "Універсал Банк".
17.03.2025 судом було розглянуто заяву АТ "Універсал Банк" про заміну кредитора у справі №922/5567/12 та оголошено переву на стадії ухвалення судового рішення за результатами розгляду заяви до 24.03.2025.
Ліквідатор 24.03.2025 на оголошення судового рішення в засідання не з'явився.
Представник кредитора АТ "Універсал Банк" подав клопотання про його участь в засіданні в режимі відеоконференції, однак 24.03.2025 до конференції не під'єднався.
Вирішуючи заяву АТ "Універсал Банк" про заміну кредитора у справі №922/5567/12, суд зазначає наступне.
АТ "Універсал Банк" є кредитором банкрута - ФОП Адікайбе К.О. на суму 203 361,81 грн.
Вимоги ПАТ "Універсал Банк" виникли на підставі кредитного договору № ВL25502 від 11.09.2008 року.
В обґрунтування своєї заяви Банк посилається на те, що між Акціонерне товариство “Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №UB-OP/17-118 "Про відступлення прав вимоги".
У постанові від 06.05.2021 у справі №910/2526/14 колегія суддів Касаційного господарського суду із посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.02.2020 у справі No 918/335/17 дійшла висновку про те, що стосовно спорів, які згідно зі ст. 7 КУзПБ розглядають за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство, мають застосовувати загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і, зокрема, ст. 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого вніс до реєстру кредиторських вимог правонаступник, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (ст. 43 КУзПБ).
Такий саме висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду від 28.01.2021 у справі №50/311-б.
Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові у справі від 19.05.2021 №925/236/15, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 12 ГПК України норми Закону про банкрутство (КУзПБ) застосовують переважно як спеціальні норми права. Якщо в спеціальному Законі з питань банкрутства (КУзПБ) немає іншого врегулювання інституту правонаступництва, норми чинного ГПК України мають бути застосовані як загальні норми процесуального права.
Статтею 43 КУзПБ встановлено наступне:
1. У разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.
2. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Водночас самого лише факту заміни кредитора у зобов'язанні за участю боржника банкрута недостатньо для того, щоб новий кредитор набув відповідного статусу в процедурі банкрутства. З огляду на це Верховний Суд напрацював практичні аспекти регламентації порядку та підстав заміни кредитора у справах про банкрутства.
Під час вирішення зазначеного питання заміни кредитора у справі про банкрутство, перш за все, необхідно враховувати, що чинним законодавством передбачено порядок заміни правонаступником саме кредитора боржника, тобто особи, грошові вимоги якої уже визнав суд та "формалізував" відповідним процесуальним рішенням. Саме такий висновок випливає із положень ч. I ст. 43 КУзПБ, згідно з якою в разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника чи іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.
Водночас Касаційний господарський суд неодноразово зазначав, що набуття статусу кредитора остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах від 23.01.2020 у справі №913/444/18, від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.
У постанові Касаційного господарського суду від 10.02.2021 у справі №6/1-10 колегія суддів суду касаційної інстанції наголосила, що для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити, чи було визнано кредиторські вимоги право попередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. Водночас, оцінюючи обсяг переданих прав, необхідно врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Передумовами для заміни кредитора у справі про банкрутство правонаступником є: а) формалізація вимог право попередника у відповідній ухвалі про визнання кредиторських вимог; б) визначення обсягу прав вимоги, за яким відбувається відступлення. Саме ці аспекти є вкрай важливими до врахування під час практичного застосування механізму процесуального правонаступництва.
Передання за договором відступлення права вимоги (договором цесії) від кредитора своїх прав іншій особі є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має звернутись до суду із заявою про заміну кредитора у справі про банкрутство (або у виконавчому провадженні щодо боржника) з наданням йому відповідного статусу.
Як, вбачається з матеріалів справи ні АТ “Універсал банк» ні ТОВ Фінансова компанія "Кредит-Капітал» з моменту підписання договору уступки права вимоги від 14.03.2017 року не повідомляли про це до Господарського суду Харківської області або арбітражного керуючого Безпалому С.О. відомостей про здійснене правонаступництво, як і не зверталися з заявами щодо зміни кредитора по справі, аж до вересня 2024 року.
Таких заяв не подавалося й ТОВ Фінансова компанія "Кредит-Капітал», яку банк зазначає своїм правонаступником.
Крім того, Кредитором АТ “Універсал банк» не долучено й доказів на підтвердження оплати ТОВ Фінансова компанія "Кредит-Капітал» згідно за п. 4.1 договору відступлення права вимоги (договором цесії) як і доказів повідомлення боржника та ліквідатора про відступлення своїх вимог.
Всі ці обставини викликають сумнів в тому, що ТОВ Фінансова компанія "Кредит-Капітал» реально набуло право вимоги до боржника.
Суд зазначає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дослідивши договір №UB-OP/17-018 "Про відступлення прав вимоги" суд зазначає, що ним сторонами погоджені наступні умови.
Відповідно до п.1.1 вказаного вище Договору Цедент передає (відступає) належне йому Право вимоги до Боржників за Кредитними договорами, перелік яких (Кредитних договорів та Боржників) міститься у реєстрі боргових зобов'язань, а Цесіонарій приймає Право вимоги та зобов'язується сплатити Цеденту Купівельну ціну в розмірах, порядку та строки/терміни, вказані у цьому Договорі. Реєстр боргових зобов'язань наведений у Додатку № 1 до цього Договору та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.1.5 відступлення права вимоги в розумінні даного Договору полягає в продажі Цедентом Цесіонарію належного йому Права вимоги до Боржників сплатити ними нараховані за Кредитними договорами та вчасно не сплачені грошові кошти. Порядок та процедура продажу Права вимоги визначаються умовами даного Договору, та відповідними додатками до нього, які є невід'ємною частиною цього Договору.
П. 3.1 договору сторонами було визначено, що Права Вимоги за Кредитними договорами, вказаними в пункті 1.1 цього Договору, вважаються відступленими Цедентом Цесіонарію з моменту підписання Сторонами Договору, Акта приймання-передачі Рестру боргових зобов'язань ТА ПЕРЕРАХУВАННЯ Цесіонарієм на користь Цедента у повному обсязі Купівельної ціни, зазначеної у пункті 4.2 цього Договору. Сторони Договору домовилися про те, що Акт приймання-передачі Реєстру боргових зобов'язань має бути підписаний Сторонами Договору не пізніше дати підписання Договору.
Згідно п. 4.1. Сторони домовились, що на дату укладення Сторонами цього Договору загальна Купівельна ціна складає 380 227,44 гривень без урахування ПДВ.
Згідно п. 4.2 - Для належного виконання Цесіонарієм обов'язків за цим Договором, Цесіонарій здійснює одноразове перерахування Купівельної ціни у розмірі, вказаному в п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок Цедента із використанням банківських реквізитів, вказаних в Додатку №5 до цього Договору, в день укладення Договору.
Як було зазначено вище, Заявником не було надано ні до його заяви про здійснення правонаступництва ні на момент розгляду цієї заяви по суті доказів перерахування Купівельної ціни у розмірі, вказаному в п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок Цедента.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відступлення Права Вимоги за договором №UB-OP/17-018 не відбулося, і Банк не вибув з будь-яких правовідносин, які склалися між ним і Боржником.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмовляє в задоволенні заяви банка про заміну кредитора у справі.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви АТ "Універсал Банк" вх. №23787 від 20.09.2024 про заміну кредитора у справі №922/5567/12.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.03.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Прохоров С.А.