ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.03.2025Справа № 910/12538/24
За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 16128,08 грн вартості недостачі вантажу
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі - позивач) 16128,08 грн вартості нестачі вантажу, який перевозився по залізничним накладним №№ 45269628, 45479193, 46145686.
Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки останнім не доведено вини відповідача в неналежному виконанні його зобов'язань.
Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій позивач навів свої доводи на спростування викладених відповідачем у відзив аргументів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
У період з червня по липень 2024 року позивач як вантажовідправник, завантажив угілля кам'яне марки Г-газовий у вагони: - 62008404 в кількості 70,00 тон по залізничній накладній №45269628; - 56617988 в кількості 68,90 тон по залізничній накладній №45479193; - 62924089 в кількості 69,90 тон по залізничній накладній №46145686, та передав вказаний вантаж відповідачу для перевезення вантажоодержувачу Бурштинська ТЕС.
Як вбачається зі змісту пункту 110 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" від 6 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут), Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.
Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644) накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів накладна відповідно до цих Правил може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
З матеріалів справи вбачається, що під час перевезення вказаного вище вантажу на станції Бурштин Львівської залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля у деяких вагонах, про що складені комерційні акти:
- у комерційному акті №388103/23 від 15.06.2024, який складений на підставі акту загальної форми ГУ-23 №1412 від 15.06.2024 щодо вагону №62008404 за накладною №45269628 зазначається про те, що фактично при переважуванні встановлено: брутто 90400 кг, тара 22150 кг, нетто 68250 кг, що менше документа 1750 кг. Маркування проглядається і відповідає електронному документу. Справа по ходу поїзда над 2-3 люком виявлено воронкоподібне заглиблення розміром близько 900 мм х 900 мм х 800 мм. Маркування в місці заглиблення відсутнє. З правої сторони нещільне прилягання кришки люка до арміровочного листа, зазор довжиною 600-750 мм, висотою 80-90 мм. Зазори в люках закладені паклею. Виявлено старі сліди просипання вантажу. Огляд вагона проводився спільно з ОРВ Мельник М.Б. Вагон в технічному відношенні справний, про що складений акт ГУ-106 №5 ст. Бурштин від 15.06.2024. Вагон бездверний, глухі торцеві стінки, розвантажувальні люки обох сторін закриті. На момент огляду та видачі просипання вантажу не було. В акті загальної форми ГУ-23 за №1412 від 15.06.2024 також зазначено, що в місці виїмки маркування відсутнє;
- у комерційному акті №388103/26 від 28.06.2024, який складений на підставі актів загальної форми ГУ-23 №1468 від 27.06.2024 та №1469 від 28.06.2024 щодо вагону №56617988 за накладною №45479193 зазначається про те, що фактично виявлено брутто 88900 кг, тара 21750 кг, нетто 67150 кг, що менше документа 1750 кг, навантаження на рівні бортів, маркування ледь проглядається. На поверхні вантажу справа по ходу поїзда виявлено два воронкоподібні заглиблення над 4 люком 50 см х 40 см х 10 см, над 4-5 люками 150 см х 140 см х 50 см. Слідів ходіння не виявлено. Огляд вагона проводився із ОРВ Галгун В.М., вагон технічно не справний, тріщина і корозія двох поперечних брусів кришки 4 люка довжина 500 мм, висота прогину кришки люка 150 мм, довжина 600 мм, висота прогину кришки люка 160 мм, про що складено акт ГУ-106 №6 ст. Бурштин від 28.06.2024, вагон бездверний, люка закриті, при видачі вантажу просипання не було. В актах загальної форми ГУ-23 за №№1468, 1469 зазначено про те, що в місці заглиблення маркування відсутнє;
- у комерційному акті №388103/50 від 31.07.2024, який складений на підставі актів загальної форми ГУ-23 №№1635, 1639 від 31.07.2024, щодо вагону №62924089 за накладною №46145686 зазначається про те, що фактично брутто 89900 кг, тара 22450 кг, нетто 67450 кг, що менше документа 2450 кг. Навантаження нижче бортів, маркування не проглядається. На поверхні вантажу над 5-6 люк посередині вагона виявлено воронкоподібне заглиблення 150см х 150 см х 60-100см. Слідів ходіння не було. В місцях заглиблення маркування відсутнє. Огляд вагона проводився з ОРВ Януш І.П. Вагон в технічному відношенні не справний, тріщина поперечного бруса кришки 2 люк довжиною 500 мм, висота прогину 140 мм, про що складено акт ГУ-106 №13 ст. Бурштин від 31.07.2024, вагон бездверний, люка закриті. При видачі вантажу просипання не було. В актах загальної форми ГУ-23 за №№1635, 1639 зазначено про те, що в місці заглиблення маркування відсутнє.
Згідно зі статтею 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Частиною 1 статті 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 129 Статуту визначено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Згідно з частинами 1, 3 статті 314 ГК України, положення яких кореспондуються з положеннями статті 924 ЦК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до переуступних написів на накладних №№ 45269628, 45479193, 46145686 за підписом повноважних осіб та печатки вантажоодержувача, право на пред'явлення даного позову передано позивачу.
З наявних у матеріалах справи довідок відповідача від 25.06.2024 №1/2036, від 02.07.2024 № 1/2117/1, від 30.08.2024 №1/2690, які підписані директором та головним бухгалтером позивача, а також скріплені печаткою вказаної юридичної особи, вбачається, що вартість 1 тони втраченої вугільної продукції за залізничною накладною № 45269628 складає 4416,70 грн з ПДВ, за залізничною накладною №45479193 складає 4410,97 грн з ПДВ, за залізничною накладною №46145686 складає 3889,49 грн з ПДВ.
У пункті 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила видачі вантажів), встановлено норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси.
Зокрема, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0- 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Судом встановлено, що в пунктах 20 залізничних накладних №№ 45269628, 45479193, 46145686 зазначено, що вугілля кам'яне марки Г-газовий, яке перевозилось на підставі цих документів, було завантажене в твердому стані.
За таких обставин, з урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься, зокрема, до перевезення мінерального палива (вугілля кам'яного) вологість якого складає 0 %.
Слід зазначити, що положеннями статей 115, 130, 133 Статуту не передбачено обов'язку надання доказів сплати вартості вантажу, а документами, які у встановленому законом порядку свідчать про вартість втраченого вантажу, у даному випадку є довідки відправника про вартість 1 тони вантажу по кожному спірному вагону та накладній.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків.
Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
Оскільки розрахунок збитків, спричинених внаслідок недостачі вантажу у вказаному вагоні, проведений позивачем відповідно до Правил видачі вантажів із застосуванням норми природної втрати 1 %, та становить 4637,54 грн у вагоні №62008404, 4680,04 грн у вагоні 56617988, 6810,50 грн у вагоні №62924089, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 16128,08 грн, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 76; ідентифікаційний код 00178353) 16128 (шістнадцять тисяч сто двадцять вісім) грн 08 коп. вартості нестачі вантажу та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.