ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4464/25
провадження № 3/753/2482/25
"21" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
02 березня 2025 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою, словесно погрожував та кидався в бійку, в результаті чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністратвиного правопорушеня не визнав та суду показав, що минулого року через суд розлучився з дружиною за її ініціативи. На даний момент змушений проживати з дружиною в гуртожитку, де їм надано дві кімнати, в силу скрутного матеріального становища. Мають двох спільних дітей, молодший син прожває із заявницею в одній кімнаті, старший син студент, а тому проживає окремо, а він проживає у другій кімнаті. На вихідних старший син приїздить в гості, а тому на момент конфлікту, описаного у протоколі, перебував разом з ними вдома. Жодних насильницьких дій чи висловлювань щодо колишньої дружини не вчиняв, а навпаки, дружина кидала в нього консервними банками, розбила йому руку.
Будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що дійсно вимушено проживає з чоловіком в силу життєвих обставин, з меншим сином спить в коридорі, старший син перебуває під впливом батька та вихований з його боку в дусі, що жінка має робити все, що скаже чоловік. 02.03.2025 року близько 21.30 год між нею та ОСОБА_1 виникла чергова сварка, колишній чоловік почав висміювати її зауваження зроблені в адресу молодшого сина, що переросло у домашнє насильство, а саме останній почав викручувати їй руки, ображати, нецензурно висловлюватися в її адресу в присутності дитини, внаслідок чого, вона вимушена була викликати поліцію. Також, працівниками поліції було винесено ТЗП, який її чоловік порушив на наступний день. Подібні ситуації раніше траплялися систематично, крім того чоловік неодноразово наносив їй тілесні ушкодження, а тому вона подала на розлучення однак вимушена до кінця навчального року проживати разом із колишнім чоловіком.
В судове засідання також прибув й свідок ОСОБА_3 , котрий суду показав, що проживає окремо від батьків, оскільки навчається, однак на вихідні приїжджає додому. Останнім часом не спілкується з жодним із батьків близько, однак на момент подій перебував вдома та стверджував, що між батьками виник побутовий конфлікт, в результаті якого мати викликала поліцію та заявила, що батько вчинив відносно неї насильство фізичного та психологічного характеру, однак таких дій він не спостерігав.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, заяву, пояснення, лист зі Служби у справах дітей та сім'ї, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рапорт, заслухавши пояснення сторін та свідка, прихожу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні.
Позиція потерпілої ОСОБА_2 щодо застосування відносно неї домашнього насильства є чіткою, послідовною та не змінною. Про вид та характер цього насильства вона чітко повідомляла, як у заяві так і у поясненнях на місці події, а також і у наданих в судовому засіданні показаннях, а тому підстав недовіряти вказаним твердженням потерпілої у суду немає. Окрім цього, слід зазначити, що основним доказом у вказаній категорії справ і є показання скривдженої особи.
Що ж до показань ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні то такі показання суд сприймає критично та розцінює виключно як позицію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене алміністративне правопорушення.
Також критично суд сприймає і показання свідка ОСОБА_3 , оскільки є очевидним, що його позиція зводиться до того, що він бажає, щоб подібних конфліктів між батьками не було, а якщо і трапляться то не виходили за межі квартири, тому саме із цих підстав він зайняв позицію батька.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи викладене, обставини та характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю, що останнього слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розлучені та не мають наміру більше проживати разом, суд в даному випадку не вбачає підстав для призначення проходження програми для кривдників у "Центрі у справах дітей та сім'ї Дарницького району" за адресою: вул. О.Кошиця, 11, каб. 222, м. Київ.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 н.м.д.г., що становить 170 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: