Єдиний унікальний номер 725/12132/24
Номер провадження 2-а/725/145/24
19.03.2025
Першотравневий районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді Галичанського О.І.,
при секретарі Симик І.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ) ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-
Представник позивача звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з вищевказаною адміністративною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог, посилався на те , що 12.11.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №1648 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
25.11.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та винесено Постанову №4690 притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Вказує, що зі змісту вищезазначеної постанови ОСОБА_1 ,будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних, отримав направлення від 12.11.2024 на медичний огляд ВЛК №2 з метою визначення придатності до військової служби під час мобілізації, від проходження медичного огляду відмовився.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення, абзацу 3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та стверджує, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення були здійснені з суттєвим порушенням вимог законодавства.
Враховуючи наведені обставини , просить суд скасувати Постанову №4690 від 25.11.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 000, 00 грн. та закрити провадження у справі.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Скерували до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Просили задовільнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відзиву на позовну заяву до суду не скеровував.
Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, встановив наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до матеріалів позову , за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП 25.11.2024 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 виніс постанову № 4690 про притягнення ОСОБА_1 до адміністраивної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі 17000 гривень.
Згідно даної постанови ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних отримав направлення від 12.11.2024 на медичний огляд ВЛК №2 з метою визначення придатності до військової служби під час мобілізації та від проходження медичного огляду відмовився.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до матеріалів справи, а саме оскаржуваної постанови , ОСОБА_1 знаходився в приміщенні збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав направлення від 12.11.2024 на медичний огляд ВЛК № 2 з метою визначення придатності до військової служби під час мобілізації , від проходження медичного огляду відмовився.
ОСОБА_1 під час складання протоколу пояснив , що відмовляється від проходження ВЛК у зв'язку із неможливістю подати повний пакет документів для проходження ВЛК.
Такі дії відповідачем по справі кваліфіковані як порушення абз. 3 ч.1 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Окрім посилання на відмову позивача від проходження медичного огляду , відповідачем не надано жодного доказу на доведення правомірності винесеної відносно ОСОБА_1 постанови.
Крім того, у оскаржуваній постанові міститься посилання на причину відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду .
Судом встановлено наступне.
Відповідач не надав доказів тому, що ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК і така відмова зафіксованана оформлена належним чином.
Оскаржувана постанова в порушення норм ст. 283 КУпАП, не містить обгрунтування її винесення.
Оскаржуваній постанові передує складання протоколу про адміністративне правопорушення, який також не підкріплений жодним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 210- 1 ч.3 КУпАП.
Відповідачем по справі не вказано , чи надавалась ОСОБА_1 можливість подати повний пакет документів для проходження ВЛК і він відмовився від цього.
У рішенні від 22.12.2010 №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).
За принципом презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.
Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено належними та допустимим доказами винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Керуючись ст. 33, ст. 210-1, 258, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст. 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов -задовільнити .
Скасувати Постанову №4690 від 25 листопада 2024 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 000 грн., закривши провадження по справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський