Справа № 953/82/25
н/п 1-кс/953/1899/25
"12" березня 2025 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 капітана юстиції ОСОБА_2 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000931 від 22.08.2024, прокурором ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5
підозрюваний - ОСОБА_4
захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6
секретар судового засідання - ОСОБА_7
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить продовжити строк дії запобіжного заходу стосовно громадянина України ОСОБА_4 , підозрюваного за ч. 2 ст. 114-2 КК України у кримінальному провадженні № 22024220000000931 від 22.08.2024, без визначення розміру застави.
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, та встановлені судом обставини.
Досудовим розслідуванням встановлено, що зверненням Верховної Ради України до Організації Об?єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації (далі - РФ) державою-агресором, затвердженим постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 №129-VIII, Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація (далі - РФ) визнана державою-терористом.
22 лютого 2022 року Президент РФ, реалізуючи план розв'язання та ведення агресивної війни та військового конфлікту на території України, діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 05:00 годині, на виконання злочинного наказу президента рф володимира путіна військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв?язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено по теперішній час.
В ході досудового розслідування встановлено громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за відсутності патріотичних переконань, є негативно налаштованим проти військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, які для забезпечення національної безпеки та оборони України здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії РФ.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 20.07.2024, ОСОБА_4 , використовуючи інстальовані на власному мобільному телефоні застосунок месенджера «Telegram» та авторизований у ньому аккаунт з найменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_7» (userid НОМЕР_2), добровільно налагодив постійний зв'язок з адміністратором російського телеграм-каналу « ОСОБА_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянином рф - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який використовує аккаунт у вказаному месенджері з найменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_8», прив'язаний до номеру телефону НОМЕР_1 .
У ході особистого листування через застосунок месенджера «Telegram» із вищевказаним користувачем у ОСОБА_4 , перебуваючого у невстановленому місці, у невстановлений слідством час, але не пізніше 20.07.2024, виник злочинний умисел, направлений на поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, за умов нерозміщення такої інформації у відкритому доступі ГШ ЗСУ, МОУ або іншими уповноваженими державними органами, в умовах воєнного стану.
З метою реалізації вищезазначеного кримінально-протиправного наміру, діючи умисно та добровільно, ОСОБА_4 , шляхом власного спостереження, а також особистого спілкування з іншими особами, здійснив дії, направлені на здобуття інформації щодо знаходження та руху підрозділів сил оборони України, які безпосередньо задіяні в військових заходах з наданні відсічі збройній агресії РФ.
Надалі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на поширення інформації про переміщення, рух, розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи авторизований на власному мобільному телефоні аккаунт у месенджері «Telegram» з найменуванням найменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_7» (userid НОМЕР_2), діючи умисно з ідеологічних переконань, добровільно, запропонував громадянину рф ОСОБА_9 отримати інформацію про переміщення, рух, розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, з використанням електронної пошти.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи авторизовану власну поштову скриньку з електронною поштовою адресою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », діючи умисно з ідеологічних переконань, добровільно, 19.08.2024 о 18 годині 40 хвилин в особистому листуванні з громадянином рф ОСОБА_9 , який використовує поштову скриньку з електронною поштовою адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », поширив відомості щодо дислокації підрозділів сил оборони України, які залучені до виконання завдань з надання відсічі збройній агресії РФ проти України, у вигляді скриншотів з застосунку «GoogleMaps» з наступними умовними позначеннями та відмітками місцевості:
- під умовним позначенням «укреп-район» відмічена місцевість поблизу села Мала Рогозянка, Золочівська громада Богодухівського району Харківської області, за географічними координатами: НОМЕР_3;
- під умовним позначенням «окопы-зубы дракона» відмічена місцевість поблизу села Мала Рогозянка, Золочівська громада Богодухівського району Харківської області, за географічними координатами: НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7;
- під умовним позначенням «мини-база всу» відмічена місцевість поблизум. Дергачі Харківського району Харківської області, за географічними координатами: НОМЕР_8;
- під умовним позначенням «мини-блок пост, пушка в лесу замаскирована» відмічена місцевість біля міста Дергачі Харківського району Харківської області, за географічними координатами: НОМЕР_11;
- під умовним позначенням «окопы» відмічена місцевість біля міста Дергачі Харківського району Харківської області, за географічними координатами: НОМЕР_9; НОМЕР_10;
- під умовним позначенням «укреп-район с окопами и вагоничками, вмонт. в окопы» відмічена місцевість біля села Феським в Золочівській громаді Богодухівського району Харківської області, за географічними координатами: НОМЕР_12; НОМЕР_13.
Згідно отриманих відомостей від ОТУ «Харків» Тактичної групи «Слобода», які залучені до виконання бойових завдань з надання відсічі збройній агресії РФ проти України, у вказану дату на зазначеній місцевості та безпосередній близькості дійсно перебували та виконували завдання за призначенням підрозділи вказаного формування.
При цьому, зазначена інформація поширена ОСОБА_4 , не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
16.01.2025 громадянину України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
2. Позиція учасників у судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, яке просила задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або визначити розмір застави.
3. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Разом із цим, положеннями статті 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).
3.2. Продовження існування ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на продовження існування ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 5 частини 1 статті 177 КПК.
3.4.1. Продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_4 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України. Останній неодноразово звертався до адміністратора російського телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянину рф - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з проханням допомогти йому покинити територію України шляхом виїзду до рф.
3.4.2 Продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування про те, що за обставин даного кримінального провадження зазначений ризик існує, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлені усі обставини кримінального правопорушення, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі знищити, сховати або спотворити невстановлені слідством електронні пристрої, які останній використовув при вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, з використанням наявних у ОСОБА_4 електронних пристроїв останній може дистанційно видалити власний аккаунт у месенджері «Телеграм», з якого ОСОБА_4 поширював відомості щодо дислокації підрозділів сил оборони України, які залучені до виконання завдань з надання відсічі збройній агресії РФ.
3.4.3. Продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки для вчинення інкримінованого підозрюваному злочину відсутня необхідність у проведені значної кількості підготовчих дій (підшукування знарядь вчинення злочину тощо), а також враховуючи ідеологічні та політичні погляди ОСОБА_4 , наявні достатні підставі вважати, що ОСОБА_4 , може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.3. Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що органом досудового розслідування доведено існування потреби у подальшому проведенні більшої частини із зазначених ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України.
Разом із цим, слідчий суддя відзначає, що обставинами, які перешкоджали проведенню цих процесуальних дій раніше, є складність кримінального правопорушення, обставини, які не залежать від органу досудового розслідування, а також особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що виконання всіх вище перелічених процесуальних та слідчих дій потребує додаткового часу, що охоплений строком досудового розслідування.
3.4. Застосування альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або ін шого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 капітана юстиції ОСОБА_2 , - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто по 16.04.2025 (включно), без визначення розміру застави.
Зобов'язати слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 капітана юстиції ОСОБА_2 негайно повідомити близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором підозрюваного ОСОБА_4 про продовження відносно нього строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та місце його перебування в порядку, передбаченому КПК України.
Строк дії ухвали встановити по 16.04.2025 (включно).
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений і підписаний 14.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1