Справа № 953/1824/25
н/п 1-кс/953/2031/25
"13" березня 2025 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_2 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000000537 від 19.04.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджен ця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працевлаштованого, військовозобов'язаного, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3
підозрюваний - ОСОБА_4
захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5
секретар судового засідання - ОСОБА_6
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
1. Зміст поданого клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000000537 від 19.04.2023, в якому громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на даний час представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв'язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.08.2023, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на виправдовування збройної агресії рф проти України.
З метою реалізації свого кримінального протиправного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23 год 18 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив та поширив у групі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" наступну публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_4 (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_5 в обмен на членство в НАТО. Спорные - это те, к которым Россия имела самое прямое отношение. Настолько прямое, что это были именно российские земли. А теперь взглянем на карту…».
Згідно з висновком експерта Зонального експертного сектора ІСТЕ СБУ в УСБУ в Харківській області № 14 від 11.02.2025, за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи мовлення встановлено, що у вищевказаній публікації міститься виправдовування збройної агресії рф проти України.
У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не маючи наміру на припинення розгорнутої ним злочинної діяльності, спрямованої проти міжнародного правопорядку, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав та байдуже ставлячись до наслідків агресивної війни, яку рф розв'язала і веде проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людяності, маючи злочинну мету, спрямовану на протиправну діяльність, не пізніше 08.04.2024, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, повторно прийняв рішення щодо втілення в життя виниклого злочинного умислу, направленого на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України.
З метою реалізації свого повторного кримінального протиправного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_6 о 20 год 51 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив та поширив у групі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" наступну публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_7 (мовою оригіналу): «…После фиаско с темой о том, что « ІНФОРМАЦІЯ_8 », украинские пропагандисты стали публиковать статью «The Times» о том, что « ІНФОРМАЦІЯ_9 » В очередной раз напоминаем: у России есть все средства для того, чтобы стереть Харьков с лица земли в кратчайшие сроки. Россия этого не делает по нескольким причинам, в том числе и чисто практическим. Например, неоднократно объясняли, что руинированый город намного труднее штурмовать. Верность данного тезиса подтвердила неудачная операция ЦАХАЛ в Газе. Так что все действия ВС РФ свидетельствуют о намерении освободить Харьков. А харьковчанам пора бы перестать воспринимать украинских пропагандистов…».
Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_10 о 18 год 32 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив та поширив у групі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" наступну публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_11 (мовою оригіналу): «Обстановка на Харьковском направлении в сторону Липцев. Населенный пункт Глубокое полностью освобождён армией России. Дальше Липцы - передовые группы уже выдвинулись в направлении окраин Липцев. Идет штурм».
Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_10 о 19 год 41 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив та поширив у групі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" наступну публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_12 (мовою оригіналу): «Обстановка на Харьковском направлении в сторону Липцев. Населенный пункт Глубокое полностью освобождён армией России. Дальше Липцы - передовые группы уже выдвинулись в направлении окраин Липцев. Идет штурм».
Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_13 о 20 год 24 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив та поширив у групі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" наступну публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_14 ) (мовою оригіналу): «Удивительная встреча на фронте: Русский воин и украинские волонтёры - честь и человечность против нацистских зверств ВСУ.
Г. Украинск - встреча русских штурмовиков группировки войск "Центр" и украинских волонтеров.
??Невероятная для украинцев история сегодня произошла в Украинске, куда волонтеры приехали эвакуировать жителей и наткнулись на российских бойцов.
??Вспомним, как ВСУшники расстреливали машины у Коренево и Суджи, когда люди эвакуировали мирное население...
А вот рассказ самого украинского волонтера о той встрече.
Вот так должны поступать и поступают люди. А скоты (пусть они себя хоть кем называют - "эльфами", "янголами" и т.д.) расстреливают мирняк из пулеметов и уничтожают его дронами. Как это было в районе Коренево и Суджи».
Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_15 о 06 год 17 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив та поширив у групі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" наступну публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_16 (мовою оригіналу): «В Киеве прямо на майдане есть лужайка, на которой с самого начала СВО ставят петлюровский флажок в честь денацифицированного террориста ВСУ. В 2022-м году эта традиция только начиналась, ОСОБА_8 было немного. Теперь же эта картина поражает...».
Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_17 о 14 год 36 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив та поширив у групі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" наступну публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_16 (мовою оригіналу): «Флаг КНДР поднят на терриконе у недавно освобожденного Цукурино на покровском фронте. Бойцы РФ вызвали истерику у ВСУ своими действиями».
Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_18 о 11 год 21 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив та поширив у групі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" наступну публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_19 ) (мовою оригіналу): «Украинцы, а вы знаете что будет с вами, если Путин выиграет войну?
А ничего!!! Будете жить и процветать без бомбежек, в тепле и со светом. Украина перестанет быть военным полигоном, куда со всего мира завозят вооружение, которое успешно уничтожает Россия. Не будет во главе вашего государства идиота, который постоянно угрожает расчленить и уничтожить Россию, навлекая на вас страшную беду. Вернутся домой ваши дети и отцы, при ОСОБА_9 это не произойдет никогда, ведь смерти украинцев продлевают жизнь этой твари. Изначально вам и вашей Родине ничего не угрожало, ваш народ будучи обманутым пропагандой, напрасно отдавал свои жизни спасая шкуру наркомана и его свиты».
Згідно з висновком експерта Полтавського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 823/824 від 12.11.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи, у публікаціях від 08.04.2024 та ІНФОРМАЦІЯ_3 " у соціальній мережі "Одноклассники" містяться висловлювання з лінгвістичними ознаками заперечення збройної агресії рф проти України та окупації частини території, глорифікація збройних формувань рф.
Крім того, згідно з висновком експерта Зонального експертного сектора ІСТЕ СБУ в УСБУ в Харківській області № 14 від 11.02.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи, у публікаціях від 11.09.2024, 21.10.2024 та 22.11.2024 групи " ОСОБА_10 " у соціальній мережі "Одноклассники" містяться виправдовування збройної агресії рф проти України.
13.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
2. Позиція учасників у судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, яке просила задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні не запепечували проти задоволення клопотання.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді.
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
3.2. Набуття статусу підозрюваного.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 складено і підписано 13.03.2025 та вручено останньому 13.03.2025.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останньої до їх вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протокол огляду від 16.07.2024, протокол огляду від 06.09.2023, протокол огляду від 26.12.2024, висновком експерта № 823/824 від 12.11.2024, висновком експерта № 14 від 11.02.2025, протоколом обшуку від 13.03.2025, іншими матеріалами кримінального провадження.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
3.4. Наявність ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваною дій, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (5) вчинити інші кримінальні правопорушення.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
З метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що: підозрюваний вчинив тяжкий злочин за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на певний строк, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду; відсутність міцних соціальних зв'язків.
3.4.2. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказаний ризик не доведено ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду. Навпаки, зі змісту клопотання слідує, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не судимий. Оскільки у підозрюваного відсутні ознаки прокримінальної поведінки, слідчий суддя зазначає про відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено із застосуванням пільгових інститутів кримінального права; наявність стійких соціальних зв'язків та постійного місця проживання; відсутність судимостей; низький ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
3.6. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або більш м'якого запобіжного заходу.
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме домашній арешт, оскільки застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливість для вчинення ним поза процесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Таким чином, слідчий суддя вважає достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваній залишати житло у певний період доби, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом із цим, слідчий суддя враховує обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк дії такого запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик вчинення ним дії, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово.
Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень частини 1 статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_2 , - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у межах строку досудового розслідування по 13.05.2025 (включно), який полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту - м. Дергачі Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Встановити строк дії ухвали по 13.05.2025 (включно).
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і підписаний 17.03.2025.
Слідчий суддя - ОСОБА_1