Справа № 569/25507/24
про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
24 березня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Бучко Т.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді,
В провадженні суду перебаває цивільна справа № 569/25507/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації у розмірі половини вартості придбаного під час шлюбу майна.
Ухвалою від 09 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 10 березня 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
21 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді.
Заяву мотивує тим, що суддя Бучко Т.М. системно «приймає сторону» позивача ОСОБА_2 06 лютого 2025 року ним подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України у зв?язку із виконанням ним конституційного обов?язку щодо захист суверенітету і територіальної цілісності України. Всупереч ст.251 ЦПК України суд у задоволенні його клопотання про зупинення провадження відмовив. Відмова у зупиненні провадження у справі викликає сумніви у об?єктивності судді. У свою чергу, не знайшовши підстав для зупинення провадження у справі (хоча це є обов?язком суду), суд знайшов підстави для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову. Доводи суду про те, що обставини, зазначені заявницею у позовній заяві (перебування у шлюбі, обсяг та вартість майна), підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, є явно незаконним. Фактично, на стадії вжиття заходів забезпечення позову суд прийшов до висновку про належність доказів, наданих позивачем. При цьому, позивач не надала жодних доказів, які б свідчили про придбання спірного майна саме ними як подружжям, не надано жодного доказу. А тому на підставі яких доказів та фактичних даних суд прийшов до переконання щодо законності вимог позивача про забезпечення позову невідомо. Рішення про накладення арешту на автомобіль вважає незаконним, упередженим, що викликає в нього думку про те, що суддя, не почавши ще розгляду справи по суті, заздалегідь знає, що ухвалить рішення на користь позивача. 30 серпня 2024 року суддею Бучко Т.М. ухвалювалося рішення в цивільній справі № 569/13053/24 за позовом ОСОБА_2 до нього про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, яким позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Ухвалюючи рішення у зазначеній справі суддя теж всі доводи, які надавалися ним під час розгляду справи, залишила поза увагою, до уваги прийняла виключно доводи позивача. Зазначені обставини, які проявляються, зокрема у задоволенні клопотань позивача та відмові у задоволенні законних клопотань відповідача, фактично наданні судом оцінки доказам, наданим позивачем на стадії вирішення питання про забезпечення позову, викликають сумніви в неупередженості та об?єктивності судді Бучко Н.В.
Відповідно до положень ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводуі заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) донаступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цбого кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (абз.2 ч.3 ст.40 ЦПК України).
Судове засідання у справі призначене на 26 березня 2025 року. Заява про відвід надійшла до суду 21 березня 2025 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання (з урахуванням вихідних днів 22 та 23 березня), а тому питання про відвід вирішує суд, що розглядає справу.
Частиною першою статті 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді. Згідно з п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом заяви ОСОБА_1 про відвід судді, сумніви позивача в неупередженості та безсторонності судді Бучко Т.М. грунтуються на незгоді з процесуальними рішеннями судді, а саме ухвалою від 06 лютого 2025 року про відмову в зупиненні провадження у справі, ухвалою від 13 березня 2025 року про забезпечення позову, рішенням суду від 30 серпня 2024 року у справі № 569/13053/24 про розірвання шлюбу між сторонами та стягнення аліментів.
Рішення у справі № 569/13053/24 набрало законної сили та відповідачем ОСОБА_1 не оскаржувалося. Вважаючи рішення про накладення арешту на автомобіль незаконним відповідач вправі оскаржити ухвалу про забезпечення позову до Рівненського апеляційного суду.
Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, враховуючи подання ним особисто заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, отримання кореспонденції в м.Рівне та відсутність заяви про бажання надати особисті пояснення у справі. Разом з тим, відмова у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не позбавляє відповідача права повторно звернутися до суду з таким клопотанням у разі, якщо він бажає особисто брати участь у розгляді справи.
Враховуючи, що незгода з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу, а інших обставин, які свідчать про упередженість або необ'єктивності судді Бучко Т.М. при розгляді цієї справи, у заяві про відвід не вказано, заявлений відвід є необґрунтованим, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.40, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя