Справа № 562/4499/18
25.03.2025 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області кримінальне провадження №12018180130000660, №12021181130000343 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, востаннє 23 вересня 2016 року вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 (Три) роки 6 (Шість) місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (Три) роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
31 жовтня 2018 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання негативних наслідків, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, з корисливих мотивів, повторно, з метою особистого збагачення, шляхом розбиття скла віконної рами проник у житловий будинок АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 30000 (Тридцять тисяч) гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
У подальшому, в період з 18 вересня 2021 року по 19 вересня 2021 року близько 23 год. 00 хв. (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання негативних наслідків, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, з корисливих мотивів, повторно,шляхом відкриття дверей проник в автомобіль марки "Renault Trafic", який знаходився на території будинковолодіння АДРЕСА_3 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , звідки таємно викрав бензокосу марки "Белмаш БГ-4200" вартістю 1821 грн. 63 коп., бензопилу марки "AL-KO" моделі BKS 4040І вартістю 2050 грн., а також акумуляторну батарею марки "Fiamm Black Titanium 110 Ah 950A", яка знаходилася неподалік вказаного автомобіля, вартістю 3039 грн. 60 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період з 18 вересня 2021 року по 19 вересня 2021 року близько 23 год. 00 хв. (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , керуючись єдиним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання негативних наслідків, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, повторно,шляхом відкриття дверей проник до підсобного приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав кабель живлення до зварювального апарату довжиною 10 метрів вартістю 300 гривень, електричний подовжувач довжиною 50 метрів вартістю 430 гривень, кабель живлення до зварювального апарату довжиною 30 метрів вартістю 1000 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 8641 (Вісім тисяч шістсот сорок одна) грн. 23 коп.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 спочатку свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково, а саме: повністю визнав вину у вчиненні крадіжки належних потерпілому ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 30000 гривень та заперечив свою причетність до вчинення таємного викрадення майна, що належить потерпілому ОСОБА_8 . У подальшому обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Дав суду показання, що 31 жовтня 2018 року близько 14 год. 30 хв. він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, розбив скло вікна, через яке проник до житлового будинку, в якому проживає потерпілий ОСОБА_6 , за адресою:АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 30000 гривень, з метою особистого збагачення. Крім того, в період з 18 вересня 2021 року по 19 вересня 2021 року він, з корисливих мотивів, таємно проник на територію будинковолодіння, що належить потерпілому ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 . На території вказаного будинковолодіння знаходився автомобіль марки "Renault Trafic", з якого він таємно викрав бензокосу та бензопилу, а також акумуляторну батарею, яка знаходилась поблизу автомобіля. Після цього він таємно проник до підсобного приміщення, що розташоване на території вказаного будинковолодіння, звідки таємно викрав кабелі живлення до зварювального апарату та електричний подовжувач. Щиро розкаюється у скоєному. Цивільний позов ОСОБА_6 визнав частково, обіцяє відшкодувати завдану кримінальним правопорушенням потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 30000 (Тридцять тисяч) гривень та моральну шкоду в розмірі 5000 (П'ять тисяч)гривень.
Представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі, просить задовольнити. Просить призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, будь-яких претензій до обвинуваченого не має. В обранні міри покарання для обвинуваченого покладається на розсуд суду.
Крім визнання вини обвинуваченим, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю та об'єктивно доведена зібраними і перевіреними в ході досудового розслідування та судового провадження доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив факт викрадення обвинуваченим ОСОБА_4 належних йому грошових коштів, які знаходилися у житловому будинку за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_2 . Надав суду показання, що він проживає одиноко. Вранці 31 жовтня 2018 року він поїхав на роботу в м.Здолбунів Рівненської області в ТОВ "Укрцемремонт", де працює електро-газозварником. Ввечері цього ж дня, коли він повернувся з роботи додому, то побачив, що на одному з вікон розбите скло, а всередині будинку розкидані його речі, тоді ж він виявив відсутність грошових коштів у сумі близько 60000 гривень, які він зберігав на ремонт будинку. Стверджує, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4 йому завдано моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних і фізичних стражданнях. Від пережитого у нього постійно болить голова та високий артеріальний тиск. Він втратив здоровий сон, апетит, у нього підвищилась нервова збудженість, значно погіршилось самопочуття. Після скоєння ОСОБА_4 крадіжки, він перебуває у скрутному матеріальному становищі, він позбавлений можливості повноцінно лікуватися, харчуватися, купувати собі одяг та інші необхідні речі. Крім того, він не має можливості відремонтувати свій будинок. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на його користь 60000 гривень матеріальної шкоди та 20000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтримав у повному обсязі, просить задовольнити.
Показання потерпілого узгоджуються з показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності відповідно до вимог ст.94 КПК України з точки зору належності, достовірності, допустимості та, відповідно, достатності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєних кримінальних правопорушеннях доведена повністю.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднані з проникненням у житло та інше приміщення, вчинені повторно.
При призначенні обвинуваченому покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно кримінальне правопорушення, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, є тяжким злочином.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує також дані про особу обвинуваченого, який на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що порушує громадський порядок, зловживає алкогольними напоями, не працює, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив нові умисні тяжкі злочини проти власності, що дає підстави вважати, що обвинувачений є суспільно небезпечною особою.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням всіх обставин справи, ступеню тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, наявність обтяжуючої покарання обставини, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, при цьому дані про особу обвинуваченого не свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання чи є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, та враховуються судом при призначенні йому покарання.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи ст.69-1 КК України до обвинуваченого, судом не встановлено, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, оскільки передбачений законом склад кримінальних правопорушень та рамки покарання відповідають один одному, а також те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 60000 (Шістдесят тисяч) гривень та моральної шкоди в розмірі 20000 (Двадцять тисяч) гривень, завданої кримінальним правопорушенням.
За ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст.129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі наведеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в межах висунутого обвинувачення.
Таким чином цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_6 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає задоволенню частково в розмірі 30000 гривень.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Виходячи із вимог розумності та справедливості, враховуючи характер, обсяг, тривалість та глибину душевних страждань ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 7000 (Сім тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування було накладено арешт на майно, а саме: кросівки темно-синього кольору із вставками білого кольору марки "Reebok", мобільний телефон марки "Xiaomi" з наявною в ньому мікро сім-картою.
У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.
Надані прокурором суду документи кримінального провадження № 12018180130000660, №12021181130000343 необхідно залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 7998 грн. 60 коп.
Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.100, 124, 128, 129, 369-371, 374- 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним по ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 3 (Три) роки 6 (Шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2016 року та призначити ОСОБА_4 покарання - 3 (Три) роки 7 (Сім) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 07 грудня 2021 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (Шістдесят) днів.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 7998 (Сім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 60 коп. витрат на залучення експертів.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 30000 (Тридцять тисяч) гривень - матеріальної шкоди та 7000 (Сім тисяч) гривень - моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Урешті позовних вимог - відмовити.
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року та 11 жовтня 2021 року на кросівки темно-синього кольору із вставками білого кольору марки "Reebok", мобільний телефон марки "Xiaomi" з наявною у ньому мікро сім-картою та бензопилу марки "AL-KО" моделі BKS 4040І.
Речові докази по справі:
- дактилокарту ОСОБА_4 , яка поміщена до пакету Експертної служби МВС України №3672869; відрізок аркушу паперу зі слідом пальців рук, який поміщено до пакету Експертної служби МВС України № 3673314; дактилокарту ОСОБА_6 , яка поміщена до пакету Експертної служби МВС України № 3672868; відрізок аркушу паперу з фраментом сліду низу взуття, який поміщено до пакету Експертної служби МВС України № 2393484; фрагменти слідів пальців рук, які поміщені до спецпакету Експертної служби України № 5260712; дактилокарту, заповнену на ім'я ОСОБА_4 , яка поміщена до спецпакету Експертної служби України № 5260716; фрагменти слідів пальців рук, які поміщені до спецпакету Експертної служби України № 5229908; дактилокарту, заповнену на ім'я ОСОБА_4 , яка поміщена до спецпакету Експертної служби України № 5229909, - знищити;
- мобільний телефон марки "Samsung" золотистого кольору, дві паперові коробки з написами "Redmi 6A" та "Sansung GALAXY J3", в якій наявний адаптер білого кольору, чотири посібники по користуванню телефоном на різних мовах, товарний чек від 31.10.2018 на купівлю мобільного телефону "Redmi 6A BLACK" - повернути власнику ОСОБА_12 ;
- бензопилу марки "AL-KО" моделі BKS 4040І - повернути власнику ОСОБА_8 ;
- кросівки темно-синього кольору марки "Reebok", які поміщено в пакет Експертної служби МВС України № 1589042; мобільний телефон марки "Xiaomi" чорного кольору з наявною у ньому мікро сім-картою, який поміщено до спецпакету НПУ №0035673, - повернути власнику ОСОБА_4 .
Документи кримінального провадження №12018180130000660, №12021181130000343 залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 (Тридцяти) днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.