Справа № 951/171/25
Провадження №3/951/115/2025
25 березня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли із СПД №1 (смт Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як встановлено в судовому засіданні, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.03.2025 о 18 год. 57 хв. на автодорозі М30 «Стрий-Дніпро-Ізварине», 114 км керував транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці, поведінка що не відповідає обстановці, підвищена жвавість ходи та мови, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало те, що водій не увімкнув світловий покажчик повороту при перестроюванні. Надалі при перевірці документів у водія встановлено, що він був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2024 на строк один рік.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 25.03.2025 на 11 год. 00 хв., не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не скористалася своїм правом бути присутньою під час судового розгляду справи, а тому, враховуючи, що статтею 268 КУпАП не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, суд вбачає підстави для висновку про необхідність розгляду справи за відсутності цієї особи.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою зокрема, серед іншого, передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП)
Відповідно до ч. 1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 04.03.2025 о 18 год. 57 хв. керував автомобілем марки «HYUNDAI SONATA», н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції на автодорозі М30 «Стрий-Дніпро-Ізварине», 114 км. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 працівники поліції виявили в нього явні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці, поведінка що не відповідає обстановці, підвищена жвавість ходи та мови, неприродна блідість, що дало їм підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння. Надалі при перевірці документів у водія встановлено, що він був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2024 на строк один рік.
На пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення наркотичного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 доводиться даними, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262211 від 04.03.2025;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.03.2025 о 19 год. 22 хв., з якого вбачається те, що ОСОБА_1 було направлено на огляд у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР у зв'язку з виявленими працівниками поліції у водія ознаками наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці, поведінка що не відповідає обстановці, підвищена жвавість ходи та мови, неприродна блідість;
- диску з відеозаписами, на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;
- постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4197197, відповідно до якої, 04.03.2025 водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП;
- довідці, виданій СПД №1 (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, відповідно до якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія;
- довідці, виданій СПД №1 (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 130 КУпАП притягався постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2024;
- постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що наведені докази доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 належним чином було роз'яснено підстави та процедуру проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також настання можливих наслідків у разі відмови водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд визнає досліджені докази, що містяться у матеріалах справи, належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Обставин, які би спростовували наявність події та складу адміністративного правопорушення або виключали адміністративну відповідальність за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею не виявлено. Склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, його майновий стан, і приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з наявною у матеріалах справи про адміністративне правопорушення довідкою №38380-2025 від 13.03.2025 за підписом начальника Сектору поліцейської діяльності №1 (смт Козова) Відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія не отримував. Разом з тим, у законі ? Кодексі України про адміністративні правопорушення не вживається поняття «наявність посвідчення водія» чи його «відсутність», мова йде саме про право керування транспортними засобами. Таке право особа набуває внаслідок проходження відповідного навчання, отримання навиків водіння, що дає підстави відповідним органам для видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Оскільки законом не передбачено альтернативного застосування стягнення за вчинення зазначеного правопорушення, тому суд з дотриманням вимог ч. 2 ст.130 КУпАП за результатами розгляду цієї справи застосовує щодо ОСОБА_1 також адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк. Стаття 30 КУпАП (із змінами та доповненнями) не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Вищенаведене кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 (справа № 702/301/20).
Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд враховує те, що у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП немає відомостей про те, що транспортний засіб «HYUNDAI SONATA», н.з. НОМЕР_1 , керуючи яким, 04.03.2025 ОСОБА_1 скоїв правопорушення, належить громадянину ОСОБА_1 , тобто особі, яка вчинила передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005, не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.
Відтак, враховуючи відсутність даних про те, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 за вищеописаних обставин, перебуває у його приватній власності, вважаю за неможливе застосувати до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, такий вид додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Таким чином, відповідно до положень п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підсумовуючи викладене, керуючись ст. 8, 130, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп., в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн 00 коп. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Cуддя Р.В. Чапаєв