465/4489/24
2/465/245/25
Іменем України
(заочне)
24.03.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Ванівського Ю.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в м. Львові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якому просить розірвати шлюб.
Позовну заяву мотивує тим, що 16 вересня 2008 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Франківським віділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. Від шлюбу у них народилося двоє дітей. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує на те, що тривалий час шлюб існує формально, з 2021 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують. Сімейне життя у них не склалося, Сім'я фактично пипинила своє існування. На підставі вищевикладеного, просить задоволити позовні вимоги.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від13.09.2024 року відкрито у справі спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу скеровувалася копія ухвали Франківського районного суду м.Львова від 13.09.2024 року та копія позовної заяви з додатками, на адресу його зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600290410964, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу скеровувалася копія ухвали Франківського районного суду м.Львова від 13.09.2024 року та копія позовної заяви з додатками, на адресу його зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_2 , засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600290413114, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Статтею 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Статтею 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст.ст.110,112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем 16 вересян 2008 року Франківським віділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 403, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Як встановлено судом, що між сторонами виникли розбіжності, у них різні погляди на життя, вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків, сім'я фактично розпалась, її збереження недоцільне.
Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неможливим, оскільки сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, строк для примирення нічого не змінить.
Згідно із ст. 6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони не підтримують сімейних відносин, позивач втратила до відповідача хороші почуття і помиритися з ним не бажає, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі ст.ст.12,89,141, 264,265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд -,
вирішив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 16 вересня 2008 року Франківським віділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 403.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 24 березня 2025 року
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Ванівський Ю. М.