Справа №204/10555/24
21 березня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О.,
при секретарі судового засідання Геревич Т.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
встановив:
Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернувся в Красногвардійський районний суд м. Дніпопетровська до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на утримання останнього в розмірі 1/4 з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпопетровська від 06 листопада 2024 року, вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до Берегівського районного суду Закарпатської області.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в управлінні служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради на обліку перебуває дитина, позбавлена батьківського піклування - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був народжений жінкою ОСОБА_2 . Після виписки жінки з пологового відділення, породілля ОСОБА_2 з дитиною у відділенні не перебувала, відвідувала хлопчика дуже рідко, а з травня 2024 року взагалі перестала відвідувати дитину. Враховуючи обставини, що дитина фактично залишилась без батьківського піклування, закладом охорони здоров'я за участі представників правоохоронних органів та служби у справах дітей було складено акт від 04.06.2024 про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я. Відповідно до розпорядження голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради №299-р від 24.06.2024 «Про реєстрацію народження дитини» зареєстроване народження та присвоєно дитині чоловічої статі - прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00045860665 від 05.07.2024 відомості про батьків дитини внесені до актового запису про народження відповідно до частини 2 ст. 135 Сімейного кодексу України (за рішенням органу опіки та піклування). Дитина, яка залишилась без батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взятий 10.07.2024 на первинний облік управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради. Відповідно до розпорядження голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради №344-р від 19.07.2024 «Про надання правового статусу дитині» ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. На даний час дитина перебуває у відділенні патології новонароджених та недоношених дітей з інфекційними захворювваннями КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради, мати дитини не приходить, не цікавиться станом здоров'я, та розвитком дитини, фактичне місце перебування останньої не відоме. Вказані факти свідчать про байдужість матері по відношенню до своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 , відповідачка ухиляється від виконання своїх обов?язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. А тому, просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати аліменти на утримання останнього в розмірі 1/4 з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, і до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивача - органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради Шевченко Г.В. в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву від 18.02.2025, згідно якої, у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання, просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила позов задоволити, проти заочного рішення не заперечила (а.с. 69-70).
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце такого повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення судового розгляду справи від неї не надходило (а.с. 77-78).
Так, згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Так, відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05 липня 2024 року (а.с. 9).
Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 2 ст. 135 СК України (за рішенням органу опіки та піклування) (а.с. 16).
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 залишила малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділенні патології новонароджених та недоношених дітей з інфекційними захворюваннями КНП "Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" Дніпровської міської ради, з дитиною не знаходилася, відвідувала її дуже рідко, що стверджується копією Акта закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я №476 від 04.06. 2024 року (а.с. 12).
Мати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 у відділення патології новонароджених та недоношених дітей з інфекційними захворюваннями КНП "Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" Дніпровської міської ради не приходила, станом дитини не цікавилася, турботу про її утримання не виявляла, що стверджується копією листа генерального директора вказаного закладу №777 від 05.09.2024 (а.с. 18).
Розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради №344 від 19.07.2024 малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с 19).
Разом з тим, згідно довідки управління служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради №03/17-2929 від 30.10.2024, в управлінні служби у справах дітей Центральнї адміністрації Дніпровської міської ради на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з 10.07.2024 по теперішній час перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до управління служби у справах дітей з питань дитини не зверталася, долею та здоров'ям хлопчика не цікавилася (а.с.22, 23).
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 2 ст. 157 СК України встановлено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони, не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.
Разом з тим, згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Згідно висновку Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такий вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 26-28).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_2 , будучи матір'ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинула такого у лікарні, після чого до дитини не приходила та не забрала дитину без поважної причини і не виявила щодо неї батьківського піклування, і як встановлено, така ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавилася станом здоров'я, фізичним та духовним розвитком дитини, суд вважає позовні вимоги позивача про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (ч. 3 ст. 166 ЦПК України).
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, те, що батьки повинні утримувати неповнолітніх дітей, та відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини, те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері так і батька дитини, суд вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 всіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Також, суд враховує, що відповідачка відзиву на позов та будь-яких заперечень з приводу позовних вимоги позивача не надала.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що позивач при пред'явленні позову був звільнений від сплати судового збору, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, ст. 6 Закону України "Про судовий збір", суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки в користь держави судовий збір в розмірі 1211, 20 грн..
Керуючись ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.91 №789-XII, ст. ст.150, 164, 180-184, 243, 244 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 141, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-
рішив:
Позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканку АДРЕСА_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його особистий розрахунковий рахунок, відкритий в банківській установі в розмірі 1/4 всіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , зареєтрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 в користь держави - 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр ФЕЙІР