Іменем України
21 березня 2025 року
м. Харків
справа № 634/853/24
провадження № 22-ц/818/1362/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сахновщинського районного суду від 13 листопада 2024 року у складі судді Зимовського О.С.,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, який було встановлено рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.09.2015 року у справі № 643/15695/14-ц та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.09.2015 року у справі № 643/15695/14-ц було стягнуто з ОСОБА_2 на її користь, аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 гривень щомісяця. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06.05.2015 року у справі №643/5623/15-ц шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано, після розірвання шлюбу позивачці залишено без змін « ОСОБА_5 ». Пізніше позивачка уклала шлюб із ОСОБА_6 та взяла шлюбне прізвище чоловіка ОСОБА_6 . На час ухвалення судового рішення від 06.05.2015 року у справі №643/15695/14-ц прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в розрахунку на місяць складав з 1 січня 2015 року - 1032 гривень. Станом на дату подання позову згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень. Тобто за час, що минув від дня набрання законної сили рішенням суду у справі №643/15695/14-ц розмір прожиткового мінімуму, 50 відсотків від якого є гарантованим мінімумом аліментів на утримання доньки позивачки, збільшився майже втричі. Однак, відповідач (боржник) продовжує сплачувати аліменти у фіксованому розмірі 500 гривень щомісяця, що порушує наведену норму. В той же час донька позивачки внаслідок досягнення певного віку має значно більші потреби на своє утримання (харчування, навчання, придбання одягу та ін.). Тому позивач просить змінити спосіб стягнення та розміру аліментів на утримання дитини.
Заочним рішенням Сахновщинського районного суду від 13 листопада 2024 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Рішення обгрунтовано тим, що належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров'я, інших обставин, які відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зміни способу стягнення аліментів та їх розміру, а також доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів в частці від такого доходу позивачкою не надано, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що позовні вимоги стосувалися не лише зміни розміру аліментів, а й зміни способу їх стягнення. Зазначені правові інститути є різними і відповідно до вимог закону застосовуються один від одного незалежно. на момент прийняття рішення у 2015 році Московський районним судом м. Харкова не було передбачено виключне право вибору способу стягнення аліментів того з батків, разом з яким проживає дитина. Таке право виникло у позивачки лише після викладення вказаної норми в редакції Закону №2037-VIII від 17.05.2017 і не може бути обмежено жодною умовою. Також апелянт зазначає, що обставини, за яких у 2015 році було визначено стягнення аліментів у твердій сумі 500 грн, що мало тимчасовий характер через тяжке матеріальне становище відповідача. Наразі потреби дитини та матеріальне становище відповідача є підставою для змініи розміру раніше призначених аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як встановлено судом та підтверджуються матеріалами справи, що рішенням Московського районного суду м. Харкова по справі №643/15695/14-ц від 01.09.2015, присуджено до стягнення з ОСОБА_2 , на користь позивача, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятьсот) грн, щомісячно з дня подачі заяви ( 16.10.2014 року ) до досягнення повноліття дитини.
Згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.05.2015 року у справі №643/5623/15-ц шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано, після розірвання шлюбу позивачці залишено без змін « ОСОБА_5 ».
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 23.01.2016 року прізвище ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_6 .
З інформації про виконавче провадження вбачається, що у боржника ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 12.03.2018 року за період з 16.10.2014 по 01.03.2018 року в сумі 23241 грн 93 коп., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписом ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В частині першій ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, в тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК УкраїниРозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2015 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволено частково .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн щомісяця.
Відповідно до Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким збільшено прожитковий мінімум на дітей від 6 до 18 років та встановлено в розмірі 3 196,00 грн.
Отже, враховуючи норми ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на дитину від 6 до 18 років становить 1 598,00 грн.
А тому, стягнуті аліменти за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2015, на думку колегії суддів, є недостатніми.
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що доводи апелянта про відсутність у неї обов'язку доводити зміну майнового стану є обґрунтованими.
Оскільки відповідно до с. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а стягненні аліменти відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2015, не відповідають СК України в частині мінімально можливого розміру аліментів, тому відсутність доказів змін майнового стану не є підставою для відмови у позові.
Зазначений висновок відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року справа № 367/10126/19 ( провадження № 61-17218св24 )
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, під час розгляду справи судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 13 листопада 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини задовольнити.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.
Заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 13 листопада 2024 року - скасувати.
Змінити спосіб стгнення аліментів визначений Московським районним судом м. Харкова від 01 вересня 2015 року.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 аліменти в розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2015 року (справа №642/15695/14-ц).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2662 (тисяча двісті одинадцять) гривень 72 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текс судового рішення виготовлено 21 березня 2025 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук