Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/128/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Петров Р. І.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
18.03.2025 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Москаленка Юрія Віталійовича на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, ідентифікаційний номер не встановлено, працюючого в КП Теплоенергетик ст. майстром, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано виннуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.,
за участю:
захисника - Москаленка Ю.В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Згідно постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 січня 2025 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 29.11.2024 року, о 09-03 год., керуючи автомобілем «Renault Logan», д/н НОМЕР_1 , по вул. Першій Виставковій, 6 в м. Кропивницькому, був зупинений працівниками поліції, які після підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, однак ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду, захисник Москаленко Ю.В., просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на його думку вказана постанова суду підлягає скасуванню в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, не повним з'ясуванням обставини справи та відсутності вини ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні, виходячи з наступного.
Так, при складанні протоколу поліцейський зазначив, що водій ОСОБА_1 об 09 годин 03 хв. вул. Виставкова, 6, в м. Кропивницькому керував транспортним засобом Рено Логан д.н. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився а також від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу ДРАГЕР АЛКОТЕСТ 6810 на місці зупинки водій ОСОБА_1 також відмовився , чим порушив п. 2.5 ПДР України.
До протоколу серії ЕПР 1 № 184483 від 29.11.2024р. інспектором додані два відео файли.
Проте, згідно наданих поліцейським відео на підтвердження порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, ОСОБА_1 не відмовлявся проходити в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, про що зафіксовано і підтверджено поліцейським під час розмови з ОСОБА_1 ( 9 год, 11 хв. відео). При цьому у інспектора поліції в наявності не було спеціального приладу ДРАГЕР АЛКОТЕСТР про що також зафіксовано на відео з нагрудної камери. Після повторного наполягання інспектором на те, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння розуміючи, що приладу Драгер Алкотестр у нього відсутній, водій ОСОБА_1 зазначив, що він не відмовляється від проходження медичного огляду що також підтверджується повторюванням поліцейського слів ОСОБА_2 ( 9 год. 12 хв. відео).
Натомість інспектор поліції не отримавши чіткої відмови ОСОБА_1 , від проходження на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу та в медичному закладі здоров'я, самостійно суб'єктивно вирішив що ОСОБА_1 відмовляється від проходження на стан сп'яніння маючи фактично на меті складення протоколу за порушення п.2.5 ПДР України при цьому не маючи в наявності спеціального приладу АЛКОТЕСТР ( 9 год. 13 хв. відео).
В подальшому відсутність факту відмови від проходження на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу та в медичному закладі здоров'я також інспектором не зафіксовано при фактичному складанні протоколу від 29.11.2024 що підтверджується відео, коли інспектор поліції запитує у ОСОБА_1 про бажання пройти огляд, але не дочекавшись чіткої відповіді в якій буде чітко зазначено ОСОБА_1 про відмову на проходження на стан алкогольного сп'яніння і не дочекавшись відповіді (будь- якої) прийняв рішення про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України. (9 год. 54 хв. та 54 відео).
Захисник зазначає, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.,
Сторона захисту зазначає також, що відмова від огляду на алкогольне сп'яніння за допомогою Драгера (як вважає поліцейський в протоколі серії ЕПР 1 № 184483 від 29.11.2024р), ще не дає підстав складати протокол про адміністративне правопорушення. Водій має право не погодитись з результатами огляду на Драгері, або відмовитися від проходження огляду на місці зупинки. Тоді співробітники поліції повинні оформити направлення до найближчого мед. закладу, де огляд проводить лікар. Але пропонування і отримання чіткої відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі поліцейським не зафіксовано, що є безперечною ознакою відсутності складу адміністративного правопорушення з диспозицією статті 130 КУпАП в розумінні «відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Сторона захисту звертає увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню про наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.
Захисник вважає, що за наведених обставин, у конкретному випадку, зазначення працівниками поліції у протоколі ознак алкогольного сп'яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи.
Крім того вважає, що працівниками поліції грубо порушено ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та, відповідно, ч. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, в частині здійснення безперервності відео фіксації, оскільки фіксація відеозаписів має ознаки переривання відеозапису та в подальшому у фактичне формування у єдиний відео файл шляхом вирізання конкретних об 'ємів даних та вставляння їх у єдиний відофайл.
Додані до матеріалів справи відеозаписи (зняті на нагрудну камеру) мають надзвичайно неналежний звукозапис, що взагалі унеможливлює правовий аналіз дій патрульних, тобто патрульним не забезпечено належний запис чим створено перешкоди для якісної відео фіксації, чим в свою чергу грубо порушено вимоги п.4 указаної Інструкції.
Сторона захисту вважає, що 29.11.2024 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, мала місце провокація працівника поліції, спрямована на отримання відмови ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкольного сп'яніння, з метою подальшого необгрунтованого складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Сторона захисту критично ставиться до мотивів суду першої інстанції, як доведеність вини ОСОБА_1 свідчить, те що «що під час ознайомлення з протоколом ОСОБА_1 останній не заперечував проти нього .... Та не наполягав на його проведенні». Така позиція суду першої інстанції, не узгоджується з ст. 62 Конституції України «Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.», яка має норму прямої дії.
Також факт підписання протоколу не може вважатись фактом визнання вини ОСОБА_1 з огляду на те, що даний факт не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Захисник вважає, що суд не надав належну оцінку та не врахував пояснення сторони захисту відносно, дикції та розмови з вповільненням, оскільки ОСОБА_1 має поважний вік 60 років та відповідно до вікових захворювань та протезування верхньої щелепи з повним змінним протезом має побічні ускладення, які підтверджується довідкою лікаря, яка перебуває в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши захисника ОСОБА_3 та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у підтримку апеляційних вимог та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Частина 1 ст. 130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже ОСОБА_1 , який реалізував своє право володіти і керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.11.2024 року, о 09-03 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Logan», д/н НОМЕР_1 , по вул. Першій Виставковій, 6 в м. Кропивницькому, був зупинений працівниками поліції, які після підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, однак ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР № 184483 від 29.11.2024 згідно якого ОСОБА_1 , 29.11.2024 року, о 09-03 год., керував транспортним засобом «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 , по вул. Першій Виставковій, 6 в м. Кропивницькому з ознаками алкогольного сп'яніня ( запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка що невідповідає обстановці). Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. Вказаний протокол підписаний особисто ОСОБА_1 без зауважень;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно якого огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я не проводився;
Відеозаписом, який долучений працівниками поліції до протоколу з якого убачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Renault Logan», д/н НОМЕР_1 , його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зкупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка що невідповідає обстановці, в розумінні розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а у разі незгоди особи з результатом або відмови від такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд першої інстанції повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень захисника, ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, апеляційний суд не приймає до уваги та вважає їх безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються наявним в матеріалах справи файлом відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції, на якому чітко зафіксовані дії ОСОБА_1 направлені на відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння.
Так, з відеофайлу вбачається, що працівник поліції на місці зупинки запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що останній погодився. Проте, фактично одразу зазначив, що не буде проходити огляд. За таких обставин, працівниками поліції правильно розцінено дії ОСОБА_1 , як відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Також, факт відмови у закладі охорони здоров'я, підтверджується направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5). А також відеозаписом долученим до матеріалів справи.
Доводи захисника про те, що відеозапис у справі має надзвичайно неналежний звукозапис не заслуговують на увагу, оскільки відео та звукозапис цілком надає можливість чути та розуміти учасників даної події та не надає підстав для будь-якого тлумачення висловлювань, як працівників поліції, так і водія ОСОБА_1 .
Доводи захисника про те, що сповільненість мовлення ОСОБА_1 пов'язано з його віком та захворюванням також не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до вимог п.2.5 ПДР України, ОСОБА_1 , як водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються, як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, постанова судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 січня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну захисника Москаленка Юрія Віталійовича залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 січня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко