Справа № 203/1777/21
Провадження № 2/0203/23/2025
24 березня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Клімової Н.А.,
за участі:
представника відповідача-2 - Коновала Р.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження питання про залишення без розгляду позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Інвент», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на майно придбане на торгах,
12.05.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивача - ОСОБА_1 - адвокат Шестіріков Андрій Васильович із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Інвент» (далі - відповідач-2, ТОВ ФК «Інвент»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання права власності на майно придбане на торгах, в якій позивач просить суд:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , придбану на прилюдних торгах, та, що на даний момент належить на праві власності, відповідно до даних з реєстру речових прав, ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 року, цивільну справу №203/1777/21, провадження №2/0203/898/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.
Згідно з інформацією, яка отримана від органу реєстрації місця проживання від 08.06.2021 року та 14.06.2021 року, відповідач-1 - ОСОБА_2 зареєстрованою за місцем проживання: АДРЕСА_2 , не значиться.
Ухвалою суду від 15.06.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого судового засідання.
06.08.2021 року Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив суд про те, що можливі виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_2 знищені, та просив суд розглядати справу за відсутності представника третьої особи за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
20.08.2021 року від представника відповідача-2 - ТОВ ФК «Інвент» - адвоката Сколоздри В.Р. до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача-2 по суті спору просив суд: застосувати строк позовної давності, відмовити у задоволенні позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.03.2023 року було задоволено повністю клопотання представника відповідача-2 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2, в цивільній справі №203/1777/21, та залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2, в цивільній справі №203/1777/21 - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (адреса місцезнаходження: 011133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020), задоволено повністю клопотання третьої особи про залучення правонаступника третьої особи-1 - Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в цивільній справі №203/1777/21, та залучено до участі в цивільній справі №203/1777/21 правонаступника третьої особи-1 - Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місцезнаходження: 49128, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Кондратюка Юрія, будинок 108; код ЄДРПОУ 44896456).
Ухвалою суду від 04.10.2023 року було задоволено повністю заяву представника позивача про витребування доказів в цивільній справі та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Деделюк Світлани Юріївни належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи щодо реєстрації іпотеки від 08.08.2020 року, індексний номер 53521389, іпотекодержатель ТОВ ФК «Інвент».
Відповідно до листа приватного нотаріуса від 14.12.2023 року, на виконання ухвали суду від 04.10.2023 року приватний нотаріус повідомила, що будь-які документи, про які порушено питання в ухвалі суду у справах державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю., не зберігаються, згідно з чинним законодавством.
11.04.2024 року представник відповідача-2 надав суду копію договору про відступлення права вимоги, за яким ТОВ ФК «Інвент» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним та іпотечним договорами.
Ухвалою суду від 04.06.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
09.12.2024 року суд розпочав судовий розгляд справи по суті та заслухав усні пояснення учасників справи по суті. Зокрема, суд заслухав вступне слово представника позивача - адвоката Шестірікова А.В. по суті спору, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем-2 порушено право власності позивача на спірну квартиру.
На стадії дослідження письмових доказів у судовому засіданні було оголошено перерву до 10:00 години 03.02.2025 року, про що всі учасники справи були належним чином повідомлені, в тому числі і сторона позивача.
Так, представник позивача - адвокат Шестіріков А.В. залишив розписку від 02.12.2024 року, в якій поставив свій особистий підпис про те, що у приміщенні суду він був повідомлений про час та дату проведення чергового судового засідання, призначеного на 10:00 годину 03.02.2025 року.
Крім того, суд повідомив учасників справи, в тому числі сторону позивача, і шляхом направлення судових повісток на офіційну електронну пошту та смс-повідомлень на відомі номери телефонів, електронні пошти, зокрема, позивача та її представника. Також позивач та її представник є користувачами системи «Електронний суд» та отримують процесуальні документи в свій електронний кабінет. Це підтверджується довідками від 03.12.2024 року про доставку смс-повідомлень та електронних листів, електронних документів.
У судове засідання 03.02.2025 року з'явився представник відповідача-2 - Коновал Р.О., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Позивач та її представник не повідомили суд про поважність причин неприбуття у судове засідання 03.02.2025 року, будь-яких заяв чи клопотань щодо участі у судових засіданнях від них на адресу суду не надходило.
Тому суд, заслухавши думку представника відповідача-2, на підставі положень ст. ст. 128, 223 ЦПК України відклав судове засідання 03.02.2025 року на іншу дату для повторного виклику учасників справи у наступне судове засідання, а саме до 10:00 години 24.03.2025 року.
Сторона позивача була повторно належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення чергового судового засідання засобами електронного зв'язку, телефоном, з урахуванням того, що і позивач, і її представник є користувача системи «Електронний суд».
Так, суд повідомив сторону позивача про час та дату проведення чергового судового засідання як шляхом направлення судових повісток на офіційну електронну пошту, так і смс-повідомлень на відомі номери телефонів, електронні пошти позивача та її представника. Позивач та її представник отримали судові повістки і в свій електронний кабінет. Це підтверджується довідками від 03.02.2025 року про доставку смс-повідомлень та електронних листів, електронних документів.
Проте у судове засідання о 10:00 годині 24.03.2025 року ані позивач, ані її представник - адвокат Шестіріков А.В. повторно не з'явились, належним чином повторно були повідомлені про час, дату та місце проведення чергового судового засідання, причини неявки суду повторно не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань щодо участі у судових засіданнях на адресу суду не надсилали.
Суд, враховуючи оголошені обставини щодо повідомлення сторони позивача та інших учасників справи, повторну неявку сторони позивача, належним чином повідмолену про час, дату та місце проведення чергового судового засідання, на підставі вимог ст. ст. 128, 223, 257 ЦПК України поставив на обговорення питання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , у зв'язку з повторною неявкою позивача та її представника у судові засідання.
Представник відповідача-2 залишив вирішення порушеного питання про залишення без розгляду позовної заяви на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку представника відповідача-2, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що згідно з положеннями частин 1-6, 8 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик .
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Відповідно до положень частин 1-5 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 131 ЦПК Україна, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частин 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8 ст. 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з положеннями статей 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 28.10.2021 року, справа №465/6555/16-ц, наголосив на тому, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі №465/205/17, провадження № 61-9536св21.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.03.2021 року у справі №558/9/18, провадження №61-13892св20, від 22.09.2021 року, справа № 465/205/17, провадження №61-9536св21законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Отже, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №643/856/15-ц (провадження №61-8953св20), від 21 грудня 2020 року у справі №484/146/16-ц (провадження №61-3299св20).
Аналіз викладених вище норм ЦПК України, з урахуванням судової практики Верховного Суду, ЄСПЛ, встановлених обставин щодо належного повідомлення сторони позивача та реалізації позивачем процесуального права на участь у судових засіданнях, вказує, що позивачу та її представнику було відомо про судові засідання, та вони були повторно належним чином повідомленими про дати, час та місце проведення судових засідань. Позивач та її представник є користувачами системи «Електронний суд», отримали судові повістки за допомогою смс-повідомлень та електронними листами, а також з доставкою в електронні кабінети. Однак, позивач та/або її представник до суду повторно не з'явились без поважних причин, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали, як і будь-яких заяв щодо участі у судових засіданнях, а повторна неявка сторони позивача у судові засідання перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, що унеможливлює розгляд позовної заяви по суті.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Питання повернення судового збору у разі залишення позову без розгляду регулюється ст. 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу судового збору у разі повторного неприбуття без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, вирішуючи в ухвалі про залишення позову без розгляду питання про повернення судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його повернення.
Керуючись ст. ст. 13, 43, 257-261, 263, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Інвент», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на майно придбане на торгах - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 24.03.2025 року.
Суддя Ф.М. Ханієва