Справа № 201/15693/24
Провадження № 3/201/345/2025
14 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 04 листопада 2024 року о 09 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_1 , під час обгону в районі буд. 20 по вул. Володимира Вернадського в м. Дніпрі перевищив максимально допустиму швидкість, внаслідок чого відбулось зіткнення з попутним справа автомобілем «Рено», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який, знаходячись попереду, розпочинав маневр повороту ліворуч. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він 04 листопада 2024 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Форд», рухався по вул. Володимира Вернадського з боку парку ім. Т.Г. Шевченка в м. Дніпрі та побачив попереду себе колону з трьох автомобілів, які стояли, у зв'язку з чим він вирішив їх обігнати, що не заборонялося на відповідній ділянці дороги. Таким чином він виїхав на зустрічну частину дороги та почав своє прискорення, однак не розвивав велику швидкість, оскільки відстань від місця початку його обгону до місця зіткнення була незначна. Водночас попутний попереду автомобіль «Рено», під керуванням водія ОСОБА_3 , він побачив лише безпосереднього перед зіткненням, зокрема в той момент, коли ОСОБА_3 почав повертати ліворуч, перетинаючи його напрямок руху, що призвело до наслідків, які настали. При цьому від несподіваності та для того щоб уникнути більш значних наслідків він не гальмував, а навпаки прискорився, а тому спочатку відбулося зіткнення між вказаними автомобілями, а потім він здійснив наїзд на перешкоду у вигляді дерева. В результаті зіткнення з автомобілем «Рено» на керованому ним автомобілі «Форд» було пошкоджено переднє крило, передні двері і трошки заднє крило з правої сторони.
Водій ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснив, що він 04 листопада 2024 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Рено», рухався по вул. Володимира Вернадського з боку парку ім. Т.Г. Шевченка у напрямку просп. Дмитра Яворницького в м. Дніпрі, де йому потрібно було повернути ліворуч для заїзду у двір, у зв'язку з чим він увімкнув світловий покажчик повороту, знизив свою швидкість приблизно до 5-6 км/год, подивився у дзеркало заднього виду та переконався, що може здійснити поворот безпечно, після чого він почав змінювати напрямок руху ліворуч, як відразу відчув удар від зіткнення з попутним зліва автомобілем «Форд», водій якого здійснював його обгін на великій швидкості, близько 80 км/год, що, на його думку, наражало його на небезпеку, оскільки на тій ділянці дороги забороняється рух із швидкістю більше ніж 30 км/год. Він впевнений, що розпочинав своє маневрування безпечно, оскільки перед цим, подивившись у дзеркало заднього видку, побачив попутно позаду себе лише два автомобілі, які не створювали для нього жодної небезпеки, водночас автомобіль «Форд», під керуванням водія ОСОБА_1 , він не бачив, оскільки той, на його думку, виїжджав із-за заокруглення дроги та рухався настільки швидко, різко здійснюючи обгін, що це виключало таку можливість, а отже він не міг завчасно виявити відповідну небезпеку. В результаті зіткнення на керованому ним автомобілі було пошкоджено переднє ліве крило.
Дослідивши під час судового розгляду позиції учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, ознайомившись з матеріалами справи, суд доходить висновку про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: схемою місця дорожньо-транспортної події від 04 листопада 2024 року, на якій з одного боку зображена ділянка дороги, де відбулась подія зіткнення, попередні напрямки руху водіїв та місце розташування транспортних засобів після цього, при цьому зі зворотного боку даної схеми зазначено перелік видимих пошкоджень цих засобів, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ; фотографіями з місця ДТП, які доповнюють повну картину дорожніх умов та обстановки на даній ділянці дороги; схемою організації дорожнього руху в час та місці, зазначені в протоколі, зокрема на ділянці дороги, де швидкість руху не повинна перевищувати 30 км/год; матеріалами відеозапису з камери зовнішнього спостереження, на якому зафіксована подія адміністративного правопорушення за участю причетних транспортних засобів за обставин, установлених вище та обставин, викладених в протоколі; висновком фототехнічного експертного дослідження № ЕД-19/104-25/3300-ФП від 24 січня 2025 року, відповідно до якого середня розрахункова швидкість руху автомобіля «Форд» згідно кадрів вищезазначеного відеозапису, враховуючи похибку позиціювання, складала 68,3-82,0 км/год, водночас даний висновок експертного дослідження суд приймає як належний та допустимий доказ, оскільки для вирішення питань, поставлених перед експертом, заявником було надано достатню кількість вихідних даних, що мали об'єктивний характер, зокрема експерту на дослідження був наданий такий первинний та прямий доказ обставин, які підлягають доказуванню, як відеозапис з камери зовнішнього спостереження, на якому як першоджерелом була зафіксована подія адміністративного правопорушення; поясненнями водія-учасника події ОСОБА_2 , а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 177876 від 20 листопада 2024 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
Вищевикладене повністю підтверджується матеріалами відеозапису обставин дорожньої-транспортної пригоди з камери зовнішнього спостереження, ракурс якої охоплює ділянку дороги, де відбулось зіткнення. Так, зі змісту відтвореного відеозапису судом встановлено, що відповідні дані зафіксовані на відео повністю зіставляються з фактичними обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а також дозволяють безпосереднього пересвідчитися суду у зафіксованих в ньому відомостях, зокрема про те, що під час руху по дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, автомобіль «Форд», під керуванням водія ОСОБА_1 , здійснюючи обгін по смузі зустрічного руху, починає випереджати із значно перевишуючою швидкістю, наражаючи цим на небезпеку попутний попереду автомобіль «Рено», під керуванням водія ОСОБА_2 , який, знаходячись попереду вже розпочав поворот ліворуч, проте водій автомобіля «Форд» все одно продовжує своє зближення з останнім, чим ставить під загрозу безпеку дорожнього руху, що призводить до перетинання траєкторій їх руху та наслідків, які настали. Таким чином чим для водія ОСОБА_2 створювалась непередбачувана небезпека в безпосередній близькості від нього, а тому останній не мав об'єктивної можливості та часу для впливу на дорожню обстановку і уникнення цього зіткнення.
Оцінюючи як доказ зазначений відеозапис, потрібно звернути увагу, що його зміст повністю зіставляється з відомостями, зафіксованими у схемі місця дорожньо-транспортної події від 04 листопада 2024 року, зокрема щодо часу та місця зіткнення, дорожніх умов та обстановки на дорозі, а також індивідуальних ознак причетних транспортних засобів, які повністю збігаються з засобами, керованими кожним з учасників цієї події, зокрема як то тип, марка, модель та колір причетних легкових автомобілів, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно не викликає сумнівів у його достовірності та доводить наявність порушень п. 12.4 Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_1 , а отже слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Експертний висновок спеціаліста, наданий на заяву зі сторони водія ОСОБА_1 , суд не приймає до уваги, оскільки для вирішення даної справи по суті поліцією зібрано достатню кількість доказів, які є допустимими, належними, достовірними та не суперечливими між собою. Водночас необхідно зауважити, що вихідні дані, надані для проведення експертного дослідження були взяті експертом за основу лише із заяви заінтересованої сторони - самого водія ОСОБА_1 , який звернувся до експерта з метою проведення відповідного дослідження, що на думку суду свідчить про однобічність проведеної експертизи, а тому стверджувати, що такий висновок був винесений в умовах всебічності, немає можливості. При цьому суд також визнає неприйнятним означений висновок спеціаліста, оскільки під час судового розгляду не були встановлені обставини дорожньо-транспортної пригоди тотожні до вихідних даних, наданих експерту, у тому числі щодо допустимої швидкості на відповідній ділянці дороги, де діє обмеження 30 км/год, а не 50 км/год. Отже вихідні дані, надані зі сторони захисту є лише їх власною інтерпретацією дорожньої ситуації, у якій опинився водій ОСОБА_1 , що відповідно не дозволяє з цього джерела об'єктивно перевірити механізм цієї пригоди, а отже свідчить про необ'єктивність проведених досліджень, у зв'язку з чим висновок такої експертизи не береться за основу при вирішенні справи по суті. Також вказаний висновок суд не може визнати допустимими, оскільки експерт залучається для з'ясування обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення лише в разі необхідності спеціальних знань, а не для перевірки та оцінки доказів, що відноситься лише до прерогативи суду, а тому в спеціальних знаннях експерта немає необхідності.
Крім того клопотання захисника щодо необхідності отримання додаткових доказів та дослідження даної події зіткнення експертним шляхом, суд вважає недоцільним і таким, що лише безпідставно затягне розумні строки розгляду цієї справи в разі його задоволення, оскільки в матеріалах адміністративної справи наявна така кількість інформації, яка в повному обсязі характеризує дорожні умови та обстановку, що склалась на відповідній ділянці дороги, при цьому таких матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та прийняття об'єктивного та обґрунтованого рішення по ній. Разом з тим слід звернути увагу учасників провадження, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, встановлення наявності вказаних у клопотанні обставин адміністративного правопорушення підлягає з'ясуванню саме при розгляді справи відповідним органом (посадовою особою), в даному випадку судом.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що в даному випадку до адміністративної відповідальності притягаються дві особи, внаслідок спільних дій яких сталася дорожньо-транспортна пригода, так як на іншого водія ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП також було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 165926 від 04 листопада 2024 року, слід констатувати, що наслідки цієї пригоди першочергово настали в результаті протиправних дій саме водія ОСОБА_1 , який, перевищуючи дозволену швидкість руху, загрожував безпеці дорожнього руху та під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом не враховував зміну дорожньої обстановки попереду себе, а саме те, що попутний попереду автомобіль «Рено», під керуванням водія ОСОБА_2 , вже розпочав поворот ліворуч. В даній дорожній ситуації в діях ОСОБА_2 відсутнє порушення правил дорожнього руху, оскільки ці правила розраховані на звичайні прийоми керування транспортним засобом, а не в умовах коли їх наражають на небезпеку інші водії своїми забороняючими діями, а отже останній міг розраховувати на те, що у відповідності до п. 1.4 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 також виконає правила дорожнього руху, в тому числі ті, що були поставлені йому у провину складеним стосовного нього протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, зокрема п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а тому характер, черговість та ступінь участі (внеску) саме водія ОСОБА_1 першочергово призвели до спричинення протиправного наслідку.
Підсумовуючи вищенаведене, суд робить висновок про те, що наслідки цієї дорожньо-транспортної події знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з діями водія ОСОБА_1 , який, якщо б не перевищував допустиму швидкість руху, то і не загрожував би безпеці дорожнього руху, наражаючи на небезпеку іншого водія ОСОБА_2 .
Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника в порушенні водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Однак, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення 04 листопада 2024 року, а отже, на момент розгляду справи 14 березня 2025 року, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення минув, у зв'язку з чим, у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП, накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення не можливе, а провадження по даній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 38, 247 п. 7, 283, 284 КУпАП України, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя: В.М. Гончаренко