21.03.2025 Справа № 756/2558/25
Справа № 756/2558/25
1-кп/756/1135/25
21.03.2025 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100050000125 від 13.01.2025, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого та жителя цього АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
- вироком Подільського районного суду міста Києва від 13.06.2008 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки на підставі ст. 75 КК України;
- вироком Подільського районного суду міста Києва від 14.05.2010 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 13.06.2008 до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (справа №1-331/10). 05.07.2013 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк покарання 01 рік 06 місяців 25 днів;
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 26.04.2018 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки (справа №756/1026/18);
- вироком Подільського районного суду міста Києва від 11.01.2019 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки (справа №758/231/18);
- вироком Дарницького районного суду міста Києва від 11.07.2019 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ст. 70 КК України остаточного до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань за вироками Оболонського районного суду міста Києва від 26.04.2018 та Подільського районного суду міста Києва від 11.01.2019 більш суворим за цим вироком до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (справа №753/24092/17). 12.12.2022 звільненого по відбуттю покарання;
- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки 5 місяців (справа №756/15830/24);
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено: 1) з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022; 2) з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022; 3) з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022; 4) з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022; 5) з 05:30 21.11.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022; 6) з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023; 7) з 5:30 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 №255/2023; 8) з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023; 9) з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023; 10) з 05:30 14.02.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024; 11) з 05:30 14.05.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024; 12) з 05:30 12.08.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024; 13) з 05:30 10.11.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024.
Водночас, судом встановлено, що 11.01.2025 приблизно о 10:10 ОСОБА_3 перебував на території гаражного кооперативу «ЛИБІДЬ» у місті Києві (вул. Коноплянська, 9д), де під облаштованим навісом, розташованим між приміщенням охорони та гаражним боксом № НОМЕР_1 , помітив електронний скутер марки «АІМА F606» (серійний номер НОМЕР_2), ємність акумулятора 72В 21.8 А/г, потужність мотора 1 200 Вт, та в цей момент у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), належного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого повторно в умовах воєнного стану.
Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, того ж дня в той же час і в тому ж місці ОСОБА_3 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення шляхом вільного доступу взяв вказаний скутер на руки та, тримаючи його при собі, вийшов з території вищевказаного гаражного кооперативу і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Внаслідок вчинення злочину ОСОБА_3 спричинив майнову шкоду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 45 899,10 грн (без урахування ПДВ).
Потерпілий ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з'явився. При цьому, в матеріалах кримінального провадження міститься заява від останнього, в якій потерпілий просить судове провадження кримінального провадження здійснювати за його відсутності, претензій будь-якого характеру до обвинуваченого немає, цивільний позов у кримінальному провадженні подавати наміру немає, оскільки викрадене майно йому повернуто.
Заслухавши позиції учасників судового провадження про можливість проведення судового розгляду, враховуючи відсутність цивільного позову у кримінальному провадженні, суд прийняв рішення про проведення судового розгляду за відсутності потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро покаявся, зазначив, що жалкує, що так сталося, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, при цьому не оспорював день, час, місце та спосіб вчиненого злочину відповідно до висунутого обвинувачення й надав наступні показання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 показав, що у січні 2025 він, перебуваючи на території гаражного кооперативу спільно вживав алкогольні напої разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 . В ході спільного вживання вони посварились, після чого він взяв у ОСОБА_6 ключі, пішов до його скутера та викрав його, після чого продав його за 9 000 грн, частину цих грошей він витратив на придбання продуктів харчування, які він приніс до товариша ОСОБА_6 , де дізнався, що ОСОБА_6 повідомив про подію в поліцію. При цьому, ОСОБА_3 , висловивши самозасудження свого вчинку та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, свою винуватість в учиненні злочину визнав повністю, щиро покаявся, та просив суд суворо не карати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин вчинення злочину.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, за відсутністю будь-яких сумнівів у добровільності та істинності позиції останніх, за згодою учасників судового провадження, суд провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що мають істотне значення для вирішення обвинувачення по суті, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом роз'яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в межах висунутого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши письмові матеріали, долучені прокурором відповідно до встановленого порядку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, за обставин, установлених у судовому засіданні, доведено повністю та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами від 06.11.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.
Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характер, мотиви та обставини вчинення злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.
Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що, на переконання суду, свідчить про наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття.
Зважив суд і на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, судимості незняті і непогашені у встановленому законом порядку, має середню освіту, неодружений, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується формально посередньо, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.
Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з його реальним відбуванням.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Тобто, застосовуючи правила ст. 71 КК України, за сукупністю вироків суд має визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 востаннє засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки 5 місяців.
Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2024 щодо ОСОБА_3 набрав законної сили 22.01.2025.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний корисливий злочин проти власності за цим вироком після постановлення попереднього вироку Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2024, але до повного відбуття покарання, суд вважає за доцільне при визначенні остаточного покарання застосувати правила ст. 71 КК України і до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 23.12.2024 за правилами ст. 71 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
Відповідно до вимог статей 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
В межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування судовим експертом ОСОБА_9 проведено судову-товарознавчу експертизу від 22.01.2025 №206/25, та відповідно до звіту про фактичні затрати на проведення цієї експертизи вартість виконаних робіт склала 600 грн.
Водночас, виходячи з того, що вищезазначений експерт не є експертом державної установи, судові витрати на проведення вказаної експертизи в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України, не можуть бути стягнуті з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись положеннями статей 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2024, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання рахувати з моменту фактичного затримання, доставлення та поміщення до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «КИЇВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» чи іншої установи виконання покарань після набрання вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- DVD-R диск із відеозаписом за 11.01.2025 з камер відеоспостереження, що знаходяться на території гаражного кооперативу «Либідь» за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 9д (постанова від 14.01.2025), - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження;
- електронний скутер марки «АІМА F606» (серійний номер НОМЕР_2), зв'язку із трьох ключів та брелок чорного кольору (постанова від 13.01.2025), які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 (протокол від 13.01.2025), - після набрання вироком законної сили залишити власнику за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1